104 млрд грн боргів за комуналку: що чекає боржників і чому це стосується навіть тих, хто платить вчасно

Але що насправді загрожує людині, яка не може погасити борг? Чи можуть відключити світло, газ або воду, заблокувати рахунок чи стягнути гроші та майно? І головне – чи може проблема чужих боргів зрештою позначитися на тих, хто справно платить за комуналку, розбирався "Шелтер".

Борг скоротився, але проблема залишається

За даними Держстату, станом на кінець червня 2026 року загальна заборгованість населення за житлово-комунальні послуги становила 104,2 млрд грн. І хоча від початку року вона скоротилася, але сума все одно залишається значною.

Найбільше українці заборгували за тепло та гарячу воду, газ і електроенергію. Саме на ці послуги припадає основна частина загального боргу.

Проблема для багатьох неплатників уже не обмежується неоплаченою платіжкою. За даними аналітичної служби Opendatabot, лише за перше півріччя 2026 року через борги за комуналку відкрили понад 108 тисяч нових виконавчих проваджень. Найбільше – на Харківщині та Дніпропетровщині. Це вже стадія примусового стягнення, але ці цифри не можна ототожнювати із загальним боргом населення у 104,2 млрд грн.

Що роблять комунальники з боржниками: приклад Києва та Харкова

"Київтеплоенерго" повідомило, що борг киян за тепло та гарячу воду перевищує 7 млрд грн. Боржникам пропонують або погасити заборгованість, або укласти договір реструктуризації. Якщо домовитися не вдається, підприємство може звернутися до суду.

Деталі про суди, арешти й відключення – у другій половині матеріалу.

Несподівану ідею публічно озвучив мер Харкова Ігор Терехов: списати накопичені роками борги населення, насамперед у прифронтових містах. Свою позицію мер пояснює так: держава сама заборгувала комунальним підприємствам через різницю в тарифах, тож стягувати старі суми з людей, які роками живуть під обстрілами, зараз недоцільно.

Ідея Терехова показує, наскільки складною стала проблема: борги населення накладаються на борги самих комунальних підприємств і держави перед ними. Але списання боргів – поки лише пропозиція мера, а не ухвалене рішення.

Головний поворот: коли чужий борг стає проблемою і для вас

Логічне запитання: якщо я щомісяця справно закриваю платіжку, чому мене має хвилювати, що інші цього не роблять?

"Заборгованість споживачів як така не має просто перекладатися в тариф для тих, хто платить", – зазначає енергетичний експерт Геннадій Рябцев. Прямого зв'язку між чужим боргом і вашим тарифом немає.

Водночас масові неплатежі б'ють по самих підприємствах. Їм бракує коштів на ремонти, закупівлю ресурсів та інвестиції.

"Такі борги не дають енергетичним компаніям фінансової можливості вчасно відремонтувати пошкоджене обладнання", – наголошує директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

За його словами, це особливо проблемно напередодні опалювального сезону, коли потрібні гроші на відновлення та підготовку інфраструктури.

Тобто сумлінний споживач не отримує у платіжці окремий рядок "чужий борг", але може відчути його наслідки через стан і надійність послуг.

Причини накопичення боргів різні – війна, втрата житла та роботи, падіння доходів, вимушений виїзд, проблеми з обліком. Водночас серед боржників є й ті, хто може платити, але роками цього не робить, зазначає Рябцев.

Чи посилять тиск на боржників

Рябцев вважає, що робота з боржниками, ймовірно, стане жорсткішою, але дієва політика має розрізняти дві різні групи людей: тих, хто справді не має грошей, і тих, хто має можливість платити, але систематично ухиляється.

Для першої категорії потрібні адресні субсидії й реструктуризація, для другої – ефективніше стягнення та жорсткіша платіжна дисципліна.

Борг родини, якій справді нема з чого платити, від санкцій реальними грошима для підприємства все одно не стане. 

А що робити, якщо борг уже є особисто у вас

Для системи 104 млрд грн – це проблема підприємств, бюджетів і цілої галузі. Для конкретної людини борг має набагато простіше вимірювання: попередження, суд, арешт рахунку або відключення послуги. Що реально можуть зробити з боржником – "Шелтеру" пояснюють юристи.

