Нові правила на кордоні: “Шелтер” дізнався про нюанси проєкту Митного кодексу

Гармонізація українських митних процедур із законодавством Європейського Союзу тривала два роки. Результатом спільної роботи українських державних органів, бізнес-об'єднань та Єврокомісії став проєкт нового Митного кодексу України №15295, який Кабмін подав до Верховної ради 3 червня.

Запропонована реформа змінює правила гри для всіх учасників: митних брокерів, власників складів, імпортерів та експортерів, а також самої митниці, яка має модернізувати власну IT-інфраструктуру й інтергувати її в європейську.

Прийняття нового Митного кодексу є не тільки умовою вступу України до ЄС, але і фінансової підтримки з боку країн-партнерів на 2026-2027 роки. На кону понад 100 млрд євро – стільки має Україна отримати за міжнародними програмами у 2026 та 2027 роках.

"Шелтер" запитав Держмитслужбу про основні новації та як зараз фінансується масштабна реформа.

Авторизовані економічні оператори

Центральне місце в оновленій системі займають авторизовані економічні оператори (АЕО), які мають найвищий рівень довіри митниці.

Закон про АЕО набув чинності ще восени 2019 року. Ця реформа була прямою вимогою Угоди про асоціацію з ЄС.

Першою статус АЕО набула одна з найбільших тютюнових компаній "Джей Ті Інтернешнл Україна". За перший рік статус отримали лише три компанії.

Станом на 15 червня 2026 року Держмитслужбою надано статус АЕО 127 підприємствам, з них 120 отримали авторизації типу АЕО-С (статус передбачає проведення митного огляду поза чергою та можливість самостійно накладати спеціальні пломби, – прим. ред). Ще 7 підприємств отримали авторизації типу АЕО-С та типу АЕО-Б (статус передбачає меншу кількість митних перевірок та завчасні сповіщення від Митниці, якщо товари чи транспортні засоби відібрані для огляду, – прим. ред). На розгляді в Держмитслужбі перебувають 13 заяв підприємств про надання авторизацій АЕО, з яких 9 заяв – на етапі проведення оцінки відповідності підприємства критеріям надання відповідних авторизацій.

Розгляд заяви та оцінка відповідності підприємства критеріям наразі займають від 2 місяців.

Як розповів в інтерв’ю "Шелтеру" економічний аналітик Мирослав Лаба, логісти, імпортери та експортери української продукції – всі ті, хто взаємодіє з митницею щодня, будуть розглядати можливість отримання статусу АЕО.

Питання, яке цікавить бізнес, чи будуть підприємства, які вже мають статус АЕО, підтверджувати його після прийняття нового Митного кодексу. В Держмитслужбі на це питання відповіли, що остаточні підходи до реалізації відповідних положень будуть визначені лише після прийняття кодексу та набрання ним чинності.

Поділ бізнесу на "білий", який має статус АЕО, та "ризиковий" є основою в Митному кодексі та пов'язаний з наступною новацією – появою в структурі Держмитслужби митних детективів.

Митні детективи

Разом із закріпленням статусів АЕО в новому Митному кодексі вводиться постійний пост-аудит "ризикового" бізнесу. Швидкий перетин кордону буде компенсовано посиленням відповідальності. Вже зараз митниця працює за європейською нормою, згідно з якою перевірка документації може відбутися впродовж 3 років (1095 днів) з моменту оформлення вантажу.

Згідно з новим Митним кодексом, пост-аудит стає системним. У поєднанні з переходом на електронним документообіг це означає, що компанії повинні зберігати всі оцифровані архіви: первинну бухгалтерію, транспортні документи та контракти. Після запиту митниці компанія має 30 днів на надання потрібних документів.

Ключовими ризиками для бізнесу є помилки у визначенні коду УКТ ЗЕД або митної вартості. У разі виявлення таких помилок митниця може не тільки виписати штраф, а й без залучення інших органів відкрити кримінальне провадження. Поява митних детективів у структурі Держмитслужби є радикальною відмінністю нового Митного кодексу.

Щодо можливого дублювання Держмитслужбою правоохоронної функції у сфері контрабанди, яку зараз виконує Бюро економічної безпеки, відповіли, що відповідно до глави 7 розділу XVI "Перехідні положення" проєкту МКУ встановлено, що спеціалізований правоохоронний підрозділ розпочинає здійснювати свої повноваження після набрання чинності змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законів щодо покладання на цей підрозділ відповідних повноважень.

"Таким чином, розмежування повноважень між Держмитслужбою та Бюро економічної безпеки України в частині розслідування контрабанди товарів не передбачається проєктом МКУ, а це питання буде вирішено після прийняття Верховною Радою України відповідного законопроєкту", – повідомляє Держмитслужба.

Митний "безвіз"

Налагодження автоматичного електронного обміну даними (EDI) з європейськими митними органами є нормою нового Митного кодексу. Єдина електронна система передбачає контроль над усіма вантажами і унеможливлює підміну інвойсів перед кордоном та "сірі" схеми загалом.

Але впровадження цієї системи було б неможливим без попереднього етапу, який триває з початку повномасштабної війни. Система, яка відстежує транзитні вантажі (NCTS), стартувала в Україні ще 1 жовтня 2022 року.

Раніше українські імпортери мали подавати два різні документи: стандартну транзитну декларацію Т1 в національну систему та дані безпеки в Систему контролю імпорту ЄС (ICS2). Фаза 6 дозволяє об'єднати ці документи в єдиний.

Якщо з 2022 року Україна через систему NCTS обмінюється з ЄС даними виключно про транзитні вантажі, то після набуття чинності нового Митного кодексу та впровадження системи EDI автоматичний обмін даними пошириться на всі вантажі.

