“Так далі жити не можна”: “Шелтер” дізнався про хід розслідування ДТП на Солом’янці та підготовку змін для запобігання подібних трагедій

Після резонансної трагедії знову постало питання про необхідність реформувати систему покарань для водіїв-порушників і посилити відповідальність за загибель людей на дорогах. У парламенті вже зареєстровано один законопроєкт, який передбачає підвищення штрафів, також готується альтернативний документ. Однак жоден з них поки що не пропонує комплексного розв’язання проблеми смертності на дорогах.

Немає наразі й достатньої політичної волі для ухвалення закону, який не лише збільшував би суми штрафів, а й реально впливав на системних порушників.

"Шелтер" з’ясував, як просувається розслідування ДТП на Караваєвих Дачах і які зміни необхідні, щоб зменшити кількість смертей на українських дорогах.

"Наші діти хочуть бути живими на дорогах"

Олексій Глушич – військовослужбовець 2-го корпусу Національної гвардії України "Хартія" та батько 12-річного Григорія Глушича, який загинув 5 червня у ДТП поблизу Караваєвих Дач у Києві. Він підготував петицію із закликом винести питання смертності на дорогах на розгляд Ради національної безпеки і оборони України.

За словами Глушича, аварія, яка забрала життя його сина та ще трьох людей, не була випадковістю. Водій автомобіля до трагедії мав 39 зафіксованих порушень Правил дорожнього руху, однак продовжував безперешкодно керувати машиною.

Батько загиблого хлопчика наголосив, що просте збільшення штрафів не зупинить системних порушників.

На його думку, відповідальність має посилюватися залежно від кількості та небезпечності порушень. Якщо людина після позбавлення права керування продовжує сідати за кермо, покарання також має бути значно суворішим.

"Системний порушник повинен розуміти, що штрафом він не відбудеться. Нам потрібні не косметичні зміни та не рішення для звіту. Нам потрібні системні зміни. Наші діти хочуть бути живими на дорогах", – наголосив батько загиблого хлопчика.

Мати Гриші Олександра Терлецька розповіла, що після загибелі сина родина щодня отримує повідомлення від людей, які також втратили близьких у ДТП.

За її словами, особливо боляче читати історії про аварії, яких можна було уникнути: ДТП за участю нетверезих водіїв, утечі винуватців із місця події, багаторічні судові процеси та випадки, коли винні так і не понесли відповідальності.

"За кожною цифрою стоїть реальна історія – життя родини, яке повністю змінюється за кілька секунд. Держава має знайти в собі рішучість і зробити все можливе, щоб наступного року більше людей повернулися додому живими", – сказала Олександра Терлецька.

Батькам доводиться самостійно контролювати слідство

Голова громадської організації "Матері дітей, що постраждали в ДТП" Оксана Триндей втратила в аварії доньку Юлію. Винуватця ДТП засудили до п’яти років позбавлення волі. Однак, за словами матері, навіть реальний вирок не може бути співмірним з втратою, з якою родина житиме все життя.

Суд першої інстанції призначив водієві реальне покарання. Проте, за словами адвокатки Надії Чухраєвої, після оголошення вироку обвинуваченого одразу не взяли під варту. До цього він перебував під нічним домашнім арештом.

Адвокатка стверджує, що суд міг змінити запобіжний захід, однак не зробив цього, оскільки прокурор не подав відповідного клопотання. Також, за її словами, своєчасно не було встановлено заборону на виїзд обвинуваченого за кордон.

Після загибелі доньки Оксана Триндей об’єдналася з іншими батьками та очолила спільноту родин, чиї діти загинули або постраждали в ДТП.

Вона переконана: батькам доводиться не лише переживати втрату, а й самостійно контролювати слідство, шукати адвокатів, писати звернення та домагатися, щоб кримінальні провадження не зупинялися.

Четвертий рік боротьби за справедливість

7 вересня 2022 року поблизу Бережан на Тернопільщині сталася аварія, у якій загинули двоє молодих людей – Марта, донька Іванни Гриців, та її друг Василь Пупко.

За словами матері, водій Mercedes на великій швидкості виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся зі Skoda Octavia, в якій перебувала її донька. У різних експертних дослідженнях, як стверджує родина, фігурували показники швидкості від 170 до 240 км/год.

