Шелтер
Шелтер

Путін більше не шокує

Леонід Швець
Леонід Швець

журналіст

Путін більше не шокує

Думки

Серед тем, які директор ЦРУ Джон Ретклифф обговорював у Москві під час свого напівтаємного візиту 25 серпня 2026 року, називається потенційний гібридний напад російських військ на країни Балтії.

Принаймні про це пишуть The Wall Street Journal та Politico. Розмови про таке випробування НАТО на готовність застосувати П'яту статтю Північноатлантичного договору ведуться давним-давно і стали вже просто медійною рутиною, хоча ще не так давно вражали своєю шокуючою новизною.

Першим шоком стала операція Кремля щодо анексії Криму з використанням "зелених чоловічків", а потім нібито невідомо яким чином озброєних антиурядових "активістів" на Донбасі. Це було зухвало, нахабно і наочно: "Робимо, бо хочемо і можемо". Демонстративний характер дій, які, здавалося, мали бути прихованими, був важливою рисою задуму, адже безпорадність супротивника слугувала додатковим мобілізуючим фактором для своїх і фрустуючим для чужих. Моделювання подібних гібридних ситуацій для вразливих територій НАТО стало регулярним заняттям західних штабів і аналітичних центрів, і висновки виходили дедалі більш невтішні. Так, у 2014 році Росії протистояла Україна, яка перебувала в перехідному стані постмайданних метаморфоз, і її армія та інші силові структури були мало готові дати відсіч агресору. Але й наймогутніші у світі сили НАТО, виглядало, не дуже розуміли, що робити у випадку такого неочевидно-очевидного нападу за участю якихось "нарвських партизанів".

І все ж до 2022 року ці прикидки мали переважно теоретичний характер, мало хто допускав, що Кремль настільки з'їде з глузду, щоб смикати натівського тигра за вуса. А ось після повномасштабного нападу на Україну й у ході розгортання війни переконаність в обережності Путіна випарувалася. Цей – може. Досить швидко до побоювань гібридної операції проти країн НАТО додалися не абстрактні, а цілком обґрунтовані прикидки, за яких умов російським військам буде наказано застосувати ядерну зброю. Москва від самого початку закликала Захід не втручатися, натякаючи на ризики розв'язування ядерної війни, але це все ж таки відносили до частини риторики. Однак по мірі того, як армія вторгнення стала зазнавати невдач, ідеї скористатися тактичною ядерною зброєю для перелому ситуації почали набувати для російських стратегів практичного сенсу. Восени 2022 року ймовірність зросла настільки, що до спеціальних попереджень різними каналами довелося вдатися як США та їхнім союзникам, так і Китаю з Індією.

Відтоді, власне, й сформувалося чітке розуміння, що Путін, якщо на те буде його воля, може піти і на ядерний удар, і що вже на цьому тлі казати про якусь гібридну операцію.

Прихід до Білого дому Дональда Трампа, підкреслено негативно налаштованого до європейських партнерів НАТО й прихильного до Путіна, надав другого подиху ідеї гібридного нападу: сумніви в тому, що Штати впишуться за союзників, резонно посилилися. Водночас відсутність успіхів на українському фронті нібито підштовхує Кремль до пошуку нових точок тиску на Захід, щоб примусити його і з його допомогою Україну до миру на російських умовах. Тестування меж терпіння натівців за допомогою ракет, дронів і диверсійних операцій показало, що ті, як і раніше, не готові до рішучої відсічі, хоча вже йдуть у своїй відвазі настільки далеко, що прямо називають Росію агресором.

28 серпня на зустрічі міністрів внутрішніх справ країн Балтійського регіону в німецькому Фленсбурзі було озвучено плани створення спільної оперативної групи із захисту від дронів і гібридних загроз, яка "дозволить державам регіону оперативно обмінюватися інформацією та координувати реагування на небезпечні інциденти". Про це повідомив міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт. Для початку, як заведено, буде створена робоча група, яка займеться створенням оперативної групи. Швидкість ухвалення рішень вражаюча. Водночас ми бачимо, що країни Балтії не покладаються на П'яту статтю НАТО, а шукають додаткові механізми реагування на загрози на своєму, регіональному рівні – не потенційні майбутні загрози, а вже цілком повсякденні.

До другої чверті двадцять першого століття Путін сильно розширив уявлення про можливе. Він привчив Європу до думки, що Росія може напасти хоч завтра. Що вона може застосувати в Україні ядерну зброю. А раз в Україні, то й не тільки. Це більше нікого не шокує, просто береться до відома, аналізуються шанси. Нова норма. Жодних етичних бар'єрів для нього не існує, і навіювати страх своєю нещадністю та непередбачуваністю дає йому, судячи з усього, особливу, збочену насолоду. Убезпечити себе від цієї гадини можна лише одним відомим способом: роздавити. Усі розмови про переговори з обов'язковою тезою про раціональність Кремля лише затуманюють загалом давно вже ясну картину. Але так далеко у своєму прозрінні щодо Росії наші партнери ще не зайшли.