"Спочатку звірка, потім рішення": що радить адвокат

Керуючий партнер Адвокатського об'єднання Winner Partners Сергій Литвиненко пояснив, що першою реакцією на велику суму в платіжці не має бути ані паніка, ані сліпа оплата.

За його словами, потрібно спершу отримати деталізований розрахунок боргу: за якою послугою він виник, за який період і як зараховувалися вже здійснені платежі.

Юрист радить перевірити показники лічильників, тарифи, пільги й субсидії та за потреби звернутися до постачальника із заявою про звірку розрахунків.

Коли можна вимагати перерахунку. Підстави залежать від конкретної послуги, але загальний принцип простий: якщо послугу не надали, надали не в повному обсязі або неналежної якості, а також якщо в розрахунку є помилка – споживач має право на перевірку й перерахунок.

Найчастіше проблеми виникають саме з обліком: неправильні показники лічильника, невраховані платежі, помилковий тариф або невраховані пільги.

А якщо людина довго не жила у квартирі? Універсальної відповіді "не жив – не платиш" немає, каже Литвиненко. Усе залежить від конкретної послуги: платежі, пов'язані зі спожитим ресурсом, можуть перераховувати за наявності підтвердження відсутності, а плата за утримання будинку й спільного майна найчастіше нараховується незалежно від того, чи проживала людина у квартирі фактично.

Старий борг також можна оскаржити. Загальна позовна давність у цивільних справах становить три роки, але вона не діє автоматично: "Якщо справа вже дійшла до суду, потрібно заявляти про застосування позовної давності та обґрунтовувати свою позицію", – пояснює адвокат.

Литвиненко наголошує: перш ніж домовлятися про розстрочку всієї суми, варто перевірити, яка частина боргу підтверджена, а яка спірна. Він навів приклад: якщо зі 100 тисяч гривень боргу після звірки 20 тисяч виявилися нарахованими помилково, немає сенсу розстрочувати всю суму без перевірки.

Окремо юрист застерігає від необдуманого підписання договору реструктуризації, у якому людина беззастережно визнає всю суму боргу, включно з тією частиною, яку раніше оскаржувала.

Що варто зберігати як докази, за словами адвоката:

• платіжки та квитанції за відповідні періоди;
• банківські виписки про оплату;
• фото лічильників із датами;
• акти про встановлення, заміну чи повірку приладів обліку;
• заяви до постачальників і відповіді на них;
• підтвердження того, що звернення отримано постачальником.

"Найгірша стратегія – просто перестати відкривати платіжки", – підсумовує Сергій Литвиненко, додаючи, що діяти потрібно на ранньому етапі, поки є можливість спокійно перевірити розрахунки, а не чекати суду чи виконавчого провадження.

За який борг реально відключають світло, газ і воду

Формально комунальні підприємства мають право припинити постачання. Виняток – центральне опалення в багатоквартирних будинках: якщо система спільна на весь будинок чи під'їзд, відключити технічно окрему квартиру найчастіше неможливо. Але це не означає, що нічого не буде – замість відключення продовжує нараховуватися пеня, до 0,01% суми боргу за кожен день прострочення, максимум 100% від загальної суми, а сам борг усе одно стягують через суд.

Радше має значення не якась конкретна сума, а те, скільки місяців людина взагалі не платить. Єдиної загальнонаціональної "порогової суми" не існує – точні умови варто дивитися у власному договорі з постачальником.

Попередження – обов'язкова умова. Відключити без нього законно не можуть. Як зазначають фахівці Центру допомоги пенсіонерам "Пенсіон", строки й порядок відрізняються для кожної послуги:

• Електроенергія. Постачальник зобов'язаний письмово повідомити про загрозу відключення щонайменше за 10 робочих днів до запланованої дати. Якщо за цей час борг погашено або укладено договір реструктуризації, постачання не припиняють.
• Вода. Діє аналогічне попередження, і відключити можуть, якщо борг не погашено протягом певного строку після повідомлення – найчастіше йдеться приблизно про місяць.
• Газ. Після усунення причини відключення послугу відновлюють протягом кількох днів, у містах швидше, у селах довше, але за рахунок споживача, який додатково оплачує саму процедуру відключення й підключення.

