Від дронів до ПВК: як Україна експортує безпеку

У 2026 році українські виробники зброї отримають реальну можливість виходу на ринок країн-партнерів. Україна погодила всі деталі щодо експорту озброєння на рівні державних інституцій, про що наприкінці квітня заявив президент Володимир Зеленський.

Запустити програму контрольованого експорту зброї президент доручив колишньому міністру оборони Денису Шмигалю ще у жовтні 2025 року. 12 лютого 2026 року відновила роботу Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю (МКВТС). Вперше за 8 місяців комісія у новому складі провела засідання та розглянула заявки виробників на експорт озброєння.

"Шелтер" розбирався, коли, куди, в якому обсязі та за якими моделями Україна експортуватиме власну зброю.

Як експорт допоможе фронту

Програма контрольованого експорту зброї була запущена для підтримки оборонно-промислового комплексу. За чотири роки повномасштабної війни український оборонпром наростив достатній потенціал. Згідно з даними асоціації безпілотних систем та сухопутних технологій “Армада”, на ринку Defense Tech працюють понад 2 тис. приватних компаній, половина з яких має розвинуте виробництво. Інші є розробниками: це інженерні групи, що на рівні ідеї підійшли до дрібносерійного виробництва.

Це важлива ознака українського ринку зброї, вважає директор з розвитку "Флай-Груп Україна" Анатолій Храпчинський. На відміну від США та Європи, в розробку технологій вкладаються самі виробники. Вони інвестують в R&D (Research and Development) та випробовують зброю разом з військовими в бойових умовах. Держава лише замовляє готову продукцію. "Підтримуючу інфраструктуру держава розбудовує: з’являються грантові програми від державного кластера Brave1 та цільові інвестиції від приватних ініціатив, таких як акселератор Defense Builder. Ці фонди частково покривають касові розриви на етапі прототипування та допомагають командам масштабуватися. Але стратегічно ризики все одно залишаються на виробнику", – розповів директор з розвитку "Флай-Груп Україна" Анатолій Храпчинський у коментарі "Шелтеру".

З 2022 року до 2025-го обсяг державних закупівель українських технологій збільшився з $1 млрд до $12 млрд. У 2026 році заплановано законтрактувати зброю на $15 млрд. Проте спроможності компаній зростають набагато швидше – вони вже сягнули $50 млрд.

"Навіть якщо ми за рахунок 90 мільярдів, які отримаємо від ЄС (у квітні ЄС розблокував кредит Україні на 90 мільярдів євро – прим. ред), збільшимо планові замовлення до $30 мільярдів, то ще 40% спроможностей буде не завантаженими", – заявила "Шелтеру" народна депутатка ("Слуга народу") Галина Янченко, коментуючи експортний потенціал українського ОПК.

Ситуацію на внутрішньому ринку загострює нерівномірність розподілення державних замовлень. За даними “Армади”, 80% контрактів отримує лише 10% виробників. У більшості простоюють до 50–70% виробничих потужностей.

"Ми хотіли б звернутися до держави, щоб кожна компанія мала хоча б мінімальний гарантований контракт для виживання. Галузь не має скорочуватись, якщо ми хочемо зберегти потенціал для розвитку", – заявив "Шелтеру" голова "Армади" Василь Гончарук.

Тенденція закриття невеликих компаній або злиття їх з великими гравцями спостерігається з минулого року. На думку експерта, укрупнення ринку може призвести не лише до монополізації, але і зашкодити фронту. "Крупні компанії, як правило, беруть великі контракти і 100% уваги приділяють їхньому вчасному виконанню. Розвитком вони займаються набагато менше, ніж маленькі і середні компанії, які хочуть піднятися на ринку. І через півроку вони вже випускають те, що нікому не потрібно", – зауважує Гончарук.

Сучасна війна вимагає модернізації озброєння щокварталу. За півроку потреби фронту змінюються кардинально.

"У нас є постанова, яка говорить, що маржа має бути не більше 25% від виробничої собівартості. А ми модернізуємо продукт кожні два місяці. Цього замало. Тому модернізація продукту та розширення виробництва йдуть паралельно", – пояснює "Шелтеру" партнер компанії-виробника РЕБ “СПЕКТРОН тех” Михайло Круглій. За його словами, відкриття експорту дозволить здійснювати модернізацію без обмеження в ціні, оскільки реалії українського ринку часто змушують забезпечувати потреби Сил оборони України практично в ціну собівартості, а інколи і в ущерб підприємству.

