У цьому домі не було чужих дітей: “Шелтер” дізнався подробиці про членів родини, яких вбив російський дрон на Сумщині

журналістка

У прикордонної Зноб-Новгородської громаді Сумської області 22 червня рано вранці російській безпілотник вдарив у будинок сім’ї 36-річного Олександра Шинка і 31-річної Аліни Макухи.
Загинули Олександр, його 13-річний син Євген та 73-річна Зінаїда Гадалова, бабуся Аліни. Сама жінка встигла врятувати двох дітей.
Олександр Шинко та Аліна Макуха створили велику родину два роки тому. Вони не ділили дітей на рідних і нерідних. Олександр виховував двох синів, Аліна – доньку. Разом з ними жила бабуся Зінаїда. Вони підтримували одне одного, дбали про дітей і допомагали односельцям виживати під постійними обстрілами.
"Шелтер" зібрав все, що відомо про загиблих.
Родина, яку об’єднала любов
До зустрічі з Аліною Олександр Шинко сам виховував двох синів – Євгена та Максима. Аліна родом з прикордонного села Лісне Зноб-Новгородської громади й сама ростила доньку Олександру. Важливою людиною в її житті була бабуся Зінаїда, яка багато років підтримувала онуку та допомагала їй.
Олександра й Аліну познайомили спільні друзі. Спочатку вони просто спілкувалися, згодом дружба переросла в кохання. Чоловік запропонував об’єднати родини: у неї була донька, у нього – двоє синів. Аліна погодилася і переїхала з дитиною до Олександра у Зноб-Новгородське. Згодом вони забрали до себе й бабусю Зінаїду, щоб усі жили разом.
Офіційно Олександр та Аліна не були одружені, однак для дітей і близьких вони були справжньою сім’єю. Аліна прийняла Женю та Максима як рідних. Хлопчики відповідали їй такою самою любов’ю і називали мамою.
У цій родині не було поділу на своїх і чужих. Аліна дала хлопчикам материнську ласку, турботу й увагу, яких їм дуже бракувало
Сергій Солдатов, місцевий журналіст і громадський активіст, який знає рідних Аліни
Особливо багато уваги Аліна приділяла Євгену. Хлопчик мав певні проблеми зі здоров’ям і слухом. Аліна допомогла підібрати слуховий апарат, підтримувала його в навчанні й робила все, щоб Женя міг почуватися впевненіше серед однолітків.
У школі його пам’ятають як доброго, щирого і світлого хлопчика. Женя цікавився природничими науками, любив образотворче мистецтво, дизайн і технології. Попри проблеми зі здоров’ям, він старанно навчався, занять не пропускав та легко знаходив спільну мову з учителями.
Педагоги згадують, що Олександр завжди цікавився навчанням синів, дослухався до рекомендацій і намагався зробити все необхідне для їхнього розвитку.
Олександр виконував прохання сусідів
За словами Сергія Солдатова, Зноб-Новгородське розташоване неподалік російського кордону. Через постійні обстріли там закривалися магазини та банківські відділення, виникали перебої з продуктами й іншими необхідними товарами. Дороги до Шостки, Ямполя та навколишніх населених пунктів також регулярно опиняються під вогнем.
Люди просили тих, хто наважувався їхати до районного центру, купити продукти, привезти ліки або допомогти зняти готівку. Олександр не відмовляв. Часто він виконував прохання сусідів, привозив необхідне, підвозив односельців.
За словами Сергія Солдатова, чоловік був одним із тих, до кого можна було звернутися по допомогу і знати, що він не пройде повз.
Останній вечір родини
Увечері 21 червня родина, як завжди, зібралася вдома. Повечеряли, поговорили, а потім розійшлися відпочивати. Ніщо не віщувало, що ця ніч стане для них останньою разом.
Близько 04:50 22 червня російський ударний безпілотник влучив у житловий будинок. У цей момент усі спали.
Аліна казала, що прокинулася незадовго до удару і пішла до ванної кімнати. Вона почула звук у небі, але навіть не припустила, що безпілотник летить саме до їхнього будинку
Сергій Солдатов місцевий журналіст і громадський активіст, який знає рідних Аліни
За мить пролунав вибух. Удар припав на ту частину будинку, де спав Олександр. Вибуховою хвилею вибило двері ванної кімнати. Коли Аліна прийшла до тями, навколо вже було полум’я.