Лист чи смс від постачальника – це не формальність, яку можна відкласти. Це фактично останній момент, коли ситуацію можна вирішити оплатою або розстрочкою, без судів і виконавців.

Як повернути послугу після відключення

Для кожної послуги правила різні, і переносити умови електроенергії на газ чи воду не можна. Загальний принцип такий: причину відключення потрібно усунути – сплатити борг повністю або укласти договір реструктуризації, після чого звернутися до постачальника з підтвердженням оплати.

Повторне підключення найчастіше платне і виконується власними фахівцями постачальника протягом кількох днів після звернення.

Що можуть, а що не можуть ЖЕК і ОСББ

Борг за управління будинком – окрема категорія, відмінна від боргів за світло, газ чи воду. ЖЕК, управитель або ОСББ насамперед письмово попереджають боржника і можуть пропонувати графік погашення.

Якщо домовитися не вдається, наступний крок – звернення до суду, так само як і в постачальників комунальних ресурсів. При цьому важливо розуміти: самостійно відключати боржнику воду, опалення чи електроенергію ОСББ, чи управитель права не мають – це повноваження постачальників відповідних ресурсів, а не керуючої компанії будинку.

Коли борг перетворюється на судову справу

Адвокат ЮК "Приходько та партнери" Ілля Колесник описав шлях, яким рухається типова справа про комунальний борг.

Якщо борг не погашено, підприємство звертається до суду – або із заявою про судовий наказ у спрощеній процедурі, або з повноцінним позовом, якщо є спір щодо суми.

Для боргів за ЖКП судовий наказ – поширена практика: його видають без засідання і без виклику сторін, коли сума боргу очевидна.

Підставами можуть бути неправильний розрахунок, фактична сплата боргу чи процедурні порушення. Найважливіше: доводити свою правоту одразу не обов'язково – сам факт подання заяви автоматично скасовує наказ, і далі справу розглядатимуть у звичайному провадженні із засіданням.

Якщо заяву не подати вчасно, за три дні після завершення строку наказ набирає законної сили і передається до виконання.

Майже мільйон боргів у реєстрі

Opendatabot підрахував ще одну цифру: у Єдиному реєстрі боржників наразі налічується близько 829 768 боргів саме за комунальні послуги – і це вже включно з тими 108 тисячами нових проваджень, про які йшлося на початку.

Тут важливе уточнення: 829 768 боргів у реєстрі й 104,2 мільярда гривень загального боргу – це різні показники. Не весь борг населення вже переданий виконавцям – значна його частина ще перебуває на етапі роботи постачальників з боржниками, без судових документів.

Чи можуть заблокувати картку і зняти з неї гроші

Сам факт боргу не означає автоматичного арешту картки. Спочатку має з'явитися судовий документ, потім – відкрите виконавче провадження, і лише після цього виконавець отримує право діяти з рахунками боржника.

Важливо розрізняти арешт коштів і їх фактичне списання, наголошує адвокат: це різні юридичні дії, і арешт сам собою ще не означає втрату грошей.

Що захищено законом навіть при арешті рахунку:

• цільові соціальні виплати – субсидії, допомоги, стипендії;
• заробітна плата в межах прожиткового мінімуму;
• щомісячна недоторканна сума на поточному рахунку – у 2026 році це до двох мінімальних зарплат, тобто орієнтовно 17 294 грн, незалежно від кількості відкритих проваджень.

"Списати можуть, якщо рахунок не має захищеного статусу", – уточнює адвокат, додаючи, що людям варто заздалегідь з'ясовувати в банку статус свого рахунку, аби уникнути неприємних несподіванок.

Зарплата, пенсія і майно: що можуть забрати

З доходу. За загальними видами стягнень, до яких належить і комунальний борг, з кожної виплати зарплати чи пенсії можуть утримувати до 20%. Якщо стягнення відбувається одразу за кількома виконавчими документами, загальна сума відрахувань не може перевищувати 50% доходу – людині в будь-якому разі має лишатися половина заробітку.

