“Місія МВФ потрапила під обстріл”, але поступок для України через війну більше не буде

економічна кореспондентка

Україна зустріла місію МВФ з невиконаними умовами. Уряду вдалося домовитися про фінансову підтримку авансом. Але про подальше відтермінування податкової реформи не йдеться. Нові податки чекають на всіх: від таксиста в Uklon до ресторатора, який працює як група ФОПів.
27 травня місія МВФ офіційно розпочала роботу в Києві. Візит проходив у в межах оцінки програми розширеного фінансування EFF обсягом $8,1 млрд.
Перший транш за цією програмою надійшов на початку березня. Він становив $1,5 млрд. Поточна місія мала оцінити виконання Україною зобов'язань, за якими дедлайн закінчився наприкінці березня. Від цього залежить доля другого, червневого, траншу в $686 млн.
Висновків головного фінансового аудитора чекає також Євросоюз, який готовий до кінця року надати Україні 45 млрд євро.
"Українці не хочуть робити реформи. Те, що треба прийняти, в умовному 2014 році прийняли би за тиждень. Зараз це розтягується на пів року-рік. МВФ занадто лояльний. Цього разу місія МВФ потрапила під обстріл, і тому, можливо, лояльна до компромісів урядовців", – говорить фінансист Сергій Фурса.
На думку співрозмовника "Шелтера", реформи, на яких наполягає МВФ, потрібні Україні навіть більше, ніж фінансова допомога в межах програми EFF.
"Шелтер" розібрав умови МВФ та дізнався, перенесення якого нашумілого маяка погоджено та чому.
Структурні маяки МВФ і не тільки
Збереження економічної стабільності та продовження реформ для вступу в ЄС – головні цілі програми розширеного фінансування EFF 2026–2029.
Окремим пунктом програми є податкові заходи, спрямовані на мобілізацію доходів шляхом розширення податкової бази. У документі зазначається, що на кінець березня 2026 року парламент мав прийняти пакет законів, який включає оподаткування доходів від цифрових платформ та скасування звільнення від сплати ПДВ "спрощенців", чий обіг перевищує 4 млн грн. Обидві умови на сьогодні не виконані: відповідні законопроєкти Верховна Рада не ухвалила.
Також у програмі EFF прописано продовження дії військового збору після війни. 15 квітня 2026 року в Україні набув чинності закон № 4835-IX, згідно з яким усі ФОПи сплачуватимуть військовий збір упродовж 3 років після припинення або скасування воєнного стану. На сьогодні це єдина податкова умова, яку вчасно виконала українська сторона.
Скасування пільги на ПДВ для міжнародних посилок серед структурних маяків програми розширеного фінансування EFF немає. "Високий попит на поштові посилки малої вартості" згадується лише в контексті збільшення дефіциту поточного рахунку, тобто перевищення імпорту над експортом.
Як зобов’язання посилки фігурують тільки в заяві виконавчого директора від України у МВФ Владислава Рашкована.
Органи влади зобов’язані запровадити пакет податкових заходів для мобілізації додаткових доходів у 2026 році та надалі. До них належать оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи; скасування податкових пільг для імпорту через поштові посилки малої вартості; та скасування пільг з ПДВ зі спрощених режимів
– йдеться в заяві.
Як писав "Шелтер", ця ініціатива є лобі великого ритейлу, що легально імпортує продукцію. Розмір ринку неоподаткованих посилок становить 100 млрд грн, відповідно ПДВ має принести в бюджет 20 млрд грн. Водночас через реформу бізнес можуть втратити близько 100 тис. дропшиперів, яким стане невигідно закуповувати товари на міжнародних маркетплейсах. Скорочення замовлень призведе до зниження доходів логістичних компаній, які, власне, протистоять в цій лобістський битві великому ритейлу. Саме цей "маяк МВФ" Верховна Рада провалила безпосередньо напередодні прибуття місії.
5 червня РБК-Україна повідомила з посиланням на власні джерела, що МВФ погодився перенести термін ухвалення закону про оподаткування посилок до кінця липня. Але представники регулятора дали зрозуміти, що поступок більше з цього питання не буде.
Найшкідливіші податки – податки на доходи фізичних осіб
Андрій працює в Uklon з початку повномасштабної війни – відтоді як зачинилося АТП. Економіка роботи таксиста проста: цифрова платформа забирає чверть від замовлення. Якщо безготівковий розрахунок, то навіть 27%. Ще 15% він відкладає на поточний ремонт автівки, на 35% заправляється.
Лишається 23% доходу. В той день, коли Uklon почне забирати ще 10%, він залишиться без водіїв. Ціни вони не підіймають, але навіть якщо і піднімуть, це не допоможе
– вважає столичний таксист.
Згідно з доопрацьованим законопроєктом №15111-д, 10% з доходів, отриманих на цифрових платформах, будуть сплачувати продавці не тільки товарів, але й послуг: таксисти, кур'єри, орендодавці та навіть фрілансери. Щоб знизити соціальну напругу, продаж власних вживаних товарів вивели з-під регулювання. Інформацію про операції до 2 тис. євро на рік платформи не включатимуть до звіту.
На захист ініціативи податківці кажуть, що базовий податковий тягар в Україні значно вищий: 18% ПДФО та 5% військового збору. Крім того, адміністрування податку покладається не на продавців, а на цифрові платформи, які стають податковими агентами.
