Мирослав Лаба: “Маємо зробити в Україні європейське законодавство для себе, а не для того, щоб вступити в ЄС”

3 червня Кабмін України подав до Верховної Ради проєкт нового Митного кодексу України №15295. У разі прийняття більшість норм набере чинності з 1 грудня 2027 року.

Прийняття нового Митного кодексу є умовою надання Україні фінансової допомоги за кількома міжнародними програмами. Перша – чотирирічна програма розширеного фінансування (EFF) від МВФ на загальну суму $8,1 млрд.  Друга – програма Ukraine Facility від ЄС на 2024-2027 роки, обсяг якої складає 50 млрд євро. І третя – новий дворічний макрофінансовий пакет допомоги від ЄС розміром 90 млрд євро.

Окремо країни-партнери фінансують міжнародні програми, націлені саме на реформування фіскальних органів, зокрема митної служби: програма EU4PFM направлена на реформування ІТ-систем митниці, загальноєвропейська програма "Митниця" фінансує інтеграцію баз даних та програми Світового банку, які виділяють цільові кошти під цифровізацію інфраструктури кордонів.

Ухвалення Митного кодексу та гармонізація українських митних правил із європейськими є важливою передумовою вступу України до ЄС. Це є необхідним для виконання зобов'язань Переговорного розділу 29 "Митний союз". 

"Шелтер" обговорив основні напрями митної реформи та потенційні ризики для бізнесу з фахівцем з питань податкової та регуляторної політики Економічної експертної платформи, асоційованим експертом CASE Україна Мирославом Лабою.

- Статус авторизованого економічного оператора (АЕО) – це одне з базових положень нового Митного кодексу. Закон про АЕО прийняли ще у 2019 році, і такі компанії, як, наприклад, "Нова пошта", його вже мають та користуються "зеленим коридором" на митниці. Чи буде бізнес знов проходити перевірки для підтвердження статусу?

- Статус авторизованого економічного оператора передбачає певні спрощення в оформленні митних процедур, що дає перевагу компаніям. Сьогодні вимоги до авторизованого економічного оператора такі ж, як в Європейському Союзі. Тому потреби знов проходити ці процедури немає.

Коли тільки це починалося, то за перший рік статус отримали лише три компанії. Зараз їх набагато більше, але це не є процесом одного дня. Підприємці, які хочуть отримати цей статус, розраховують на кілька місяців – від початку до кінця.

- Виходить, бізнес готується до того, що Митний кодекс буде прийнятий?

- Прийняття нового Митного кодексу закладено у Меморандумі про взаєморозуміння з Європейським Союзом. І це є зобов'язанням України щодо європейської інтеграції. Ми не можемо стати членом Європейського Союзу, не виконавши вимоги щодо митних реформ.

У компаній є розуміння того, що якщо оформлення вантажно-митних декларацій – це елемент повсякденного життя їхнього бізнесу, то, звичайно, цей статус їм буде корисний.

Логісти, імпортери та експортери української продукції – всі ті, хто взаємодіє з митницею щодня, будуть розглядати можливість отримання статусу АЕО.

- З новим Митним кодексом пов'язане гостре питання щодо оподаткування посилок до 150 євро. На вашу думку, чи звільнять найближчим часом міжнародні дрібні посилки від митного ПДВ?

- У проєкті Митного кодексу вже немає ПДВ-пільги для міжнародних посилок до 150 євро. Там є лише пільга на звільнення від сплати ввізного мита.

На сьогодні, якщо задекларована вартість міжнародної посилки до 150 євро, вона звільняється від оподаткування. На митниці ці посилки скануються і вибірково перевіряються. Тому якщо у посилці буде п’ять айфонів, тобто вона міститиме товар дорожчий за 150 євро, а за супровідними документами їх не буде, то така посилка має бути виявлена і оподаткована.

Тепер пропонується інший механізм: ПДВ буде сплачувати покупець у момент придбання товару на закордонному маркетплейсі. І власне сам продавець – маркетплейс – буде перераховувати ПДВ до бюджету України. Таким чином усі посилки вартістю "від нуля" будуть оподатковуватися.

За даними митниці, у нас є фізичні особи, які на рік замовляють 800 і більше посилок. І ми розуміємо, що ці громадяни (навіть не фізичні особи-підприємці), які замовляють таку кількість посилок, роблять це не для власного використання, а для підприємницької діяльності. Потім цей товар ми бачимо на розкладках біля метро чи на інтернет-сайтах.

Бізнес, замаскований під таку схему, має доволі значні обсяги. 92 мільярди гривень – така вартість посилок, які надійшли в Україну за минулий рік без оподаткування. Сподіваюсь, що ця пільга буде скасована, і це буде правильне економічне рішення.

