“Їдьте до родичів“: куди пропонують евакуювати херсонців після удару по ТЕЦ і чому люди не хочуть залишати місто

Після удару по ТЕЦ людей закликали виїжджати

Заява начальника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна про те, що через пошкодження критичної інфраструктури Херсон може надовго залишитися без світла і тепла, викликала чимало запитань.

Прокудін закликав херсонців, які "мають можливість, друзів чи родичів у безпечних регіонах", залишати місто. Це сталося після того, як 27 серпня російські війська вдарили по місцевій ТЕЦ чотирма керованими авіабомбами.

Втім, масової евакуації після цього не почалося. Натомість у соціальних мережах жителі Херсона запитували владу: куди саме їм їхати і за які кошти жити на новому місці?

Для багатьох головною проблемою залишається житло. Люди побоюються, що їхніх доходів не вистачить на оренду квартири та комунальні послуги в іншому регіоні. Варіанти тимчасового проживання також влаштовують далеко не всіх.

"Жити в одній кімнаті з іншими людьми, користуватися спільним санвузлом і кухнею? Довго ми так не витримаємо. Краще вже в холоді, але у власному будинку, де ти сам собі господар. Обстріли? А де зараз в Україні безпечно? Називають 17 регіонів, куди можуть евакуювати, серед них Миколаївська, Одеська, Київська області. Але й там обстріли, бувають проблеми зі світлом і теплом", – розповіла "Шелтеру" мати двох дітей Вікторія.

Чимало херсонців не хочуть залишати свої домівки ще й тому, що не впевнені, чи зможуть знайти роботу на новому місці й оплачувати житло. Є й інші побоювання – необхідність адаптуватися в новому колективі, влаштовувати дітей до іншої школи, фактично знову починати життя з нуля.

"Люди хочуть почути не лише заклик виїхати"

Херсонська журналістка Євгенія Вірлич каже, що заява Прокудіна викликала серед містян сильне невдоволення. За її словами, люди очікують від влади не лише закликів залишити Херсон, а й зрозумілого плану – що буде з ними після евакуації.

"Ми чудово розуміємо, що винні в усьому росіяни. Але люди ставлять питання: для чого тоді існує обласна і міська влада – тільки для того, щоб закликати виїхати? Саме це люди дуже сильно критикують. І вже на хвилі цієї критики почали говорити, що будуть шукати пансіонати та інші варіанти. Але, наскільки я бачу, готового комплексного рішення поки немає", – говорить Євгенія Вірлич.

Водночас організована евакуація з Херсонщини все ж працює. Людей вивозять до місць тимчасового проживання як у самій області, так і в інших регіонах – зокрема на Миколаївщину, Хмельниччину та Київщину.

За словами Вірлич, умови в модульних містечках загалом прийнятні, однак це лише тимчасовий варіант.

"Це краще, ніж звичайний гуртожиток, там нормальні умови. Але це тимчасове проживання – переважно від трьох до шести місяців. А далі людині потрібно самій вирішувати житлове питання. Якщо це людина з інвалідністю, важкою хворобою чи іншої соціальної категорії, їй можуть запропонувати довше проживання у відповідному закладі. Якщо ж це працездатна людина без пільгової категорії, далі їй фактично потрібно шукати орендоване житло", – пояснює Вірлич.

Головна проблема – де жити після евакуації

Саме висока вартість оренди, за словами журналістки, стає однією з головних перешкод для виїзду.

Зарплати у багатьох жителів Херсонщини невисокі, а після переїзду людині часто доводиться одночасно шукати і роботу, і житло. Навіть Миколаїв, який є одним з найближчих варіантів, для багатьох херсонців виявляється дорогим.

Соціальні працівники допомагають евакуйованим оформити статус ВПО, виплати та гуманітарну допомогу. Однак це не розв’язує проблему довгострокової оренди.

Водночас багато херсонців не поспішають залишати місто навіть попри постійні обстріли.

Вірлич пояснює це кількома причинами. Насамперед людям психологічно надзвичайно складно залишити власний дім. Крім того, вони бачать, що російські удари відбуваються і в тих регіонах, які називають більш безпечними.

"Люди читають новини і розуміють, що абсолютно безпечних місць немає. Київщину, Миколаївщину чи Одещину теж важко назвати безпечними. Звичайно, з Херсоном це не порівняти, але люди це враховують і тому не дуже охоче погоджуються на переїзд. Найчастіше евакуюються вже тоді, коли людині буквально немає куди повертатися – наприклад, будинок зруйнований або йдеться про літню чи маломобільну людину", – зазначає журналістка.

Окремі запитання у Вірлич викликає і заява влади про можливість розселення херсонців у 17 регіонах України. За її словами, поки що недостатньо публічної інформації про те, скільки конкретно місць підготовлено для евакуйованих, де вони розташовані та на який строк людям можуть надати житло.

Куди зараз пропонують їхати херсонцям

"Шелтер" зателефонував до контактного центру Херсонської обласної військової адміністрації, представившись жителями Херсона, які хочуть виїхати з міста, та розпитав про умови евакуації.

За словами працівниці контактного центру, нині одним із напрямків для переселення херсонців є Хмельницька область.

"Якщо ви хочете евакуюватися, повідомляєте про це. У нас є спеціальний вагон у поїзді, вас безкоштовно доправлять. Там зустрінуть працівники обладміністрації та поселять. Як правило, це гуртожитки або переобладнані дитячі садочки. Там ви зможете жити до закінчення війни. Або, якщо знайдете роботу, зможете орендувати житло", – пояснили у контактному центрі.

Соціальні служби також мають допомогти евакуйованим із працевлаштуванням. Інший варіант – стати на облік у місцевому центрі зайнятості.

Після переїзду людям необхідно оформити статус внутрішньо переміщеної особи. У контактному центрі також повідомили про можливість отримання одноразової допомоги в розмірі 12 600 грн.

Гуртожитки, дитсадки та кімнати на кілька людей

На сайті Хмельницької обласної адміністрації оприлюднено перелік міст і сіл, де можуть розміщувати переселенців, а також фотографії деяких місць проживання.

Умови дуже різняться. Часто це звичайні гуртожитки або переобладнані приміщення дитячих садків.

У деяких кімнатах розміщують по три-чотири людини. Меблі переважно старі, подекуди замість повноцінних ліжок встановлені дерев’яні топчани з матрацами. Кухні – спільні.

(1/6)

У частині приміщень ремонт обмежується пофарбованими стінами. Санвузли інколи обладнані лише простими перегородками, а замість звичайного унітаза може бути підлогова чаша. Не всюди є необхідні умови для людей з інвалідністю. Душові також спільні – іноді одна душова кабіна розрахована на велику кількість мешканців.

Водночас є й місця тимчасового проживання зі свіжим ремонтом, сучасними кухнями та значно комфортнішими умовами. Проте такі варіанти поки радше виняток.

Для людей, які пережили окупацію, постійні обстріли та роками намагалися втриматися у власному місті, вибір залишається непростим: залишатися у Херсоні з ризиком провести зиму без стабільного тепла і світла або евакуюватися, не маючи гарантії, де і за які кошти доведеться жити далі.