Чи досягнуть НРК успіху БПЛА на українському фронті: "Шелтер" опитав учасників ринку

1 січня 2026 року припинила дію податкова пільга на імпорт для електромобілів, під митні коди яких підпадали наземні роботизовані комплекси. Виробники НРК були вимушені завозити комплектуючі, сплачуючи стандартну ставку імпортного ПДВ у 20%.

У квітні Міноборони повідомило, що збирається законтрактувати у першому півріччі рекордну кількість НРК – 25 000 проти 15 000 у минулому році. Незабаром президент Володимир Зеленський заявив, що у 2026 році буде закуплено 50 000 наземних роботизованих комплексів.

28 травня Верховна Рада прийняла закон (реєстр. №15259) щодо звільнення від ПДВ операцій з постачання НРК для потреб Сил оборони України.

Усунення законодавчої колізії та заявлені обсяги держзакупівель можуть зробити ринок НРК найбільш динамічним в ОПК. Проте криза першого півріччя ще триває, і вона матиме наслідки.

"Наша економіка у сфері наземних роботизованих комплексів практично не розвивалася. Ми втратили пів року розвитку, а пів року в умовах війни – це дуже багато часу", – говорить "Шелтеру" Віктор Долгоп'ятов, директор BUREVII, серед продукції якого є відомий НРК ARDAL.

"Шелтер" спробував розібратися, чи зможе НРК повторити шлях безпілотних літальних апаратів, масове застосування яких почалося з держзамовлення у 2023 році. Тоді в межах проєкту "Армія дронів" держава законтрактувала більш ніж 300 000 БПЛА на суму 40 млрд грн. На сьогодні на фронті працюють понад 10 млн БПЛА.

Як воюють наземні роботи

У Третій штурмовій бригаді почали вивчати НРК, коли військо тільки-но масово освоювало FPV-дрони. "Познайомилися з усіма існуючими на той час виробниками. Андрію Білецькому особисто показували, які засоби є. Перші 20 дронів були застосовані на Авдіївському напрямку. Це була весна 2024 року", – згадує Віктор Павлов, засновник школи НРК, військовослужбовець батальйону НРК Третьої штурмової бригади Третього армійського корпусу. 

Тоді ж почала формуватися логістично-евакуаційна рота під назвою NOVA. Вона стала першою офіційною штабною структурою НРК в Силах оборони України. Навесні 2025 року Віктор заснував Школу НРК.

Такий системний підхід дав результат. Половина всіх наземних роботів ЗСУ наразі "працюють" у Третьому армійському корпусі. На Лимансько-Борівському напрямку, де підрозділи корпусу вже рік успішно стримують ворога, наземні роботи здійснили 18 000 місій: транспортували 4 500 тонн вантажу та евакуювали більше 600 поранених.

Для порівняння: за даними Міноборони, за 5 місяців 2025 року Сили оборони за допомогою НРК здійснили понад 50 000 логістичних та евакуаційних місій. 

 Евакуація поранених є найважливішою функцією наземних роботів. Один з нещодавніх прикладів застосування НРК "Рись PRO" наводить представник компанії-виробника ROBONEERS. На важкому Донецькому напрямку шлях робота до пораненого склав 11 км. Дорогою дрон підірвався на СВП (саморобний вибуховий пристрій – прим. ред.), але зміг продовжити рух. "Вже з пораненим на борту "Рись PRO" атакував FPV-дрон на оптоволокні. Боєць встиг укритися, дрон не здетонував. У підсумку поранений був доставлений до медиків, кінцівки цілі", – розповідає "Шелтеру" представник виробника одного з найпопулярніших НРК на фронті.

Іноді наземні роботи виконують нетипові бойові завдання. "Є особливі місії. Наприклад, коли Третя штурмова бригада взяла в полон противника за допомогою наземного дрона-камікадзе або більше місяця утримувала позицію без людей за допомогою НРК з туреллю (бойовий модуль – прим. ред.). За кожною такою місією стоять кваліфіковані оператори", – розповідає Віктор Павлов.

НРК вже є не допоміжним експериментальним напрямом, вважають в Українській раді зброярів. Це окрема категорія оборонних спроможностей. Наземні роботи виконують завдання, які або небезпечні для людини, або потребують стабільного повторюваного застосування: доставка боєприпасів, води та вантажів, евакуація поранених, інженерні роботи, мінування і розмінування, розвідка, спостереження, підтримка дій підрозділів.

Зростання ролі НРК та збільшення кількості місій напряму пов'язані із ситуацією на фронті. "У 2024 році ми закупили в одного з виробників 40 НРК – не така велика партія. Але згодом він розповів, що наше замовлення врятувало компанію від закриття. Зараз цей виробник входить у топ.

