Битва навколо податку на посилки: "Шелтер" опитав учасників протистояння

26 травня Верховна Рада відхилила поправки до законопроєкту №12360, які передбачали скасування пільги на ПДВ для міжнародних посилок до 150 євро. Хоча це є умовою Міжнародного валютного фонду для продовження фінансування програми на суму $8,1 млрд.

27 травня до Києва прибула місія МВФ, ціль якої оцінити виконання Україною взятих на себе зобов'язань та проведення податкової реформи. Перемовини з урядом триватимуть тиждень.

МВФ не єдиний, хто вимагає змін. Європейський Союз скасував ліміт на посилки, який становив 22 євро, ще у 2021 році. Гармонізація норм є також умовою надання кредиту від Євросоюзу у 90 млрд євро.

Саме досвід ЄС Україна використовує, готуючись до податкової реформи. Митниця вже запроваджує європейську систему IOSS (Import One-Stop Shop), за якою світові маркетплейси мають стати податковими агентами та нараховувати 20% податку на додану вартість безпосередньо в момент покупки. Це зробить скасування пільги технічно непомітним для споживача.

100 млрд на дрібницях

Згідно з дослідженням аналітичного центру "Технології прогресу", у 2025 році в Україну було ввезено 75,1 млн посилок на суму 167,3 млрд грн. За кількістю майже весь потік прийшовся на фізичних осіб та складався з посилок вартістю до 150 євро. У грошовому вигляді обсяг неоподатковуваних посилок сягає 100 млрд грн.

Дані Інституту соціально-економічної трансформації дещо менші: 93 млрд грн. При цьому втрати бюджету оцінюються в 18,6 млрд грн на рік. З урахуванням щорічної динаміки зростання обсягу посилок до 150 євро, яка становить 40-50%, у 2026 році державний бюджет недоотримає 27 млрд грн. 

Такі дані були оприлюднені в публічній заяві української бізнес-спільноти, яка на початку травня закликала депутатів підтримати ініціативу, що скасовує ПДФ-пільгу для дрібних посилок. У документі йдеться, що пільга системно підриває легальний ринок як виробництва, так і імпорту, водночас надаючи преференції іноземним онлайн-платформам роздрібної торгівлі.

Які ще пільги підпадають під податкову реформу

Скасування пільги на посилки до 150 євро потрібне, в першу чергу, великому легальному ритейлу: Comfy, Цитрус, Фокстрот, Intertop, Rozetka тощо. Вони завозять товари офіційно, вкладаються в логістичні хаби, але мають конкурують із "сірими" імпортерами, які дроблять партії та використовують на митниці куплені бази даних.

Для оптимізації податків ці ж самі гравці також дроблять бізнес на ФОПи. Скасування пільг з ПДВ для "спрощенців" є ще однією умовою МВФ, яку Україна має виконати.

Водночас на ринку міжнародних посилок наймасовіший конкурент великого ритейлу взагалі працює без ФОПу. Розгалужена система дропшиперів здебільшого складається з жінок у декреті та студентів, які торгують на Prom, OLX та в соцмережах.

Але ці українські цифрові платформи теж чекає новація від МВФ. Вони, як і міжнародні платформи, мають стати податковими агентами та запровадити для фізичних осіб, які використовують платформу для системного заробітку, ПДФО у 5% плюс військовий збір. Але відповідний законопроєкт у Раді поки не схвалений, як і проєкт закону про посилки до 150 євро.

Найбільш популярні міжнародні маркетплейси 

Основні відправники дрібних посилок в Україну – це міжнародні платформи, які розміщені в Китаї та Польщі. За даними Інституту соціально-економічної трансформації, у 2025 році з Китаю було 55,7 млн відправлень, що становить 74% ринку. Основні платформи – AliExpress та Temu, причому остання демонструє найбільші темпи росту – 3,5 раза за рік. 

На Польщу припадає 10,8 млн відправлень, або 20% ринку. Серед платформ лідирують Answear, LPP, Modivo.

Як зазначають у компанії Meest Group, популярність платформ може залежати від сезону. Цієї зими клієнти Meest Group найбільше користувалися Amazon, Bluetti, eBay, Sephora та 6pm.

Звісно, частку товарів українці купували для себе, але інші пішли на перепродаж у ті самі українські маркетплейси та соцмережі. "Трендові" товари є однією з популярних моделей в e-commerce.

Головні бенефіціари під ударом

Лідерами ринку міжнародної доставки в Україні є "Укрпошта", "Нова пошта" та Meest. Компанії є головними бенефіціарами податкової пільги для посилок до 150 євро та самостійно стежать, щоб посилки клієнта не зустрічалися на митниці в один день. У цьому випадку їх поєднують та нараховують податок.

"Укрпошта" як державний оператор будує свій бізнес на ексклюзивних угодах із Cainiao – логістичним крилом Alibaba Group. Понад 50% всього трафіку з AliExpress в Україні проходить саме через "Укрпошту". Це робить її лідером за кількістю неоподаткованих посилок.

На питання "Шелтера", як скасування ПДВ-пільги на посилки вплине на їх обсяг в "Укрпошті" відповіли, що не прогнозують суттєвого зменшення.

"Нова пошта" розвиває напрям міжнародної доставки в тому числі через сервіс NP Shopping, який дає змогу замовляти товари з іноземних онлайн-магазинів, зокрема тих, що не здійснюють пряму доставку в Україну. Наприклад, Amazon, eBay, Zara.

Але адміністрування та сплата ПДВ залежить не лише від операторів, а й від підходів, які застосовуватимуть міжнародні маркетплейси.

Amazon вже повідомив, що не готовий ставати податковим агентом в Україні та не буде автоматично нараховувати 20% ПДВ на замовлення.

Холдинг Meest пропонує бізнесу та фізичним особам не просто доставку, а складський сервіс всередині країн-постачальників. Через Meest Shopping можна замовити товари в Європі, США та Канаді. А Meest China є сервісним посередником між покупцем та внутрішнім ринком Китаю. Компанія допомагає клієнтам сортувати, перевіряти якість та дробити вантажі під ліміт у 150 євро.

За оцінками Meest Group, у разі скасування безмитного ліміту обсяг ринку міжнародних посилок може скоротитися приблизно на третину.

У "Новій пошті" та Meest Group вважають, що скасування пільги призведе до скорочення легального ринку, а частина відправлень може піти в альтернативні неофіційні канали доставки. І замість реального наповнення бюджету збільшаться сірий імпорт та контрабанда.

Але виклики для українських логістичних компаній на цьому не закінчуються. Поки у Верховній Раді дотискають податкову реформу, починається експансія європейського бізнесу. У червні на ринок України готується вийти польський маркетплейс Allegro, який вже має систему IOSS для нарахування ПДВ.