Блокада “зернового коридору” України: “Шелтер” опитав експертів про наслідки, прогнози та варіанти виходу із ситуації

Нагадаємо, на початку вторгнення ворог атакував судна, які прямували до українських портів на Чорному морі, і це призвело до того, що Україні стало вкрай важно експортувати свою продукцію на світовий ринок.

У липні 2022 року була підписана угода про так званий "зерновий коридор", яким українська переважно аграрна продукція могла відносно безпечно транспортуватись Чорним морем для подальшого постачання споживачам у різних країнах світу.

Приблизно через рік Росія вийшла з угоди, проте Україна змогла налагодити поставки агропродукції морем таким чином, щоб мінімізувати небезпеку з боку країни-агресора. І це більш-менш працювало до літа 2026 року, коли російські повітряні атаки фактично унеможливили український морський експорт.

В уряді усвідомлюють усю серйозність ситуації.

Новий прем'єр Сергій Корецький на початку серпня провів нараду за участі представників аграрного бізнесу з тим, щоб визначити заходи, необхідні для вирішення цієї проблеми.

"Працюємо над диверсифікацією та відновленням каналів постачання. Паралельно готуємо комплекс заходів підтримки галузі, зокрема у взаємодії з банками щодо фінансування виробників, а також посилюємо дипломатичну роботу з країнами-партнерами, які є ключовими ринками збуту", – заявив голова уряду.

Які тут прогнози та які варіанти виходу із ситуації – у матеріалі "Шелтера".

Зростання напередодні обвалу

За гіркою іронією, липень став чи не найуспішнішим місяцем за час великої війни з точки зору митних платежів, значна частина яких надходить він аграрного експорту.

За даними Державної митної служби України, порівняно з липнем 2025 року надходження зросли на понад 13,1 млрд грн або на 20,2%.

І все це – попри обстріли портів з боку РФ. 

"Суттєвий вплив на економічну активність в Україні у липні мало знищення потужностей підприємств-платників податків та імпортованих товарів, а також призупинення морських перевезень через українські порти. Попри ці виклики, субʼєкти господарювання продовжують працювати і наповнювати бюджет", – йдеться у повідомленні Державної митної служби України.

Такі бадьорі новини звичайно вселяють оптимізм, проте, враховуючи, що інтенсивність ворожих обстрілів збільшилась лише наприкінці липня, їх руйнівні наслідки для бюджетних надходжень і для економіки країни в цілому будуть відчутними вже у наступних місяцях.

Якими будуть ці наслідки?

За словами аналітика асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" (УКАБ) Максима Гопки, говорити про повне блокування українського морського коридору наразі передчасно, але фактична ситуація останнім часом суттєво ускладнилася.

Ситуація дедалі більше стає загрозливою для аграріїв.

"Експортні закупівельні ціни в чорноморських портах уже впали на 1500-2000 грн за тонну (якщо всередині липня ціна пшениці становила в середньому 8750 грн/т, то на початку серпня – 6750 грн/т, – ред.), а витрати на альтернативну логістику залишаються високими. Це погіршує ліквідність агропідприємств, особливо в період жнив, коли виробникам необхідні обігові кошти для проведення польових робіт і підготовки до нового сезону", – каже Максим Гопка.

Проблема всієї економіки

Агросектор займає особливе місце в українській економіці, наразі на нього припадає 60% всього вітчизняного експорту. Крім надходжень в бюджет завдяки митним зборам, аграрний експорт забезпечує значну валютну виручку, яка у першому півріччі 2026 року сягнула $12,6 млрд. Надходження валюти, з одного боку, сприяє стабілізації на внутрішньому валютному ринку, з іншого – дає аграріям змогу (після того, як вони її продають всередині України) погашати кредити, а також сплачувати податки, які наповнюють бюджет.

Тож блокування морського коридору, яким зазвичай транспортується близько 90% всього аграрного експорту, створює значні проблеми для всієї економіки України.

"Якщо повноцінну роботу глибоководних портів найближчим часом не вдасться відновити, експорт зернових у маркетинговому році 2026/27 може скоротитися приблизно на 20% – до близько 30 млн тонн проти 37,5 млн тонн у попередньому сезоні. Це означатиме менші валютні надходження, додатковий тиск на державний бюджет і зниження доходів аграрного сектору", – попереджає Максим Гопка з УКАБ.

Поки що усі оцінки можливих збитків є дуже приблизними.

За його словами, наразі залишки з минулого врожаю, на відміну від попереднього року, не дуже великі, що трохи полегшує ситуацію, проте вже з'являється урожай нового сезону.

"Новий врожай вже має заходити на елеватори. Особливо відчутним це буде, починаючи з кінця серпня, а також у вересні-жовтні, – розповідає експерт. – Зараз фермери пишуть, що вони наростили складські потужності, тобто є в них, де зберігати, але резерви – не гумові, і, думаю, часу не так багато, і ми можемо мати повторення ситуації 2022 року".

Маємо досвід

Влада має реагувати на виклики, який створив нам ворог, і, судячи по заявах очільника уряду, відповідні заходи вже вживаються.

Тим більше, що у країни вже є досвід, який можна використати сьогодні.

Тоді, у 2022 році, через неможливість вивозити продукцію з чорноморських портів були налагоджені альтернативні експортні маршрути – через порти на Дунаї, а також суходлом – залізничним та автомобільним транспортом.

"Зараз у нас експорті обсяги трохи менші (ніж раніше), і якщо дивитися на це питання з технічної точки зору, то альтернативний шлях здатен поглинути ці обсяги, – каже Олег Нів'євський з Київської школи економіки. – Але наскільки це реально зараз все переправити через західні кордони? На це треба час, і у будь-якому випадку логістичні витрати ніхто не відміняв, тобто це все одно буде дорожче, і сільське господарство недоотримає доходи".

Аналітик УКАБ Максим Гопка погоджується з тим, що досвід перших років повномасштабної війни показав, що альтернативні канали здатні забезпечити значні обсяги експорту, однак додає, що їхня ефективність залежить від різних чинників, зокрема роботи прикордонної інфраструктури, доступності транспорту та підтримки європейських партнерів.

До речі, про кордон та європейських партнерів. У 2022-2023 роках вітчизняний експорт блокували на в'їзді до Словаччини, Угорщини та особливо Польщі місцеві фермери під привидом того, що наплив української агропродукції обвалює їхні ціни.

Віце-президент асоціації міжнародних перевізників Володимир Балін у розмові з "Шелтером" не виключив, що цього року, у разі перенаправлення експорту зокрема через Польщу, блокування кордону може повторитися.

Проте, за його словами, поки що про це говорити передчасно.

"Польська влада прийняла рішення, яке забороняє блокади біля об'єктів інфраструктури, тож я сподіваюсь, що до цього не дійде", – пояснив він.

Крім того, Польщі таке блокування, за словами експерта, насправді не вигідне.

За словами Максима Гопки, багато чого у вирішенні питання з українським аграрним експортом залежатиме від українського уряду, який має координувати свої дії з вітчизняними аграріями.

І це – не тільки логістика.

"Одним з ключових завдань є підтримка аграріїв через доступне кредитування, розширення програми "5-7-9%", запуск програми кредитування для посівної, де наявне зерно слугуватиме заставою, та інші фінансові інструменти", – зазначив Гопка.