Митні брокери та склади

У сфері митного оформлення та складських послуг євроінтеграційна реформа почалася навесні 2025 року. З квітня минулого року митні брокери та власники митних складів мають можливість отримати відповідні авторизації від Держмитслужби. Але остаточно термін старих дозволів закінчився лише два місяці тому.

"Законом України №3926-IX від 22.08.2024, визначено, що дозволи, надані митними органами підприємствам на провадження митної брокерської діяльності, діяльності з відкриття та експлуатації магазину безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони комерційного або сервісного типу, складу тимчасового зберігання, що на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу" є чинними, продовжують діяти протягом 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом. З огляду на те, що зазначений Закон набрав чинності 19.04.2025, такі дозволи діяли до 19.04.2026 включно", – йдеться у відповіді Держмитслужби "Шелтеру".

Згідно з новими правилами, для брокерів запроваджено розподіл митного представництва: пряме представництво, коли брокер діє від імені клієнта, та відповідальність, відповідно, закріплена за клієнтом; та непряме, коли брокер діє від свого імені, і відповідальність є спільною або лежить на брокері. Ці норми, що посилюють відповідальність сторін, закріплені в новому Митному кодексі.

Для власників складів у новий Митний кодекс закладено додаткову новацію: документ спрощує операції з підакцизними товарами на митних складах, дозволяючи маркування та пакування без дозволу митниці. Але відповідальність в цьому випадку прив’язується до суб’єктів, які фактично контролюють товари. Якщо товар зник або був пошкоджений на складі, сплачувати митні платежі має власник складу.

Оподаткування міжнародних посилок до 150 євро

26 травня Верховна Рада відхилила поправки до законопроєкту №12360, які передбачали скасування пільги на ПДВ для міжнародних посилок до 150 євро.

Але в новому Митному кодексі ПДВ-пільга на міжнародні посилки відсутня, хоча пільга на мито залишається. Тому скасування першої – лише питання часу, головне, чи готова система до адміністрування нового податку.

У коментарі "Шелтеру" Укрпошта заявила, що суттєво модернізувала міжнародну логістику, що дозволяє забезпечувати стабільність сервісу навіть у разі змін регуляторних процедур. Технічну готовність підтвердили й інші поштові оператори.

Митниця також підтверджує свою готовність, навіть якщо маркетплейси не будуть нараховувати ПДВ на посилки автоматично, і це завдання залишиться на плечах митниці та поштових операторів.

Вказані зміни тісно пов’язані з положеннями Митного кодексу, тому Мінфін розробив спеціальний законопроєкт про митні формальності для посилок. Документ впроваджує нові електронні інструменти, але зберігає і звичайні механізми.

Як зазначають у відомстві, проєктом закону "запроваджується можливість здійснювати декларування шляхом подання громадянином електронної митної декларації у вигляді окремого набору даних. Окрім цього, залишається можливість декларування товарів у відправленні операторами поштового зв’язку та експрес-перевізниками шляхом подання реєстрів (тимчасових та/або додаткових) міжнародних поштових та експрес-відправлень, яка на сьогодні використовується в 99% випадків митних оформлень товарів у відправленнях".

Фінансування митної реформи

Забезпеченість Держмитслужби на 2026 рік складає 48,4% від потреби, заявленої при підготовці бюджетного запиту на 2026-2028 роки. В умовах євроінтеграційної реформи окремим масштабним напрямом фінансування є ІТ-інфраструктура – і ця сфера відчуває ще більшу нестачу коштів.

"Щороку Держмитслужбою формується та подається до Міністерства фінансів України обґрунтована потреба у фінансуванні ІТ-напряму, яка включає видатки на утримання інформаційно-комунікаційних систем, комунікаційної інфраструктури, програмного забезпечення, кіберзахисту, а також капітальні видатки на оновлення серверного, мережевого обладнання та систем зберігання даних. Водночас фактичні обсяги фінансування суттєво менші за заявлену потребу. У 2026 році загальна потреба у фінансуванні ІТ-напряму становить 383,4 млн грн. Водночас затвердженим кошторисом передбачено 79,2 млн грн. Отже, фактичний рівень фінансування становить лише 20,7% від заявленої потреби, що не забезпечує реалізацію заходів із модернізації та технічного переоснащення інформаційно-комунікаційної інфраструктури Держмитслужби", – йдеться в коментарі митниці.

Як повідомляє відомство, упродовж останніх років фінансування ІТ-напрямку було зосереджено переважно на підтримці функціонування існуючих інформаційних систем. Водночас Держмитслужба вживає заходів щодо мінімізації зазначених ризиків шляхом оптимізації наявних ресурсів та залучення міжнародної технічної допомоги, зокрема за проєктом "Продовження Програми підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM)".

"Однак такі заходи мають допоміжний характер і не можуть компенсувати відсутність системного бюджетного фінансування розвитку ІТ-інфраструктури. Отже, наявний рівень фінансування забезпечує підтримку поточного функціонування інформаційних систем, проте є недостатнім для їх комплексного оновлення та розвитку", – резюмує Держмитслужба.

Під рискою

Митна реформа будується на спільній з Євросоюзом IT-інфраструктурі. Європейські норми та цифровізація мають подолати “сірі” схеми експорту та імпорту, очистити ринок митного оформлення та складських послуг, й унеможливити контрабанду та корупцію на митниці, які живляться з "тіні".

Від євроінтеграційної митної реформи, активна фаза якої триває останні два роки, залежить фінансова допомога країн-партнерів щонайменше у 107 млрд євро в 2026-2027 році. Водночас рівень державного недофінансування IT-напряму митниці у 2026 році становить понад 300 млн грн.

За прогнозами, схвалення проєкту Митного кодексу у Верховній Раді очікується восени.