Утримання з пенсії має право здійснювати виключно Пенсійний фонд України і лише на підставі офіційного виконавчого документа від виконавчої служби. Якщо хтось телефонує й погрожує самостійно "списати з пенсії" – це привід насторожитися, а не платити на місці.

З майна. Виконавець дотримується встановленої черговості: спочатку звертає стягнення на готівку й кошти на рахунках, потім на рухоме майно – авто, техніку, і лише в останню чергу на нерухомість.

Втратити квартиру через комунальний борг теоретично можливо, але це крайній і рідкісний захід. Наразі примусовий продаж єдиного житла допустимий, лише якщо борг перевищує 20 мінімальних зарплат – близько 173 тисяч гривень. З 23 жовтня 2026 року, згідно із законом №4833–IX, цей поріг підвищується до 50 мінімальних зарплат – близько 432 тисяч гривень.

Продаж житла застосовують лише тоді, коли грошей і рухомого майна виявилося недостатньо для покриття всієї суми, додає юрист.

Утім прецеденти є. Навесні 2026 року в Києві 76–річний чоловік накопичив борг перед обслуговуючим кооперативом свого будинку. Проти нього відкрили 14 окремих виконавчих проваджень, але на жодне судове засідання він не з'являвся – і справи щоразу вирішувалися не на його користь. Єдину квартиру чоловіка врешті виставили на електронні торги СЕТАМ і продали. Юристи наголошують: повернути житло після такого продажу вкрай складно і можливо лише за умови доведення прямих порушень під час самих торгів.

Найгірший сценарій

У виняткових випадках при дуже великому й тривалому боргу, додає адвокат, справа може дійти навіть до нерухомості, включно з єдиним житлом.

При цьому сам борг весь час зростає – за рахунок пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних, судового та виконавчого зборів.

Що робити, якщо погасити весь борг одразу нема чим

Юристи наголошують: реструктуризація – не крайній захід, а законний і дієвий інструмент. Профільний закон дозволяє розподілити накопичений борг на рівні платежі на строк до 60 місяців, тобто до п'яти років, залежно від суми боргу та рівня доходу.

Що важливо знати про реструктуризацію:

• договір укладається окремо з кожним постачальником – єдиної розстрочки одразу на всі послуги немає;
• ініціює процес зазвичай сам споживач, подавши заяву постачальнику;
• деякі компанії просять невеликий перший внесок, але головна умова – надалі вчасно оплачувати поточні нарахування;
• після укладення договору можна одразу оформити житлову субсидію, яка суттєво зменшує щомісячне навантаження.

Якщо ж людина не погоджується із сумою боргу, алгоритм інший: письмове звернення до постачальника з проханням про звірку, отримання письмової відповіді, а за потреби – скарга до НКРЕКП (щодо світла й газу) або Держпродспоживслужби (щодо якості послуг і нарахувань). Останній крок, якщо мирно домовитися не вдалося, – суд, і головне тут – не ігнорувати судові повідомлення.

Покроковий алгоритм для тих, хто має борг

1. Отримати деталізований розрахунок боргу у постачальника.
2. Звірити нарахування з квитанціями, показниками лічильників, тарифами, пільгами й субсидіями.
3. Якщо знайдено помилку – письмово вимагати перерахунку.
4. Якщо борг підтверджений – визначити реальну суму, яку можна сплачувати щомісяця, і звернутися по реструктуризацію.
5. Не ігнорувати жодних попереджень про можливе відключення.
6. Якщо послугу відключили – з'ясувати порядок і вартість відновлення саме для цього виду послуги.
7. Якщо прийшов судовий наказ – не пропускати 15–денний строк на його оскарження.
8. Якщо відкрито виконавче провадження – перевірити документ, статус рахунків і звернутися по графік погашення.

Головний висновок з усіх коментарів юристів однаковий: більшість крайніх заходів – відключення, суд, арешт рахунку – застосовують саме тоді, коли людина ніяк не реагує на перші попередження. Своєчасна звірка нарахувань, письмове звернення чи заява про розстрочку в переважній більшості випадків дають змогу владнати ситуацію ще до того, як вона дійде до виконавчої служби.