Шелтер
Шелтер

“Життя людей ми не відновимо”: чому жителі Капітанівки вимагають закрити стрільбища

“Життя людей ми не відновимо”: чому жителі Капітанівки вимагають закрити стрільбища

Марина Петік
Марина Петік

журналістка

“Життя людей ми не відновимо”: чому жителі Капітанівки вимагають закрити стрільбища
Російські ракети зруйнували будинки в Капітанівці "Шелтер"

Після трагедії 24 липня сіло Капітанівка під Києвом живе з відчуттям, що удар може повторитися. Тоді росіяни випустили три балістичні ракети по території стрільбища, де проходила виставка безпілотників. Десятеро людей загинули, ще двоє згодом померли в лікарнях. Майже через три тижні після атаки суперечки навколо стрільбищ дійшли до сесійної зали Дмитрівської сільради, куди входить Капітанівка.

Мешканці вимагають гарантій, що подібного більше не станеться, та ставлять питання про припинення роботи стрілецьких комплексів поблизу житлової забудови. Водночас частина присутніх наполягає: під час війни ці об’єкти потрібні для підготовки військових, тому закривати всі стрільбища через дії одного не можна.

Засідання вийшло емоційним. Представників стрільбища CSA, на території якого 24 липня проходила виставка, у залі не було.

“Я бачила тіла біля дороги”

У Капітанівці розташовані чотири стрілецькі об’єкти: CSA, “Патриот”, “Снайпер”, “Практика”. Однак, як неодноразово наголошували під час засідання, безпосередньо до виставки, по якій росіяни завдали удару, має стосунок лише один із них – CSA.

Проте після трагедії для багатьох місцевих сама близькість стрільбищ до будинків стала джерелом страху. На засіданні згадували не лише вибухи 24 липня, а й те, що люди роками скаржилися на постійні постріли та шум.

Одна з депутаток розповіла, що приїхала до Капітанівки приблизно за годину після ракетного удару.

Через день після удару люди не можуть прийти до тями “Шелтер”

“Бачила тіла біля дороги. Тут руїна, а тут лежать хлопці, молоді дівчата. Це страшне. Таке враження залишається на все життя”, – сказала вона.

Саме тому аргумент про те, що стрільбища існували тут задовго до нової житлової забудови, частину присутніх уже не переконував.

“Ми можемо відновити житло, можемо відновити бізнес. Життя людей ми не відновимо”, – пролунало під час обговорення.

До одного зі стрільбищ у сільради питання були ще до трагедії

Сільський голова Тарас Дідич пояснив: із чотирьох підприємств, які працюють на цій території, три мають договори оренди. Інша ситуація – з об’єктом CSA, де проходила виставка 24 липня.

За словами голови громади, у цього підприємства немає чинного договору оренди землі. Сільрада ще у 2018 та 2020 роках зверталася до районних та обласних органів влади і прокуратури через відсутність договору та питання щодо самовільного будівництва. Однак, за його словами, вирішити проблему тоді не вдалося.

У розмові перед засіданням голова сільради сформулював ситуацію ще жорсткіше: на його думку, йдеться не про незаконне перебування власників на території, оскільки там є приватна нерухомість, а про незаконне провадження діяльності без належного оформлення земельних відносин. Водночас він наголосив, що самостійно перевірити, хто і з якої зброї там стріляє, місцева влада не може – це компетенція дозвільної системи та поліції.

Голова сільради Тарас Дідич каже, що не можна в односторонньому порядку розірвати договори зі стрільбищами “Шелтер”

Після ракетної атаки саме на території цього стрільбища пострілів, за словами голови, немає – там зараз тихо. Водночас інші об’єкти продовжують працювати. І саме це обурює частину мешканців.

“Чому треба було чекати майже три тижні?”

Позицію жителів на сесії представляла адвокатка Лідія Карплюк.

Вона відразу наголосила: винуватцем трагедії 24 липня є Росія. Але, на її думку, це не скасовує запитань до місцевої влади – що вона знала про роботу стрільбищ, як реагувала на скарги мешканців і чи достатньо робила для їхньої безпеки.

Перше колективне звернення після удару, як прозвучало на засіданні, люди подали вже 26 липня. Тому адвокатка запитала, чому настільки гостре питання потрапило на сесію лише майже через три тижні.

За її словами, поки тривало очікування, жителі самі писали до поліції, інших державних органів та народних депутатів і просили хоча б на час перевірки припинити стрільби.

Щодня стрільби на стрільбищах продовжуються

Лідія Карплюк
адвокатка мешканців села Капітанівка

При цьому вимоги мешканців, наголосила вона, не зводяться до того, щоб сільрада одним рішенням негайно розірвала всі договори оренди.

Люди хочуть отримати відповіді на конкретні питання: які дозволи має кожен об’єкт, з якої саме зброї там дозволено стріляти, чи дотримані необхідні відстані до житлової забудови, санітарні норми та вимоги безпеки.

Карплюк також запропонувала створити тимчасову контрольну комісію сільради із залученням депутатів, експертів, мешканців та, за потреби, самих представників стрільбищ. На її думку, така комісія могла б зібрати документи та перевірити, наскільки законно використовуються земельні ділянки.

