Шелтер

Цивільні партнерства для одностатевих пар є однією з вимог до України на шляху євроінтеграції, – Совсун

Цивільні партнерства для одностатевих пар є однією з вимог до України на шляху євроінтеграції, – Совсун

Прапор
 Рixabay

Запровадження інституту цивільних партнерств для одностатевих пар є однією з вимог до України на шляху євроінтеграції та потребою виконувати рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Про це заявила народна депутатка від фракції "Голос" Інна Совсун в інтерв'ю для проєкту "Кава-брейк" на "Шелтері".

"Ми будемо подавати пакет [поправок], який стосується партнерств для одностатевих пар. Тому що, по-перше, я переконана, що це правильно. По-друге, тому що це в тому числі наша вимога для європейської інтеграції, а також цього від нас вимагає рішення ЄСПЛ. І далі я дуже хочу подивитися засідання комітету правової політики, який офіційно уповноважений слідкувати за виконанням рішень ЄСПЛ: як вони будуть пояснювати, чому конкретно це рішення ЄСПЛ вони не виконуватимуть", – зазначила Совсун.

(Довідково: розмова записувалася 14 травня, тоді як дедлайном подачі поправок до проєкту оновленого Цивільного кодексу було визначено 19 травня, – ред.).

Водночас її команда чекає на відповідь на депутатське звернення, направлене до віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки, "з проханням озвучити, що саме треба поміняти в проєкті Цивільного кодексу для того, аби він відповідав нашим зобов'язанням перед Європейським Союзом".

Дуже хочу отримати офіційну відповідь із підписом. Можливі два варіанти: або він [Тарас Качка] вдає, що зобов'язань щодо партнерств чи антидискримінації не існує (тоді до нього буде дуже багато питань з боку наших європейських партнерів), або він напише, що це обов'язково

– уточнила Совсун.

Нагадаємо, Верховна Рада 28 квітня ухвалила в першому читанні проєкт нового Цивільного кодексу. За відповідний законопроєкт №15150 проголосували 254 народні депутати.

Проєкт документа ще до голосування в Раді викликав обурення серед правозахисних і громадських організацій. Критики вбачають у ньому суперечності щодо прав людини, зокрема в частині дискримінації жінок і ЛГБТ-спільноти, а також стосовно свободи слова та можливості легального привласнення держмайна.

Водночас на знак незгоди з проєктом нового Цивільного кодексу в Україні розпочалися публічні протести, які охопили різні регіони. Зокрема, перші акції відбулися 5 травня в Києві.

  • Автор

    • Навчався видавничій справі та редагуванню у Житомирському державному університеті імені Івана Франка. У ЗМІ – з 2007 року. Працював в Укрінформі, Interfax Ukraine, Gazeta.ua.

      Усі матеріали