Жінка схопила Максима, який опинився найближче, і витягнула його назовні. Потім повернулася по доньку Олександру. Попри вогонь і руйнування, їй вдалося врятувати й дівчинку.
Після цього Аліна намагалася загасити пожежу і дістатися до інших членів родини. Проте будинок був дерев’яним, тому вогонь поширювався надзвичайно швидко. Врятувати Олександра, Женю та бабусю Зінаїду вже не вдалося.
"Вона говорила, що далі все було наче в тумані. Пам’ятає вогонь, дітей, потім медиків і людей, які прибігли на допомогу", – переповідає слова Аліни Сергій.
Унаслідок російського удару загинули троє людей – 36-річний Олександр Шинко, його 13-річний син Євген і 73-річна Зінаїда Гадалова.
Удар забрав одразу три покоління – бабусю, батька і дитину. За фактом атаки правоохоронці розпочали розслідування воєнного злочину, що спричинив загибель людей.
Максим досі кличе маму й тата
Аліну, Олександру та Максима спочатку доправили до лікарні у Шостці.
Максим отримав травму кінцівки, незначні опіки та садна. Після надання допомоги хлопчика забрала до себе тітка, яка живе в Ямполі. За словами волонтерів, він ще не до кінця усвідомив, що сталося. Максим запитує, де мама і тато, та особливо кличе маму Аліну.
Олександра зазнала значно тяжчих травм. За попередньою інформацією, дівчинка отримала опіки близько 40% тіла. Її транспортували до київської лікарні "Охматдит". Стан дитини медики оцінюють як стабільно важкий.
Волонтерка Влада Воробйова, яка допомагає постраждалій родині, розповіла, що зараз Аліна перебуває у Києві поруч з донькою.
У Саші черепно-мозкова травма, їй зашили рану на голові. Вона при свідомості, але її стан залишається важким. Найбільше медиків зараз непокоять травми ніг. Напередодні дівчинку прооперували, сьогодні має бути ще одна операція
Влада Воробйова волонтерка
За її словами, Максим фізично постраждав менше: у нього садни та інші травми. Проте хлопчик перебуває у сильному шоковому стані й поки не може повністю усвідомити, що сталося.
"Він майже половини подій не пам’ятає. Намагається не плакати, але видно, що дитина дуже налякана. На будь-який різкий звук або удар одразу реагує: в очах з’являється страх. Максим знає, що загинули батько, брат і бабуся, але, мені здається, ще не усвідомив цієї втрати", – говорить Влада Воробйова.
Зараз хлопчик живе у родичів у Ямполі. З ним уже працювали психологи. Під час зустрічі волонтерка намагалася хоча б трохи відволікти Максима.
"Ми домовилися, що він триматиметься. Я сказала: "Дай п’ять", він дав мені руку й одразу усміхнувся. Я пообіцяла купити йому телефон, щоб він міг спілкуватися з друзями та трохи відволікатися. Йому зараз дуже потрібні підтримка", – зазначила вона.
Родина втратила у пожежі все майно. Волонтери вже привезли Максиму перші необхідні речі, однак хлопчика потрібно повністю забезпечити одягом, взуттям, засобами гігієни та іншими речами. У нього не залишилося навіть іграшок. Також потрібна допомога і мамі.
Волонтери також збирають кошти, які можуть знадобитися на лікування і реабілітацію Олександри, допомогу Максиму та відновлення документів і найнеобхідніших речей.
"Поки лікарі стабілізують стан Саші, ми ще не розуміємо, яке саме лікування їй знадобиться і що покриватиме держава. Тому збір не закриватимемо. Кошти витрачатимуться поступово, на всі витрати ми надаватимемо фотозвіти. Аліні зараз не до організації зборів: вона перебуває біля тяжко травмованої доньки й одночасно намагається відновити документи, які згоріли разом із будинком", – пояснила волонтерка.
Якщо хтось хоче допомогти постраждалій сім'ї одягом, іграшками, грошима, можете зв'язатися з Владою Воробйовою (тел. 066-886-71-76), вона в курсі того, що зараз необхідно дітям та мамі.
Автор

Марина Петік журналістка
Усі матеріалиУ журналістиці з 2003 року. Працювала в таких виданнях, як "Газета по-київські", "Сегодня", "Вести", "Обозреватель".



