Шелтер

"Власна справа" на практиці: як підприємці відкривають бізнес на держгрант та на які нові правила очікувати

"Власна справа" на практиці: як підприємці відкривають бізнес на держгрант та на які нові правила очікувати

Тетяна Коломиченко
Тетяна Коломиченко

економічна кореспондентка

"Власна справа" на практиці: як підприємці відкривають бізнес на держгрант та на які нові правила очікувати
Кав'ярня "Коло" kolokavakyiv

З вересня 2026 року бізнес в Україні зможе отримувати від держави гранти на розвиток до 2,5 млн. Водночас погіршуються умови для ветеранських стартапів: замість мільйона буде доступно максимум 500 тис. грн.

1 липня державна грантова програма підтримки підприємництва "Власна справа" відзначає чотириріччя. За цей час ухвалено понад 34 тисячі позитивних рішень на суму 9 млрд грн. За даними Мінекономіки, 80% грантів отримали юридичні особи та фізичні особи-підприємці на розширення бізнесу, і лише 20% – фізичні особи, що започатковували бізнес.

На практиці нових проєктів було значно більше, оскільки подавалися також “сплячі” ФОПи.

З 1 вересня Міністерство економіки оновлює програму “Власна справа”. В ній з'являється окремий напрям для підприємців, які хочуть розширювати бізнес.

Трек масштабування з грантами до 2,5 мільйонів – це вже зовсім інша розмова. Раніше “Власна справа” була виключно про старт. Тепер держава фактично каже: ми готові допомагати вам зростати

– зазначає "Шелтеру" власниця та СEO Franchise Group Мирослава Козачук.

"Ветеранський мільйон" на практиці

За два дні до подачі грантової заявки Соня Єрьоміна та Юрій Сокуренко одружилися. У Соні був зареєстрований ФОП, з яким можна отримати до пів мільйона на сімейний бізнес.

Загалом максимальна сума гранту для ветеранів та членів їхніх родин, на який подавалися підприємці, – до 1 млн грн. Але в такому випадку ФОП мав бути в Юрія. Якщо ФОП у члена родини, дають половину.

"Ми сьогодні одружилися, післязавтра подалися на грант, а за 10 днів вже була співбесіда", – про насичений жовтень 2025 року співрозмовники "Шелтера" розповідають навперебій.

Власники столичної кав'ярні на Оболоні "Коло" знайомі зі школи: обидва з Кривого Рогу. Оселилися у Києві, коли Юрій демобілізувався. З початку повномасштабного вторгнення він служив у Чернігівському прикордонному загоні. Після Чернігівщини воював на Донецькому та Харківському напрямах.

Ми як дві половинки зійшлися за своїми ідеями

– каже Соня.

Юрій згадує довоєнний вайб одеських закладів, де він працював у літній сезон. У Соні до кавового бізнесу родинний потяг: батьки мають великий досвід.

Під час прогулянки Оболонською набережною майбутні підприємці водночас звернули увагу на "капличку" з написом "оренда". Власник приміщення виявився теж військовим і погодився зачекати без жодних гарантій. За два місяці Юрій та Соня отримали 499 тис. грн та внесли першу орендну плату.

За умовами гранту на оренду можна витратити лише 25%. Основні кошти планували спрямувати на придбання обладнання: кавомолку, кондитерську холодильну вітрину та головне – кавомашину. Але у кавовій криворізькій спільноті знайшли потрібну в оренду.

Ми переробили бізнес-план. Закладені на кавомашину 130 тис. грн перенаправили на систему очищення води. Зачекали кілька тижнів, і наш план схвалили. Не знаю, чи через те, що це ветеранський бізнес, чи так для усіх, але нам всі допомагали, спочатку в "Зроблено в Україні" (консультаційна урядова платформа – прим. ред.), потім в Святошинському центрі зайнятості

– говорить Юрій Сокуренко.

Крім грантових пів мільйона власники оболонського "Кола" вклали ще 250 тис. грн своїх. Не вистачило на ремонт та, власне, саму каву: в закладі варять, а тепер вже і продають каву криворізького обсмажування Fresh Coffee.

Кав’ярня “Коло“ kolokavakyiv

Нові умови та розміри грантів

За оновленою моделлю, 500 тис. грн – це максимальна сума, яку можна буде отримати для старту. Суб'єкти ветеранського підприємництва вже не виняток. Хоча частка ветеранських грантів і так невелика: серед 34 тис. лише 4 тис.

До сьогодні "Власна справа" об'єднувала окремі гранти – кожен зі своїми умовами. З вересня запроваджується єдина модель для всіх отримувачів. Відбувається перехід від фіксованих сум у 200 тис. грн та 350 тис. грн до гнучких. Тепер до бази в 100-300 тис. грн будуть нараховувати бонуси.