Європейський Союз вже давно відмовився від таких пільг. Більше того, з 1 липня він встановлює додатковий збір 3 євро з кожної товарної позиції у  посилці, яка буде надходити. Сполучені Штати також минулого літа відмовилися від пільги на посилки, яка була на рівні 800 доларів. Зараз кожна країна намагається захистити свій ринок  від безподаткового доступу китайських товарів. Це глобальна тенденція.

- Резонансна новація, яка закладена в новий Митний кодекс, це пост-аудит замість контролю на кордоні та створення служби митних детективів. Як ви вважаєте, поєднання сервісної, фіскальної та правоохоронної функцій не призведе до збільшення тиску на бізнес? Чи не буде дублювання функцій із БЕБ?

- Це європейська практика, яка переноситься на наше законодавство. Щодо дублювання функцій – ми часто чуємо про принцип "чотирьох очей". Це базовий стандарт внутрішнього контролю, який говорить, що будь-яке важливе рішення має бути затверджене щонайменше двома незалежними фахівцями. Митниця займається адмініструванням митних платежів і пост-аудитом. БЕБ – системними ухиленнями від оподаткування, тобто глобальними схемами ухилення від сплати податків. Тому в даному випадку мова не про дублювання, а про належний контроль.

Нещодавно розголосу набуло питання зловживань при оформленні імпорту автомобілів за фальшивими сертифікатами EUR.1. Більше 100 тис. автомобілів за три роки було завезено в Україну за такою схемою. Коли схема, яка дозволяє уникати сплати податків має системний характер, – це відповідальність БЕБ. 

- Новий голова Державної митної служби Орест Мандзій, який був детективом НАБУ, заявив, що планує інтегрувати в систему людей з антикорупційним досвідом. Як ви вважаєте, це допоможе подолати корупцію на митниці? 

- На мою думку, тенденція, яка спостерігається останні роки на митниці, швидше позитивна, ніж негативна. Суспільство бачить порушення, вилучені готівкові кошти у митників, кримінальні справи, розслідування фактів зловживань, у тому числі й за участі НАБУ (до яких, ймовірно, і був дотичний ексдетектив НАБУ – новий голова митниці).

Але контрабанда нікуди не поділася, вона є, і резерви для бюджету країни на митниці ще доволі великі.

Можливо, зміни відбуваються не настільки швидко, як хотілося б. Але митниця вже отримала нового керівника, схема з сертифікатами EUR.1 зупинена. У законі про перезавантаження митниці, крім призначення нового керівника, закладено обов'язковий механізм переатестації всіх працівників митної служби. За півтора року митниця має позбутися осіб, які були задіяні в тих чи інших схемах контрабанди та зловживання.

- Але є думка, що митники, які досі брали хабарі на кордоні, тепер будуть "кошмарити" бізнес під час пост-аудиту.

- Для пост-аудиту мають бути чіткі підстави. Доволі часто митниця для того, щоб розмитнити той чи інший товар, просить компанію показати, за якими  цінами вони продають продукцію на митній території України (дані податкової служби, Єдиний реєстр податкових накладних). Раніше у телеграм-каналі Данила Гетманцева часто публікувалися приклади, як якийсь товар ввозять в Україну за 5 гривень і далі продають вже умовно за 500 гривень. Оця дельта в ціні свідчить про те, що, мабуть, все ж таки вартість товарів на митниці була занижена, і це є підставою для подальшої перевірки.

Такий неприродний стрибок ціни має спрацьовувати як ризик. На сьогодні в державі є можливість це відстежувати, оскільки всі операції з ПДВ на внутрішньому ринку фіксуються в Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо митниця матиме доступ до Єдиного реєстру податкових накладних, вона зможе швидко звірити дані, за якою ціною цей товар імпортується та реалізується на митній території України.

- Митниця і податкова зможуть працювати разом?

- Вони мають співпрацювати одна з одною, тому що це дві фіскальні служби, які наповнюють бюджет. Як ми пам'ятаємо, у нас була Державна фіскальна служба України та Міністерство доходів і зборів, де в певний час відбулося об'єднання цих двох служб під одним дахом. Зараз маємо схожу тенденцію, але вона вбачається власне в інформаційній, ІТ-площині. В Національній стратегії доходів до 2030 року і в Меморандумі з МВФ закладена централізація баз даних податкової і митної служби на рівні Міністерства фінансів України.

Маяк МВФ передбачає, що Міністерство фінансів до кінця року має створити центральне сховище даних та створити державну установу, яка керуватиме цим сховищем. Централізація баз даних дає можливість двом фіскальним органам працювати більш злагоджено і мати більше можливостей для виявлення схем ухилення від оподаткування.

