Мобілізація внутрішніх доходів: чому українському бізнесу радять працювати так, ніби нові правила щодо податків вже діють

29 травня президент України Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Угоди щодо отримання кредиту у €90 млрд від ЄС.

Напередодні, 28 травня, Верховна Рада разом з Угодою ратифікувала Меморандум про взаєморозуміння, який містить фіскальні зобов'язання України.

Загальна сума кредиту у €90 млрд розподіляється за двома напрямами: €60 млрд на фінансування оборонно-промислового комплексу та €30 млрд на бюджетну підтримку.

У 2026 році обсяг бюджетної частини становитиме €16,7 млрд. З них €8,35 млрд буде направлено через уже існуючу програму Ukraine Facility. Ще €8,35 млрд планується надати трьома траншами, якщо Україна виконає низку зобов'язань. А саме – скасує пільгу на міжнародні посилки до €150, оподаткує доходи всіх українців, що заробляють на цифрових платформах, та запровадить ПДВ для ФОПів.

"Шелтер" опитав експертів, як вплине на бізнес мобілізація внутрішніх доходів – таку гучну назву має фіскальна компонента Меморандуму про порозуміння.

Умови першого траншу виконано, другого – провалено

Розмір першого траншу становить €3,2 млрд. Однією з його фіскальних умов є "ухвалення Радою закону про продовження на 3 роки дії військового збору на рівні 5%, що має забезпечити щонайменше 140 мільярдів гривень додаткових надходжень на рік".

Цю умову Україна виконала заздалегідь. 15 квітня 2026 року набув чинності закон, згідно з яким усі ФОПи сплачуватимуть військовий збір впродовж 3 років після припинення або скасування воєнного стану.

Дві інші умови першого траншу на сьогодні теж є виконаними: Уряд подав до Верховної Ради законопроєкти про скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок та запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.

Тепер, щоб отримати другий транш розміром €3,7 млрд, обидва законопроєкти треба прийняти. Напередодні ратифікації Угоди та Меморандуму це зробити не вдалося. 26 травня спроба внести законопроєкт №15111-д про оподаткування операторів цифрових платформ на друге читання була провалена. 27 травня депутати також не схвалили законопроєкт №12360, який скасовує ПДВ на посилки вартістю до €150.

ПДВ на посилки: лобізм чи норми ЄС

Як писав "Шелтер", обсяг ринку міжнародних посилок, які не оподатковуються, сягає 100 млрд грн. Скасування пільги на ПДВ може принести бюджету понад 18 млрд грн.

ПДВ з посилок є стандартом Європейського Союзу, саме тому він зафіксований в угодах, вважає Вишлінський. Якщо Україна хоче найближчим часом вступити до ЄС, вона зобов'язана адаптувати норми.

Проте, на думку виконавчого директора "Українського інституту майбутнього" Анатолія Амеліна, ця умова ЄС зародилася як лобістська ініціатива великих українських мереж, що імпортують продукцію.

Євросоюз вимагав мобілізації доходів, вважає експерт, але конкретні інструменти Україна обирала сама і потім узгоджувала їх з Комісією під час підготовки Меморандуму.

Кліщата для платформ

Загалом політика ЄС вимагає надання платформам статусу податкових агентів в усіх країнах, де вони працюють. Міжнародні маркетплейси мають нараховувати ПДВ на замовлення з України та сплачувати податок Державній митній службі України. А оператори цифрових платформ та маркетплейсів будуть зобов’язані утримувати та сплачувати податок з доходів громадян України, які отримають дохід через платформи.

Мінфін очікує від оподаткування доходів громадян, отриманих на цифрових платформах – 14 млрд грн. З них 7 млрд грн має дати ПДФО за пільговою ставкою 5%, стільки ж складе військовий збір.

Але ініціатива стосується не тільки українських маркетплейсів OLX, Prom, а й міжнародних – eBay, Amazon, Etsy, Airbnb, Booking тощо. Тому на думку податкової консультантки Київського центру підтримки та розвитку бізнесу Олександри Томашевської, суми податків будуть значно більші.

Така "мобілізація" доходів представників креативної економіки загрожує масовою "втечею мізків". Ті, хто інтегровані в світову цифрову економіку, як правило, мають можливість обирати умови.

Відстрочка для ФОПів

Станом на 1 квітня 2026 року в Україні зареєстровано 1 801 587 фізичних осіб-підприємців. Умова третього траншу в €1,45 млрд зачепить щонайменше половину з них.

До кінця року уряд має подати до Верховної Ради проєкт закону щодо реформування пільгового режиму, який забезпечить боротьбу з дробленням бізнесу та диференціацію ставок для ФОП 3-ї групи.

Узгоджувати українську та європейську системи, вважає експерт, потрібно вже після вступу в ЄС та з радикальним спрощенням адміністрування ПДВ. Згідно з дослідженнями Світового банку, наразі витрати малого бізнесу на загальній системі оподаткування в Україні становлять приблизно 120 тис. гривень на рік. Таку суму більшість ФОПів сплатити неспроможні.

Початкові домовленості з МВФ та ЄС передбачали, що поріг річного доходу для обов'язкової реєстрації ФОП платником ПДВ становитиме 1 млн грн. Але після протестів з боку бізнесу прем'єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що ліміт підвищать до 4 млн грн.

За оцінкою ЄС, мобілізація внутрішніх доходів через реформування пільгового режиму для ФОП має забезпечити додаткові надходження в бюджет щонайменше у розмірі 70 млрд грн на рік.