Після аварії водія відпустили під заставу у 280 тисяч гривень. Іванна розповідає, що надалі родина зіткнулася зі спробами затягнути розгляд справи та допомогти обвинуваченому уникнути відповідальності.

За словами матері, у 2023 році правоохоронці встановили, що обвинувачений намагався оформити документи, які могли дати йому можливість виїхати за кордон. Після цього прокуратура порушила питання про зміну запобіжного заходу.

Згодом чоловік вступив на військову службу. Як стверджує Іванна, його неодноразово переводили з однієї військової частини до іншої, через що суд тривалий час не міг встановити його місцеперебування. Зрештою кримінальне провадження за ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України зупинили до звільнення обвинуваченого з військової служби.

"Святославу назавжди залишилося 15 років"

Сина Наталії Корзун Святослава збив нетверезий водій, автомобіль рухався населеним пунктом зі швидкістю понад 100 км/год.

Мати стверджує, що водій і раніше неодноразово порушував правила. Протягом двох років його щонайменше вісім разів притягували до адміністративної відповідальності. На момент аварії він, за словами родини, вже був позбавлений права керування транспортними засобами.

"Якби системні зміни запровадили раніше, моя дитина, можливо, залишилася б живою. Святославу назавжди залишилося 15 років", – сказала Наталія.

Після загибелі сина жінка почала боротьбу за покарання водія. Вона написала близько двохсот звернень до правоохоронних органів, судів та інших державних установ. За її словами, без постійних заяв, скарг і суспільної уваги справа могла б не дійти до результату.

"Я не знаю, де знаходжу сили. Це не війна з конкретною людиною – це боротьба за справедливість для мого сина, який лише починав жити й мав стільки планів", – розповіла вона.

Апеляційний суд призначив водієві дев’ять років позбавлення волі. Однак слова засудженого, які пролунали після оголошення рішення, мати запам’ятала назавжди.

"Він сказав, що через дев’ять років вийде. А моя дитина не отримала навіть цих дев’яти років життя", – говорить Наталія.

Особливе місце в її пам’яті посідає фраза, яку Святослав написав у своєму випускному фотоальбомі: "Ми повинні захистити саме існування нашого народу і майбутнє наших дітей".

Наталія переконана: батьки загиблих змушені відкладати власне горювання, оскільки борються за життя інших дітей.

"Наших дітей уже не повернути. Але ми хочемо, щоб інші діти поверталися додому до своїх батьків", – наголосила жінка.

Головну комплексну експертизу ще не призначили

Адвокатка родини загиблого Григорія Глушича, одного із загиблих поліцейських, а також пасажирки таксі, яка постраждала в аварії, Надія Чухраєва розповіла, що висновки призначених експертиз у справі про ДТП на Караваєвих Дачах ще не готові. Головну комплексну експертизу поки що не призначили. Тому, найімовірніше, строки досудового розслідування продовжать.

Адвокатка також звернула увагу на становище потерпілих під час обрання або продовження запобіжного заходу підозрюваному.

На її думку, покарання за смертельні ДТП не відповідає наслідкам таких кримінальних правопорушень.

"За ДТП із загиблими мінімальне покарання може становити три роки, а за крадіжку, кваліфіковану як вчинену в умовах воєнного стану, – п’ять років. Виникає питання: невже майно для держави є більшою цінністю, ніж життя і здоров’я людини?" – говорить адвокатка.

"Минув місяць, але чи змінилося щось?"

Оксана Триндей зауважує, що після резонансної аварії на Караваєвих Дачах у країні продовжили відбуватися смертельні ДТП. Це, на її думку, свідчить про відсутність системних змін.

"Минув місяць. Була величезна реакція суспільства, медіа та представників влади. Але чи змінилося щось? За цей час сталися нові аварії, в яких знову загинули люди", – каже вона.

Триндей наголосила, що підвищення штрафів може бути лише першим кроком.

"Має бути логічний ланцюг відповідальності. Людина отримує штрафи, але продовжує їздити. Потім її позбавляють права керування, але вона сідає за кермо без посвідчення. Система повинна передбачати наслідки на кожному із цих етапів", – пояснила вона.

