Укриття в Києві. Хто за них відповідає і куди скаржитись, якщо вони зачинені

В Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:

… встановлювати порядок використання за призначенням об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту всіх форм власності та відомчої належності, який повинен передбачати вимоги щодо приведення будівель, споруд чи їх окремих частин у готовність до використання за призначенням відповідно до встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, забезпечення цілодобового безперешкодного доступу до них населення, а також організовувати укриття в ньому у разі можливості (наявність вільних місць, можливість доступу сторонніх осіб) усіх категорій населення, здійснення інформування населення про об’єкти зазначеного фонду, у тому числі у доступній для осіб з порушеннями зору та слуху формі;

Це не виправдання ні для кого абсолютно. Зрозуміло, що відповідальність – спільна. Всіх служб і моя, як мера міста. Але також хочу нагадати, що глав районів столиці призначає президент, за поданням уряду. Мер столиці не може не те що звільнити голову району, а навіть винести йому догану!

5) протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Законом:

розробити та затвердити плани розміщення і укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту, спорудах подвійного призначення, найпростіших укриттях;

забезпечити необхідну кількість місць у захисних спорудах цивільного захисту, спорудах подвійного призначення, найпростіших укриттях, зважаючи на чисельність населення;

забезпечити приведення захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення у відповідність із нормативними вимогами;

забезпечити безперешкодний доступ населення до захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів.

Строки, визначені цим пунктом для органів місцевого самоврядування, начальників військово-цивільних/військових адміністрацій, на тимчасово окупованих територіях починають застосовуватися з дня їх деокупації.

Моя позиція однозначна і чітка. Відповідальність за укриття – це в першу чергу голови обласних військових адміністрацій (ОВА). Один на одного перекидають відповідальність Попко і Кличко. Відповідальні сьогодні очільники під час дії воєнного стану областей, а відтак і міст у тому числі, де мери є, працюють, де не введені військові адміністрації. В їхній абсолютно компетенції, у першу чергу, виділення коштів, оборонні бюджети і так далі. І це за ними стоїть питання в першу чергу координація і організація всіх цих процесів. Але це люди, які координують ці всі речі. Наступний етап – це коли голови районів або мери міст відповідають за практичну реалізацію.

Щойно нам скарга надходила, ми відразу відреагували, тобто виїжджали на місце і з’ясовували [проблему]. Тому що є три типи укриття. Є державні, комунальні і є приватні – ті, які занесені у Фонд захисних споруд. Відповідно, якщо з державними і комунальними проблем більш-менш не було, тому що за них відповідали керівники районів і постійно намагалися провести ревізії. У Києві понад 4000 укриттів, і їх перевірити за короткий термін нереально.

Найбільша проблема, найбільше скарг надходило саме щодо приватних укриттів. І це підвали, які, наприклад, кілька років тому чи кілька десятиліть тому навіть віддавали в оренду як ресторани або караоке-бари, або якісь заклади харчування, або щось іще, а зараз вони мають працювати як укриття. І виникала проблема, що просто і власники не хотіли туди пускати, наприклад, уночі людей або не знаходили відповідальну людину, яка мала б відкрити це укриття вночі.

Однією з головних проблем розвитку системи укриттів у Києві залишається питання приватної власності. В Україні є три форми власності – державна, комунальна і приватна. У нас на балансі немає жодного пункту незламності чи укриття.

Якщо з державними та комунальними об’єктами влада може знайти механізми впливу, то з приватними приміщеннями це зробити значно складніше. Якщо власник підвального приміщення хоче зробити його укриттям, він подає заяву до районної адміністрації. Після цього комісія перевіряє технічний стан приміщення і може включити його до фонду захисних споруд. Але якщо власник цього не хоче, змусити його практично неможливо.

Фактично місто не має можливості швидко збільшувати кількість укриттів, тому що не може перевірити і використати весь підземний простір міста. Для цього потрібні відповідні законодавчі повноваження.

Повідомити про зачинені або в неналежному стані укриття можна у застосунку “Київ Цифровий”. Зважаючи на активність містян, команда застосунку додала у форму зворотнього зв’язку додаткові відмітки. Тепер можна позначити не лише зачинені укриття, а й те, що в укритті немає місць для сидіння, вогнегасників, загалом брудно або волого.