- Ви згадали, що вже була спроба об'єднати податкову та митницю в Міністерство доходів і зборів. Чому тоді, у 2013-2014 роках, коли країна вийшла на Майдан за євроінтеграцію, це не пішло?

- Тоді об'єднання було юридичне: митницю фактично приєднали до податкової. І це приєднання викликало великий спротив. Згодом  Міністерство доходів було реорганізовано в Державну фіскальну службу. А в 2019 році Державна фіскальна служба була, в свою чергу, реорганізована в окремі структури – митну службу і в податкову службу. Тоді ж була ліквідована податкова міліція, замість якої було створено Бюро економічної безпеки.

Але у багатьох європейських країнах митниця і податкова працюють під однією юрисдикцією, як одне ціле. Таке поєднання має право на життя, але у даному випадку головне, щоб у цих служб було єдине інформаційне поле, спільний фундамент у вигляді єдиної інформаційної бази. Бюро економічної безпеки теж мало б мати доступ до цієї інформаційної бази даних для того, щоб оперативно виявляти та припиняти системні зловживання.

- Наскільки зараз у БЕБ обмежений доступ до баз даних?

- Наскільки мені відомо, фахівці БЕБ не мають повноцінного доступу до баз даних податкової та митної служб. Співробітники БЕБ можуть зайти в базу та подивитися інформацію за певним кодом товару чи назвою компанії, відстежувати окремі операції. Це віддалений доступ до інформації за запитом. Має бути повноцінний доступ, який дозволяє порівнювати різні бази даних і на їх стику виявляти системні порушення та ухилення від сплати податків.

На початку червня податкова оприлюднила ознаки масштабної (2024-2025 років) схеми виведення коштів за кордон – 2,3 тисячі компаній здійснили зовнішньоекономічні операції на суму понад 198 млрд грн і після цього зникли. Якщо ми хочемо дослідити цю проблему, нам потрібно розуміти, коли ці фірми були зареєстровані, коли відбулася перереєстрація власників, де був взятий товар, хто та коли оформлював вантажно-митні декларації?

Важливо також, щоб така аналітика робилася не постфактум, через роки, коли схема відпрацювала, кошти виведено і повернути їх шансів обмаль, а якомога швидше, коли лише відбувається запуск схеми і втрати бюджету мінімальні.

Ефективну систему контролю оцінюють за двома параметрами – час на виявлення проблеми і час на її усунення. Якщо це буде місяць – система ефективна. Якщо ми будемо виявляти схеми ухилень через рік чи два – це марна справа, гроші з бюджету вже вкрадено і надійно сховано.

- Скільки коштуватиме створення єдиного податкового сховища даних?

- До кінця цього року Міністерство фінансів має спроєктувати сховище даних. І це тільки перший етап. Світовий банк виділяє на цю роботу 30 мільйонів доларів США.

- Все, що Україна мала зробити самостійно і не зробила, тепер вимагають зробити партнери.

- Будь-яка реформа викликає спротив  і вимагає часу та зусиль на її реалізацію. Наведу приклад із власного досвіду. Працюючи в Офісі ефективного регулювання, ми займалися питанням впровадження програмних РРО. Всі розуміли, що це корисна річ для бізнесу, але для впровадження програмних РРО нам знадобилося майже пʼять років. Це непростий шлях, але вимоги, які зараз ставляться нашими міжнародними партнерами, – вони на нашу користь.

У кожному міністерстві створені офіси реформ, які займаються такими питаннями. У Мінфіні є офіс реформ, у Мінекономіки є такий офіс. До розробки Митного кодексу залучали фахівців з різних галузей, це дійсно було широке обговорення, і наскільки мені відомо, перед тим як подавати кодекс до Верховної Ради, Уряд його узгодив з відповідними структурами Європейського Союзу.

- Є думка, що частина вимог міжнародних партнерів належить українській стороні, зокрема скасування пільги на посилки до 150 євро. 

- Думаю, що була попередня комунікація, але в публічній площині ми бачимо вже підписаний документ. Це меморандум між МВФ і Україною, в якому є зобов'язання України прийняти закон про скасування пільги з ПДВ на оподаткування посилок. Чи були це пропозиції з боку України, важко сказати, тому що офіційних документів немає.

Деякі політики кажуть, що оподаткування посилок зачепить бідні верстви населення. На це застереження пропоную їм просто не оподатковувати мізерні доходи цих громадян. Тоді людина зможе додаткові кошти витратити на базові речі, які їй потрібні: харчування чи медицину. Або зробити як в Європейському Союзі, там є кілька ставок ПДВ, і продукти харчування мають знижену ставку. Проте оподаткування посилок з Китаю до захисту прав незахищених верств населення не має жодного відношення, це просто привід для критики.

