“Виробники були шоковані”: київська рятувальниця розповіла про унікальний досвід роботи з роботами та дронами

Про це під час відкритої зустрічі в Українсько-данському молодіжному домі розповіла начальниця сектору безпілотних систем та робототехніки Головного управління ДСНС України у Києві Аліса Шевцова, передає кореспондент "Шелтера".

Роботи заходять туди, де небезпечно людям

Безпілотні літальні апарати використовували у пожежно-рятувальній службі ще до початку повномасштабної війни. Дрони піднімали над місцем пожежі, щоб оцінити масштаби займання і простежити за поширенням вогню.

Після 24 лютого 2022 року одним з головних завдань стало зменшення ризиків для особового складу, який працює на місцях російських ударів.

"Після початку повномасштабного вторгнення виникла нагальна проблема безпеки особового складу, який виїжджає на ліквідацію надзвичайних ситуацій. Безпілотні системи частково вирішують це питання, тому що рятувальник може працювати віддалено", – пояснила Шевцова.

За її словами, на місцях влучань зберігається висока ймовірність повторних ударів, детонацій, поширення пожежі та руйнування конструкцій. У таких випадках замість людини до небезпечної зони можуть спрямувати робота пожежогасіння.

"Він заїжджає туди, де людині небезпечно. Частіше за все фахівці з робототехніки виїжджають на такі об’єкти, про які через безпекові обмеження навіть не заведено публічно говорити", – зазначила Аліса.

У київській групі робототехніки та безпілотних апаратів працюють 22 людини. Вони розподілені на чотири зміни й заступають на добове чергування.

Тепловізійне обладнання дає змогу швидше знаходити приховане горіння та обстежувати ділянки, до яких рятувальники поки не можуть підійти. За певних умов дрони також допомагають шукати людей.

"Працюємо в небі, на землі та під водою"

У розпорядженні служби є підводні апарати для обстеження водойм і пошуку вибухонебезпечних предметів.

"Як говорить наш начальник управління безпілотних систем, ми працюємо в небі, на землі й під водою. У нас є підводні дрони, які знаходять вибухонебезпечні предмети. Ми займалися розмінуванням акваторії Дніпра в Києві", – каже Шевцова.

Такі роботи проводили, зокрема, у 2022 році перед початком літнього сезону. Водночас офіційно купальний сезон у столиці не відкривали через воєнні ризики.

"Течія час від часу приносить до нас не дуже приємні сюрпризи", – додала вона.

Для дистанційного розмінування застосовують і наземну техніку. Один з типів роботів обладнаний ковшем і може переміщувати підозрілі предмети.

"Він дистанційно забирає вибухонебезпечний предмет. Ми відвозимо його на полігон, а там уже працюють наші піротехніки", – пояснила Шевцова.

Безпілотники також використовують після завершення пожежі або аварійно-рятувальних робіт. За їх допомогою фіксують масштаби руйнувань і зміни на пошкоджених об’єктах.

"Після прильотів ми знімаємо все для суду в Гаазі, фотографуємо об’єкти, які постраждали. Якщо роботи тривають довго, можемо тричі на день піднімати дрон і дивитися прогрес ліквідації надзвичайної ситуації", – розповіла рятувальниця.

Улітку безпілотники залучають до моніторингу лісів і полів, щоб своєчасно виявляти займання або паліїв.

Робот 40 хвилин гасив пожежу при мінус 20

Аліса розповіла про один з випадків, коли робототехніка працювала після влучання у склад. На вулиці було близько мінус 20 градусів, а через повітряну тривогу зберігалася загроза повторної атаки.

Кількох роботів розмістили по периметру об’єкта. Поки рятувальники перебували в укритті, техніка продовжувала подавати воду та стримувати пожежу.

"Робот працював протягом 40 хвилин, не вимикаючись, при температурі мінус 20. Він повністю укрився кригою товстим шаром. Коли ми показали це виробникам, вони були шоковані. Вони не знали, що їхня техніка настільки витривала", – пригадала Шевцова.

За її словами, в інших країнах подібних роботів зазвичай не експлуатують у настільки складних умовах – після ракетних атак, серед уламків, за екстремальної температури та під загрозою повторного удару.

Чому роботи не можуть замінити рятувальників

Попри розвиток технологій, основну частину пошукових робіт на зруйнованих об’єктах досі виконують люди.

За словами рятувальниці, під час розбирання завалів кожен уламок необхідно переміщувати надзвичайно обережно. Неправильний рух може спричинити повторний обвал або зашкодити людині, яка перебуває під конструкціями.

"Коли обвалюється будівля, людина може підняти якийсь камінчик – і за ним обвалиться ціла стіна. Тому під завалами ми можемо використовувати літальні апарати, щоб побачити, чи не шукає десь хтось допомоги. Але самі завали жодна техніка не розбере так, як людина", – пояснила Аліса.

На місці пошукових операцій також оголошують хвилини тиші. Тоді техніка припиняє роботу, щоб рятувальники могли почути голос, стукіт або інший сигнал з-під уламків.

Техніку поступово розподіляють по Києву

Спочатку в столиці діяла окрема група робототехніки. Тепер ДСНС намагається розподіляти обладнання між різними районами.

"Завдяки міжнародним партнерам наш парк безпілотних систем поповнюється. Ми починаємо розосереджувати робототехніку по всьому Києву. Ми намагаємося забезпечити безпілотними системами якомога більше підрозділів", – розповіла Шевцова.

Нині київські рятувальники переважно використовують техніку німецького виробництва. Україна також співпрацює з Францією та іншими міжнародними партнерами, які передають обладнання і допомагають із підготовкою операторів.

У ДСНС зацікавлені й у розвитку українських розробок. За словами Аліси, вітчизняні виробники звертаються до рятувальників, демонструють прототипи та збирають інформацію про потреби служби.

Водночас Шевцова зазначила, що за якістю та зручністю українські розробки поки поступаються деяким іноземним моделям.

"Це дуже важка техніка, поки вона виглядає трохи грубо. Але українські виробники багато працюють і постійно до нас звертаються", – зазначає Шевцова.

Деякі розробники приїжджали безпосередньо на місця ліквідації наслідків ударів, щоб побачити роботу техніки в реальних умовах.

"Вони приїхали просто на локацію під час нашої перерви й побачили, як робот працює в надзвичайній ситуації. Для виробників це дуже важливий досвід", – каже рятувальниця.

"Хочу більше безпілотної техніки"

Головним завданням для свого напрямку рятувальниця назвала розширення парку робототехніки й безпілотників.

За наведеними нею даними, від початку повномасштабного вторгнення загинули 104 рятувальники. Особливо високими залишаються ризики у прифронтових регіонах, де працівники ДСНС потрапляють під повторні російські удари.

"Пожежників навчають лише в декількох інститутах, тому ми всі одне одного знаємо. Коли страждає якийсь рятувальник, це удар для всіх. Навіть якщо ти не знав його особисто, то знаєш через однокурсника, колегу чи начальника курсу", – розповіла Аліса.

Вона переконана, що збільшення кількості безпілотних систем дозволить виконувати більше небезпечних завдань дистанційно.

Наприкінці зустрічі Аліса Шевцова закликала людей стежити за повідомленнями про небезпеку та не ігнорувати повітряні тривоги.

"ДСНС завжди готова до будь-яких ситуацій. Ми зробимо все, що від нас залежить, щоб вас урятувати. Але якщо ви самі не наражатимете себе на небезпеку, нам буде значно легше. Ходіть в укриття і стежте за тривогами", – закликає рятувальниця.