Система бонусів діє на різні категорії – від ветеранів та переселенців до власників патентів та платників ПДВ. Суми також збільшуються, якщо проєкти відкриваються в прифронтових регіонах.

Статистика Мінекономіки відображає регіональну диспропорцію. З 2022 року найбільша кількість грантів – близько 4,4 тис. – була видана у Львівській області. Для порівняння в Херсонській області цей показник становив 125. Хоча прифронтова Харківщина з 1,8 тис. є на рівні з Вінниччиною, яка видала 1,9 тис. грантів. 

Головна новація оновленої програми – це скасування обов'язкового найму. Раніше створення 1-2 робочих місць було умовою отримання будь-якого гранту. Тепер це один з бонусів, що збільшує суму.

Це важливо, бо багато мікробізнесів починаються з одного засновника, і вимога створити робоче місце з першого дня була штучним бар'єром

– пояснює Мирослава Козачук.

Популярні формати для старту бізнесу

Кожен четвертий стартап, відкритий за програмою "Власна справа", – кав'ярня або заклад швидкого харчування. Всього за чотири роки було відкрито близько 5 тис. таких закладів.

Кавові франшизи – Coffee Mobile, V12 Coffee – прямо інтегрують грант у свою пропозицію: на лендингу одразу пишуть "відкрий за грант

– розповідає Мирослава Козачук.

За її словами, громадське харчування та сфера послуг загалом розвиваються найактивніше. Кав'ярні, пекарні – це те, що масово подається на гранти.

З оновленням програми почнуть розвиватися формати, які раніше не вміщалися в бюджет гранту. На думку Козачук, це будуть невеликі виробництва – домашня кондитерська, крафтова пекарня. А також більш серйозні мобільні бізнеси – food-трейлери та кавові об’єкти в нестандартних локаціях.

Вийде на новий рівень б'юті-сфера. Вона, за оцінкою співзасновниці GID invest Альони Левентир, разом із медичною сферою вже наздоганяє кав’ярні.

Дівчинка як самозайнята особа взяла 150 тис. грн. Купила дзеркало, мийку, засоби для роботи, й відкрила салон краси в невеличкому селищі. Зараз активно працює

– розповідає Альона Левентир. Зі зростанням інвестицій, крім барбершопів та манікюрних студій, можуть з’явитися більші формати.

У сфері послуг активно розвиваються також освітні проєкти для дітей.

Кав'ярня "Коло" kolokavakyiv

Хто і як буде масштабуватися

Для самої Альони програма "Власна справа" стала точкою входу на ринок консалтингових послуг у сфері грантового фінансування. Маючи фінансову освіту, вона подала бізнес-план у саму першу хвилю – ще у 2022 році.

Коли мені прийшло повідомлення, що дають грант, я не повірила. Ніхто тоді не вірив, що взагалі ці кошти надійдуть. Зараз "Власна справа" є дуже популярною

– каже Альона Левентир, яка згодом продала відкритий за програмою салон краси та повністю сфокусувалася на супроводі у отриманні грантів.

Як приклад наявного гранту на розширення виробництва консалтерка наводить грант для переробних підприємств розміром у 8 млн грн. Він є затребуваним в українського бізнесу.

Зараз в Україні є міжнародні грантові програми, які допомагають розвитку жіночого підприємництва, надають допомогу ВПО та релокованим підприємствам або надають фінансування конкретним видам діяльності. Та вони не такі поширені, як державні грантові програми, і суми грантів там, як правило, менші – від $5 тис. до $20 тис. Великі ж грантові програми, які можуть фінансувати до 2 млн євро, мають складний поріг проходження для українського бізнесу

– розповідає співзасновниця GID invest.

Інший формат масштабування – це відкриття нових точок. З грантами до 2,5 млн, підприємці зможуть інвестувати не тільки в нові об'єкти, а й у професійний супровід – стратегію, стандартизацію, фінансову модель. Те, що досі було недоступним середньому та малому бізнесу.

Для тих, хто готовий будувати мережу, Franchise Group разом з Activitis навесні запустили першу в Україні програму оплати частинами за створення франшизи.

Це поєднується з "Власною справою": підприємець може стартувати за грант, вирости до кількох об’єктів, а потім створити франшизу в розстрочку – і вже масштабуватися через партнерів

– розповідає про нові можливості Мирослава Козачук.

Власники оболонської кав'ярні "Коло" відкривати нові заклади збираються, але згодом. Хоча "постійники" з місцевих у них з перших днів роботи, повний потенціал локації розкриє літній сезон. На перспективу Соня записалася на бізнес-курс.

  • Автор

    • Тетяна Коломиченко
      Тетяна Коломиченко

      економічна кореспондентка

      Сфери експертностіЕкономіка

      Закінчила Київський національний економічний університет. У журналістиці з 2006 року: працювала у виданнях "Влада грошей", "Вечірні вісті", "Бізнес", "БізнесЦензор".

      Усі матеріали