Що гальмує поставки готової зброї

Війна в Ірані каталізувала процеси, пов'язані з експортом українських дронів. Наприклад, за інформацією ВВС News Україна, один з найбільших виробників FPV-дронів TAF Industries отримав запит від судновласників на забезпечення захисту корабля під час його проходження через Ормузьку протоку, яку блокує Іран. Це перший відомий запит на військовий консалтинг, проте пропозиції щодо купівлі готових виробів виробники дронів отримали вже десятки.

Незважаючи на це, близькосхідний експортний напрямок офіційно ще не відкритий, так само, як і європейський. Списку країн, в які дозволено експортувати зброю, виробники не мають. Так само, як і критеріїв, яким компанія-експортер має відповідати.

Згідно з процедурою, виробник, який хоче експортувати надлишок продукції, зобов'язаний подати відповідну заявку до Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Заявки впродовж 90 днів мають бути розглянуті, а потім затверджені Державною службою з експортного контролю (ДСЕК).

"МКВТС працює. З того, що чула, що на тиждень "план" у них – розглядати по 40 звернень. Поки про якісь проривні експортні контракти крім "експорту заводів", які я не дуже підтримую, не бачила", – коментує ситуацію Галина Янченко.

"Зброя належить виробникам, так само, як і технології, в які вони інвестували. Держава має не блокувати експорт, а виступити єдиним продавцем готової продукції: закуповувати зброю на внутрішньому ринку, і самостійно продавати її іншим країнам, забезпечуючи експортний супровід", – вважає Анатолій Храпчинський. 

Підготовка компанії для виходу на експорт займає до пів року. Вже готова до цього лише перша десятка великих компаній. Хоча процес підготовки розпочали 30% виробників.

Світове збройове лобі

На міждержавному рівні налагодження експортних шляхів йде активніше. Україна підписала безпекові угоди майже з 30 країнами. У травні до потенційних партнерів додалася Вірменія, яка слідкує за тим, як Україна обороняється від масованих атак Росії та знищує недорогими дронами нафтову інфраструктуру противника за тисячі кілометрів. 

До розширеної програми співпраці Drone Deal, яка пропонує унікальну систему захисту, що складається з дронів, ППО та РЕБ, вже офіційно долучилися ОАЕ, Саудівська Аравія, Катар та Німеччина з Нідерландами. Україна також веде співпрацю з Норвегією. Зацікавленість у Drone Deal виражали Греція та Італія. Програмою Drone Deal цікавилась Греція з Італією. За останній тиждень робочі зустрічі з цього питання Володимир Зеленський провів з президентами Латвії та Румунії.

Найбільшими імпортерами української зброї можуть стати країни Близького Сходу, країни Балтії та півночі Європи.

Крім експорту готової зброї, Drone Deal передбачає відкриття спільних виробництв як в Україні, так і на території держав-партнерів. За інформацією Василя Гончарука, при відкритті виробництв за межами України, мінімум 10% виробів будуть безкоштовно передаватися ЗСУ.

Доступна ціна та ефективність українських оборонних технологій роблять їх конкурентними. Проте, на думку, Галини Янченко, оборонні контракти – це не кошти які лежать і чекають поки їх заберуть – за них борються й іноземні виробники. Багато хто робить вже озброєння з урахуванням українського досвіду. І внутрішньодержавні збройові лобі є потужними.

У перший рік експортування, за прогнозом Янченко, обсяг готової продукції становитиме не більше $3-5 млрд. Скільки буде відкрито спільних виробництв і в яких країнах прогнозувати важко. Але навіть якщо заводи будуть будуватися не в Україні, контрольований експорт технологій краще, ніж “релокація інженерів” та експорт “на флешках”.

Україна має розвивати ОПК разом з Європою, вважає Анатолій Храпчинський. І Європа нарешті готова до цього. Європейська Комісія нещодавно схвалила Європейську програму оборонної промисловості (EDIP) обсягом 1,5 млрд євро. Половина з них буде спрямована на виробництво систем протидії дронам, ракет і боєприпасів.

Як ветерани підштовхнуть експорт зброї

Запит на військовий консалтинг від судновласників ілюструє, що паралельно з ефективною та конкурентною за ціною зброєю Україна може продавати консалтингові, транспортні, інструкторські та інші послуги. Логічним кроком від військового консалтингу, який по факту вже проводить Україна, є створення приватних військових компаній.

6 травня президент Володимир Зеленський заявив, що готується нова ініціатива в сфері експорту безпеки – закон для запуску приватних військових компаній, що дасть ветеранам нові можливості для працевлаштування та застосування свого унікального досвіду. На думку Храпчинського, в такому випадку підписувати угоди про поставку зброї для захисту певних об'єктів можна буде на рівні приватного сектору. ПВК ще в цьому році можуть стати рушійною силою експортного потенціалу ОПК України.