Держава почала закуповувати НРК тільки тоді, коли вибивання дронами логістики стало настільки сильним, що транспортні засоби з людьми не можуть працювати", – говорить Антон Пижиков, керівник департаменту закупівель фонду Сергія Притули.

У 2025 році НРК стали фактично єдиним засобом логістики й евакуації на "останній милі".

Податкова криза розміром у півріччя

Наземні роботи, які активно замінювали людей у kill-зоні, позбавили податкової пільги 1 січня. Без ПДВ можна було купити лише наземні інженерні дрони. Порівняно з ними та з тисячами "літаючих" дронів, вартість "логістів" стала неконкурентною. 

"Це 90% усіх виробників, оскільки більшість із них виробляють саме логістичні дрони. Тобто ці виробники фактично втратили можливість продавати свою продукцію. Ми втратили пів року, чекаючи, поки нас почують і відреагують на цю ситуацію", – говорить "Шелтеру" Віктор Долгоп'ятов.

Військові частини можуть напряму закуповувати необхідне завдяки місцевим субвенціям. У деяких підрозділах субвенції покривають до 15-20% потреб у техніці. Але через появу податку навіть підписані контракти на НРК доводилося переглядати.

Антон Пижиков говорить, що з початку року за всіма незавершеними контрактами ціни автоматично зросли на 20%. "На нашому досвіді був випадок, коли виробник зниженням ціни намагався нівелювати кінцеву вартість. Але ми закрили всі контракти і по новій ціні", – стверджує співрозмовник "Шелтера".

"Весь цей час централізованого постачання роботів на фронт просто не було, – наголошує Люба Шипович. – Крім затримки в часі, це зменшило кількість роботів. Ціна зросла, і військові підрозділи отримали менше НРК, ніж могли б".

Проте головним фактором, який дестабілізовував ситуацію, стала відсутність державних замовлень. “Замовлення не стартували ні в січні, ні в лютому, ні в березні. У когось, можливо, і стартували, але переважна частина замовлень почалася лише в травні, а реальні гроші – у червні", – описує кризу Віктор Долгоп'ятов.

Невизначеність у ціноутворенні, перегляд контрактних умов, затримки з контрактуванням – у секторі НРК це критично. В Українській раді зброярів підкреслюють, що без стабільного розуміння ціни та умов контракту виробник не може впевнено планувати серійне виробництво.

"Українська рада зброярів системно порушувала цю проблему від імені виробників. Ми ініціювали міжвідомче обговорення, працювали з Міноборони, РНБО, Мінфіном, профільним комітетом Верховної Ради, народними депутатами та іншими зацікавленими сторонами. Закон №15259 є результатом цієї спільної роботи", – розповідають в Українській раді зброярів.

Третя штурмова бригада є лідером по є-Балам, завдяки яким можна отримати НРК. За державною програмою "Армія дронів. Бонус", яка фінансується окремо, підрозділи мають можливість обмінювати бали за ураження ворожих цілей та успішні НРК місії, на самих роботів.

За даними платформи Brave1 Market, в 2025 році підрозділи за є-Бали в середньому замовляли 82 НРК на місяць. Проте в 2026 році показник збільшився втричі та склав 335 замовлень.

"Ми працюємо з широким колом партнерів, як з волонтерськими фондами, так і напряму з військовими частинами. Значна частина закупівель відбувається через систему є-Балів на маркетплейсі Brave1, що дозволяє підрозділам самостійно обирати необхідне обладнання", – підтверджує тенденцію представник команди ROBONEERS.

У середині травня Міноборони повідомило, що загалом за 2026 рік замовлено 3 062 наземні роботизовані комплекси, з яких третина вже передана у військо. Разом з НРК, які підрозділи замовили в обмін на є-Бали, за 5 місяців держава "закрила" менше ніж 5 тисяч НРК.

Ремонт роботів: новий масштаб 

Звільнення від ПДВ прибирає один з ключових бар’єрів для масштабування виробництв НРК. Але, як зазначають в Українській раді зброярів, невирішені адміністративні питання залишаються. Серед них зрозуміла класифікація НРК за функціями та способом застосування, коротший шлях від бойового тестування до контрактування, річне планування закупівель, довгострокові контракти з можливістю перегляду ціни у разі технічного оновлення виробу, фінансування не лише закупівлі виробу, а й навчання, сервісу, ремонту та комплектуючих.

У період дефіциту НРК фонди одні з перших підставили плече підрозділам. Dignitas минулого року взагалі не купував НРК. Тепер крім іншого фонд зосередився на створенні ремонтних майстерень безпосередньо в підрозділах.

Офіцер 24 ОМБр Тарас Степура розповідає, що крім вкрай недостатньої кількості НРК великою проблемою є саме розгортання спеціалізованих майстерень з відповідними фахівцями.