- У найближчій перспективі новий Митний кодекс – це додаткова перешкода бізнесу, тим паче у такі складні часи. Чи не варто відкласти реформи до вступу в ЄС?  

- Ми хочемо, щоб були високі зарплати, соціальний захист, та не було корупції. Ми хочемо жити в цивілізованій країні – і це основна мета нашої влади.

Я особисто хочу, щоб людина, яка має підприємницький хист чи той чи інший талант, могла себе реалізувати в нашій державі, і не шукала ці можливості за кордоном. Зараз, якщо в тебе є підприємницький хист, то ймовірність того, що ти реалізуєш себе в Україні, доволі низька. Це можливо, коли до цього підприємницького хисту є хороша підмога у вигляді кума чи родича у правоохоронних органах. Без цього складно, на жаль.

Певний захист підприємцям дають бізнес-об'єднання, Рада бізнес-омбудсмена, але навіть вони інколи не в змозі протистояти корумпованій правоохоронній системі.

Ми маємо зробити в Україні європейське законодавство та інституції насамперед для себе, громадян України, а не для того, щоб вступити в ЄС.

Доволі часто доводиться чути, що в країні війна, і тому реформи не на часі. Але все має бути навпаки. Люди, які в окопах, вони не можуть відкласти бій, тому що війна, і вони воюють 24/7. Тому представники влади, які під їх захистом, мають бронь, високу зарплату, просто зобовʼязані працювати швидше та ефективніше, щоб Збройні Сили України, в свою чергу, мали якісну зброю та фінансування. І щоб військові після завершення війни мали нормальні умови для ведення бізнесу та життя.

- Повернемося до Митного кодексу. Документ передбачає запуск автоматичного електронного обміну даними (EDI) з європейськими митними органами, що унеможливлює підміну інвойсів перед кордоном. Як із цим питанням зараз? 

- Були дослідження, які порівнювали обсяг експорту країн ЄС та імпорту в Україну. У певний час експорт Італії в Україну у 5-6 разів перевищував дані звітності України про офіційний імпорт з Італії. Розбіжність у цифрах, які мали б збігатися, звісно, пішла контрабандою.

Ще з часів міністра фінансів України Віктора Пинзеника ставилася задача налагодити обмін даними між митницями різних країн. Наскільки мені відомо, з деякими країнами у нас такий обмін вже є, але ж не з усіма. Скоріше, це поодинокі випадки. Такий обмін даними між країнами знімає будь-яке підґрунтя для корупції та зловживань на митниці.

Сподіваюсь, що на шляху до Європейського Союзу така співпраця буде налагоджена зі значно більшою кількістю країн – наших партнерів.

- Новий Митний кодекс передбачає повну цифровізацію і єдине митне вікно до 1 грудня 2027 року. Чи встигне Україна цифровізуватися за цей час? 

- Якщо є професійна команда і є кошти, проєкт буде реалізований. Якщо лише професійна команда без коштів, то шанси на успіх мізерні. Інший варіант: якщо є кошти, але немає професіоналів, то це також не злетить. Буквально нещодавно були оприлюднені дані щодо готовності України до вступу в ЄС. За багатьма позиціями у нас 2 бали, а з митних питань – 4 бали з 5.

- Як державна служба зможе платити ринкові заробітні плати IT-команді?

- Коли ПриватБанк був комерційним, то він платив IT-команді ринкові заробітні плати. Коли став державним банком, частина айтівців ПриватБанку звільнилась і перейшла у monobank. І ми отримали високотехнологічний сервіс.

На сьогодні у багатьох службах більшість бізнес-процесів вже інтегровані в IT-системи. І якщо ІТ-система "висить" або працює некоректно, це відчувають усі. IT-команда на митниці – це умовно 100 фахівців. Можливо, не всі 100 повинні отримувати еквівалент 4-5 тисяч доларів США. Але зі 100 осіб має бути 5 чи 7, які будуть отримувати об'єктивно ринкову заробітну плату ІТ-фахівця, можливо, це буде більша сума, ніж отримує голова митної служби. Ми розуміємо, що від них залежить робота усіх сервісів, які впливають на роботу митниці та наповнення бюджету.

- Чи варто вводити на митниці детектор брехні?

- Він уже працює у багатьох установах. Наскільки мені відомо, на митниці та в податковій він використовувався ще з 2012-2013 років.

Але поліграф не є панацеєю від корупції, мають працювати більш системні речі, такі як обмін даними, зменшення людського фактора, прозорість, автоматизація.