Оксана Триндей також закликала переглянути норму, відповідно до якої водіїв фактично не штрафують за перевищення встановленої швидкості менш ніж на 20 км/год.

"Держава не може нічого не робити з перевищенням швидкості на 20 кілометрів на годину. Навіть у цьому діапазоні в містах гинуть люди, зокрема діти", – наголосила вона.

Норму про перевищення швидкості до 20 км/год, за яке не передбачено штрафу, запровадили у 2008 році за ініціативи тодішнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Таким чином, за дозволеної на той час швидкості 60 км/год водії фактично могли безкарно рухатися містом зі швидкістю до 80 км/год.

Із 1 січня 2018 року в Україні набуло чинності обмеження максимальної дозволеної швидкості руху в населених пунктах до 50 км/год. Однак через нештрафований поріг у 20 км/год водії фактично можуть рухатися зі швидкістю до 70 км/год без адміністративної відповідальності.

Серед можливих рішень Оксана Триндей називає запровадження системи штрафних балів. За кожне небезпечне порушення водієві мають нараховувати бали, а після досягнення встановленої межі – позбавляти права керування.

Що передбачає законопроєкт

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 15348, який передбачає зміну відповідальності за порушення швидкісного режиму та доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 122-6.

Автори документа пропонують установити кілька рівнів штрафів залежно від того, наскільки водій перевищив дозволену швидкість. За найбільш значне перевищення сума штрафу може сягати 34 тисяч гривень.

За п’ять і більше значних порушень протягом року пропонується запровадити окреме покарання – від штрафу в розмірі від 2040 до 3400 гривень до позбавлення права керування транспортними засобами.

"Самого підвищення штрафів недостатньо"

На думку експерта Центру політико-правових реформ Миколи Хавронюка, саме лише підвищення штрафів за перевищення швидкості не розв’яже проблему аварійності. Потрібна комплексна реформа, зокрема запровадження системи штрафних балів за грубі та систематичні порушення Правил дорожнього руху.

Йдеться насамперед про значне перевищення швидкості, проїзд на заборонений сигнал світлофора, перетин подвійної суцільної лінії та виїзд на пішохідний перехід, коли на ньому перебувають люди. Якщо водій накопичує максимальну кількість балів, його мають позбавляти права керування та зобов’язувати повторно складати іспити.

"Людина повинна знову підтвердити, що знає правила і вміє безпечно керувати автомобілем. Для водіїв, які десятки разів на рік порушують швидкісний режим, невеликих штрафів недостатньо. Так далі жити не можна", – наголошує Хавронюк.

Експерт також вважає надмірною чинну норму, за якою водія не штрафують за перевищення швидкості до 20 км/год. У більшості європейських країн допустиме відхилення становить лише кілька кілометрів на годину і пов’язане переважно з можливою похибкою вимірювальних приладів.

За словами Хавронюка, штрафи мають безпосередньо залежати від того, наскільки водій перевищив дозволену швидкість. Покарання за перевищення на 20, 40 чи 80 км/год не може бути однаковим. За повторні та систематичні порушення необхідно передбачити позбавлення права керування.

Водночас експерт застерігає від механічного збільшення строків ув’язнення за ДТП із загиблими. Кримінальне законодавство розрізняє умисні та необережні кримінальні правопорушення, тому покарання за них не може бути однаковим. Однак у деяких випадках, вважає Хавронюк, дії водія можуть свідчити не про звичайну необережність, а про непрямий умисел.

"Якщо водій бачить людей на пішохідному переході, але не зупиняється і розраховує, що вони встигнуть відскочити, він фактично байдуже ставиться до можливих наслідків. Проблема в тому, що суди часто продовжують кваліфікувати такі дії лише як необережність", – пояснює експерт.

У Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт, який передбачає посилення відповідальності за систематичне перевищення швидкості. Також очікується реєстрація альтернативного документа.

Однак швидке ухвалення змін не гарантоване. За словами Хавронюка, після реєстрації законопроєкти мають пройти експертизи та розгляд у профільному комітеті. Без достатньої політичної підтримки вони можуть роками залишатися без руху.