Оподаткування посилок до 150 євро, спрощене оформлення товарів авторизованими економічними операторами, повноваження митних детективів, авторизація брокерів та власників складів  – Держмитслужба надала роз'яснення "Шелтеру" щодо новацій Митного кодексу, та розповіла, як нестача фінансування ставить реформу під загрозу.

Україна переходить на митні правила Євросоюзу. Чого чекати бізнесу від нового Митного кодексу, чи зникне корупція завдяки цифровізації та чому єдине сховище даних має інформаційно посилити ефективність податкової  та митної служб, в інтерв'ю "Шелтер" розповів економічний аналітик Мирослав Лаба.

З січня по травень Україна майже не контрактувала наземні роботизовані комплекси (НРК). Хоча на 2026 рік був заявлений рекордний обсяг держзамовлення – 50 000 НРК. Чи готові виробники НРК за друге півріччя виконати подвійний план та повторити успіх БПЛА – розбирався "Шелтер".

Україна зустріла місію МВФ з невиконаними умовами. Уряду вдалося домовитися про фінансову підтримку авансом. Але про подальше відтермінування податкової реформи не йдеться. Нові податки чекають на всіх: від таксиста в Uklon до ресторатора, який працює як група ФОПів.

Оподаткування цифрових платформ, скасування пільги на міжнародні посилки до 150 євро та ПДФ для ФОП – такі умови за кредит у €90 млрд поставив Євросоюз. Експерти радять працювати українському бізнесу так, ніби нові правила вже діють.

На посилках до 150 євро будують бізнес як міжнародні маркетплейси, так і десятки тисяч українців, які займаються дропшипінгом. Але головними бенефіціарами пільги на ПДВ є логістичні компанії. “Шелтер” запитав у лідерів доставки, як податкова реформа змінить ринок.

З вересня 2026 року бізнес в Україні зможе отримувати від держави гранти на розвиток до 2,5 млн. Водночас погіршуються умови для ветеранських стартапів: замість мільйона буде доступно максимум 500 тис. грн.

Київські ресторатори готуються до ворожих ударів по системах водопостачання та відкривають нові заклади.