Але для товарів цей механізм не є ефективним, вважає старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський. Щоб ухилитися від податку, ті, хто продають товари масово, повністю перейдуть на дошки оголошень та месенджери, які вже є популярними каналами.
Те, що є люди, які не сплачують жодних податків, несправедливо щодо тих, хто, наприклад, зареєстрований як ФОП чи офіційно працевлаштований. Це не сфера ІТ, яку треба утримувати пільгами. Таксистів і кур'єрів, слава Богу, вистачає
– говорить "Шелтеру" Володимир Дубровський.
Водночас податки на прибуток підприємств та на доходи фізичних осіб, на думку Дубровського, є найшкідливішими з погляду економічного зростання. І якщо податок на доходи з цифрових платформ стосується хоча б категорії, яка не здійснює жодних відрахувань до бюджету, то військовий збір – навпаки. Його сплачують ті, хто діє легально.
В умовах війни, коли мешканці прифронтових областей постійно переселяються, 5% військовий збір, зокрема, унеможливлює купівлю нової оселі без доплати.
Підвищувати податки під час війни – це зло. А підвищувати податок на доходи фізичних осіб – це зло у квадраті. Свого часу, коли це рішення ухвалювалося, всі аналітичні центри були єдині в тому, що краще підвищувати ПДВ на 2%, ніж податок на фактичний дохід фізичних осіб. Мінфін не був проти, податковий комітет був "за", але в Офісі президента вирішили так
– згадує Володимир Дубровський.
Для МВФ сплата населенням військового збору на рівні 5% як під час війни, так і в період відновлення, є обов'язковою умовою міжнародної допомоги Україні.
Чи виникне в службах таксі дефіцит автівок, буде зрозуміло найближчим часом. Законопроєкт №15111-д про оподаткування доходів із цифрових платформ планується ухвалити наступного тижня.
На ланцюгу ПДВ
Найболючіший маяк МВФ – це статус платника ПДВ для ФОПів.
Економіст Ігор Уманський вважає, контрабанда зникне лише тоді, коли ФОПи почнуть сплачувати ПДВ. Як приклад він наводить магазин квітів.
Квітковий магазин, який стане платником ПДВ, на його думку, буде сам зацікавлений в отриманні у постачальника не тільки якісних рослин, але й накладних, щоб повернути податковий кредит з ПДВ. Наразі на квітковому ринку “сірі” схеми та контрабанда займають до 80%.
Я як військовий сплачую податків більше, ніж будь-який ФОП в цій країні. І де справедливість? Ідея реформи в тому, щоб рівень оподаткування був однаковий
– каже Ігор Уманський.
Скасування податкових пільг та усунення розривів у ланцюжку ПДВ є ціллю, яка зазначена в програмі розширеного фінансування EFF. Початкові домовленості з МВФ передбачали, що поріг річного доходу для обов'язкової реєстрації ФОП платником ПДВ становитиме 1 млн грн. Але потім ліміт було підвищено до 4 млн грн.
За даними Держстату, в Україні зареєстровано 1,8 млн фізичних осіб-підприємців. Але на думку Уманського, після реформи їх кількість на порядок зменшиться.
Зайдіть у будь-який супермаркет, я вже навіть не кажу про мережі АЗС. 90% – це фіктивні ФОПи, через які просто проходить певний обсяг товарів та послуг
– каже Ігор Уманський.
Дроблення бізнесу через ФОПи є нормою для багатьох сегментів, зокрема, роздрібної торгівлі та ресторанного ринку. Наприклад, у 2025 році "МакДональдз" сплатив 3,5 млрд грн податків – стільки ж, скільки, за оцінками експертів, усі інші заклади разом.
Водночас боротьба з тінню може призвести до масового закриття дрібного бізнесу, який до цього не стикався зі сплатою ПДВ. Система моніторингу критеріїв оцінки ризиків (СМКОР), що створена для мінімізації схем з ПДВ, у 2025 році блокувала кожну десяту податкову накладну. Щомісяця 17 тисяч платників автоматично ставали "ризиковими".
Найдорожча частина адміністрування ПДВ в Україні – це ризики, безпосередньо пов'язані з СМКОР. За таких умов дрібний бізнес змушений витрачати на адміністрування ПДВ щонайменше 120 тис. грн на рік.
Офіційних результатів місії МВФ ще не оголошено. Але 3 червня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко після зустрічі з представниками МВФ повідомила, що Україна підтвердила готовність продовжувати детінізацію економіки. І в тому ж повідомленні анонсувала на наступному тижні голосування за зміни до держбюджету, які пов'язані із запланованими надходженнями в Україну фінансової підтримки від Євросоюзу у розмірі 45 млрд євро.
Оскільки МВФ уже схвалив транш, то Євросоюз теж схвалить. Умови ЄС збігаються з умовами МВФ: тільки скасування митних пільг на міжнародні посилки окремо закріплене в Меморандумі про взаєморозуміння. Для ЄС найважливіше те, що Україна є постачальником безпеки, який вкладе надані кредитні кошти в спільні оборонні підприємства – і буде сплачувати податки.
Автор

Тетяна Коломиченко економічна кореспондентка
Сфери експертності: ЕкономікаУсі матеріалиЗакінчила Київський національний економічний університет. У журналістиці з 2006 року: працювала у виданнях "Влада грошей", "Вечірні вісті", "Бізнес", "БізнесЦензор".