"Особливо в умовах, коли справді якісні НРК надходять переважно до привілейованих підрозділів, наприклад полків та бригад безпілотних систем, а у звичайної піхоти – невдалі та "сирі" моделі, що потребують стартової модернізації", – ділиться з "Шелтером" Тарас Степура.

Dignitas вже розгорнув майстерні у 25 підрозділах, які активно працюють з наземними роботами. 15 із них вже повністю укомплектовані. "Поставити робота на фронт – це лише половина справи, його треба вміти швидко повернути в стрій після обстрілу", – говорить Люба Шипович.

У цьому напряму працюють і деякі виробники. Віктор Долгоп'ятов розповідає, що техпідтримка є важливою складовою для компанії. "Ми супроводжуємо військових під час обкатки, запусків та виконання місій. Зараз активно працюємо над розгортанням ситуаційного центру. За нашим досвідом, це дуже важливо для військових", – говорить Віктор Долгоп'ятов.

Крім того, BUREVII проводить спільну модернізацію разом із представниками підрозділів, у процесі якої військові навчаються, а після кількаденного навчання можуть самостійно модернізувати інші НРК уже в себе в майстернях.

Проте побудова інфраструктури силами виробників та фондів не встигає за роботизацією війська, навіть за офіційними даними. Міноборони повідомляє, що у 2026 році кількість підрозділів, які використовують наземні роботи, зросла зі 117 до 230.

Ціна питання

Вартість майстерні становить до $20 тис. Але як наголошують у фондах, масово закуповувати НРК, як FPV, не вийде. Їхня вартість значно більша: якщо FPV-дрон коштує $1 тис., то найдешевший наземний "логіст" – $8 тис. 

Золотою серединою для тактичних платформ вважається евакуаційно-логістичний НРК середнього класу, ціна якого $20 тис.

Але Віктор Павлов не погоджується з оцінкою вартості засобів. На його думку, потрібно рахувати конверсію.

НРК & БПЛА: до найменшої ланки

Безпілотні літальні апарати пройшли аналогічну кризу на початку 2023 року. Тоді фронт вимагав більше БПЛА, виробники – комплектуючих, а держава так само у відповідь заявила про рекордне на той час держзамовлення: 40 млрд грн на БПЛА. Але ввізне мито та ПДВ продовжували діяти.

У лютому 2023 року скасували митні платежі на готові БПЛА, а в червні – під великим тиском українських виробників – на комплектуючі. Після цього ринок FPV вибухнув.

У Третьому армійському корпусі не сумніваються, що НРК повторить успіх БПЛА, тому що в середині корпуса масштабування вже відбувається.

Оцінюючи потенціал ринку НРК, Люба Шипович підкреслює: крім того, що створюються окремі роти та батальйони НРК, платформи впроваджуються буквально в кожен підрозділ. НРК стає помічником для бійців на рівні груп та відділень – тобто до найменшої ланки.

"Скільки НРК потрібно фронту? Стільки, скільки у нас є цих найменших підрозділів, і кожному потрібна не одна штука. Це мають бути абсолютно різні платформи під різні завдання: від маленьких розвідувальних чи легких логістичних візків до важких інженерних та бойових НРК", – вважає співрозмовниця "Шелтера".

Потенціал цього ринку не менший, на думку Люби Шипович, ніж ринок FPV-дронів, який зараз вимірюється мільйонами штук – від 10 до 15 мільйонів штук на рік.

Самі БПЛА зараз не тільки конкурують з НРК як "логісти" – вони теж доставляють воду та їжу, але і просувають технологію.

"Розгортання стартової позиції будь-якого БПЛА потребує наявності кількох сотень кілограмів обладнання та пального. В умовах багатокілометрової глибини зон взаємного ураження засобами ударних повітряних дронів здійснити приховану доставку, скажімо, пікапами, неможливо. Задіяння ж НРК є альтернативою, що дозволяє доставити вантаж швидше і безпечніше", – пояснює Тарас Степура.

Але розвиток НРК не буде повністю повторювати шлях БПЛА, вважають в Українській раді зброярів. Це пояснюється тим, що наземні роботизовані комплекси складніші в експлуатації та мають довший виробничий ланцюг: шасі, батареї, зв’язок, навігація, модулі корисного навантаження, захист, сервіс і навчання операторів. Тому для справжнього зростання потрібна не лише податкова пільга, а й окрема політика для сегмента.

Крім обіцяного рекордного обсягу держзамовлення у 50 000, в Української ради зброярів позитивними сигналами вважають заяву Міноборони про створення центру компетенцій НРК і перехід до контрактування на наступний рік, що має дати виробникам більший горизонт планування.

Ресурс для масштабування ринку НРК у держави є – і він значно більший ніж у 2023 році. У 2026 році в рамках масштабного кредиту ЄС на 90 млрд євро Україна має отримати 28,3 млрд євро на потреби оборони, які спрямують передусім на закупівлю озброєння та військової техніки.