“Зараз питання в тому, щоб забезпечити безпеку людей”, – підсумувала адвокатка.

“Де військовому пристріляти приціл?”

Саме після цього дискусія в залі стала особливо гострою.

На захист стрільбищ виступив Геннадій Пліс – він скромно представился: доброволець ДФТГ та постійний відвідувач стрільбища. Хоча раніше Геннадій Пліс працював у владних органах. Очолював Головне управління внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА за мера Олександра Омельченка. Потім за управління мера Віталія Кличка очолив однойменний департамент. Був першим заступником голови КМДА, заступником Держсекретаря Кабміну, заступником міністра фінансів, головою Державної аудиторської служби України. Зараз – член Рахункової палати.

"Шелтер"
На захист стрільбищ став Геннадій Пліс, багаторічний чиновник

Він заявив, що не має стосунку до власників цих об’єктів, але вважає їх важливою частиною оборонної інфраструктури.

На його переконання, під час війни не можна розглядати стрільбища лише як комерційні об’єкти чи джерело шуму. Там тренуються військові та цивільні, які готуються до служби, пристрілюють зброю та опановують навички, від яких на фронті може залежати життя.

Всі збирають останні копійки, щоб купити воїну приціл, тепловізор. А де цей приціл пристріляти? Чому їхати на передову взагалі без нічого?

Геннадій Пліс
член Рахункової палати

Пліс погодився, що організатори виставки, якщо вони порушили правила і поставили людей під загрозу, мають відповідати. Але, на його думку, це не повинно автоматично зачіпати три інші стрільбища.

“Ті, хто на тому стрільбищі організував виставку, мають відповісти за все. Але це ніяким чином не має стосуватися інших стрільбищ”, – заявив він.

Він закликав спочатку отримати правову оцінку роботи кожного об’єкта і лише після цього ухвалювати рішення. Якщо виявляться порушення – реагувати. Якщо ж основні вимоги виконані – шукати спосіб регулювати роботу стрільбищ і мінімізувати незручності для людей, а не закривати їх.

Його слова викликали різку реакцію частини залу. Мешканці запитували, що конкретно він пропонує людям Капітанівки, які після ракетного удару бояться нового прильоту. Суперечка кілька разів переходила на підвищені тони.

Пролунало й питання, наскільки близько сам Плис живе до стрільбищ. Він відповів, що мешкає у Білогородці, приблизно за кілька кілометрів, і також чує постріли. У відповідь люди наголошували: стріляють не в бік його будинку, а в їхній.

Сільрада: просто взяти й закрити не можемо

Сільський голова Тарас Дідич протягом засідання неодноразово повторював: політичного рішення “закрити все” недостатньо.

По-перше, на територіях стрільбищ є приватна нерухомість. По-друге, договори оренди землі не можна просто припинити одностороннім рішенням сільради. Якщо зробити це без юридичних підстав, громада ризикує програти суд.

“Я розумію, що це довго, але треба йти по закону”, – пояснив він.

Водночас голова погодився, що після 24 липня перевірки необхідні. Зокрема, треба встановити, на яку зброю видані дозволи кожному об’єкту, чи відповідають стрільбища вимогам безпеки, чи не перевищуються допустимі рівні шуму.

Якщо компетентні органи зафіксують порушення, тоді, за його словами, сільрада матиме юридичні підстави вимагати усунення порушень, а за необхідності – йти до суду і добиватися розірвання договорів та припинення роботи конкретного об’єкта.

При цьому голова теж визнав: якщо б небезпечні масові заходи на стрільбищі не проводилися, трагедії, можливо, вдалося б уникнути. На засіданні він наголошував, що одна справа – тренування на спеціалізованому об’єкті, інша – проведення заходу, інформація про який могла стати відома ворогу.

Що вирішили депутати

У підсумку депутати Дмитрівської сільської територіальної громади підтримали колективні звернення мешканців і погодилися провести комплексну перевірку роботи об’єктів.

Сільрада має звернутися до Головного управління Національної поліції в Київській області та отримати інформацію про чинні дозволи кожного стрільбища, суб’єктів, на яких вони оформлені, дозволені види зброї, висновки про відповідність об’єктів вимогам безпеки та можливі порушення дозвільної системи. Окремо планується запитати компетентні органи про дотримання містобудівних, пожежних, санітарних, природоохоронних та інших вимог.

Юридичному відділу доручено проаналізувати кожен договір оренди землі. Якщо перевірки встановлять використання ділянок не за цільовим призначенням, несплату оренди або інші порушення, мають бути підготовлені конкретні пропозиції – від усунення порушень до дострокового розірвання договорів через суд.

Стрільбища сьогодні не закрили, але їхня подальша робота тепер має стати предметом перевірок.

А Капітанівка поки залишається селом, де після 24 липня звичайний звук пострілу означає для різних людей зовсім різне. Для одних – це підготовка людини, яка завтра може опинитися на фронті. Для інших – нагадування про три балістичні ракети і страх, що наступного разу вони знову прилетять зовсім поруч із домом.

 

  • Автор

    • Марина Петік
      Марина Петік

      журналістка

      У журналістиці з 2003 року. Працювала в таких виданнях, як "Газета по-київські", "Сегодня", "Вести", "Обозреватель".

      Усі матеріали