Кабмін Корецького: хто увійшов до нового уряду і чому Україна залишилася без міністрів оборони та закордонних справ

журналістка

Верховна Рада 16 липня призначила новим прем’єр-міністром України Сергія Корецького та затвердила новий склад Кабінету міністрів.
За кандидатуру Корецького проголосували 289 народних депутатів, а за формування нового уряду 264 парламентарі. Однак Кабмін розпочав роботу без очільників двох найважливіших наразі міністерств – Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ.
Новий уряд став результатом відставки прем’єр-міністерки Юлії Свириденко та всього попереднього складу Кабміну. Однак повного кадрового перезавантаження не відбулося: шість урядовців зберегли свої портфелі. Як тепер виглядає Кабінет міністрів, хто та коли займе крісла міністра оборони та міністра закордонних справ, проаналізував "Шелтер".
Очільник уряду
Сергій Корецький до призначення прем’єр-міністром очолював правління НАК "Нафтогаз України". Його кандидатуру вніс до парламенту президент Володимир Зеленський.
"Це дійсно сильний і компетентний кандидат, який добре розуміється на енергетиці та державному управлінні. Саме така комбінація знань і досвіду сьогодні потрібна країні. Попри те, що зараз літо, ми вже думаємо про майбутнє. За кілька місяців розпочнеться опалювальний сезон, тому надзвичайно важливо вже зараз підготуватися до того, як Україна увійде в зиму, щоб українці, наскільки це можливо в умовах війни, пройшли її комфортно та стабільно", – пояснює Галина Янченко, нардеп від фракції "Слуга народу". За її словами Корецький добре проявив себе на посаді керівника "Нафтогазу".
"За кілька років йому вдалося перетворити підприємство, яке тривалий час було збитковим і неефективним, на прибуткову та ефективну компанію. Я вірю, що він зможе продемонструвати такий самий рівень ефективності й на посаді прем'єр-міністра. Саме тому я підтримала його кандидатуру під час голосування, бажаю йому успіхів і реалізації всіх планів на новій посаді", – каже Янченко.
Що стосується опозиції, то навіть вони не ставлять під сумнів професійні якості Сергія Корецького. Називають його сильним управлінцем, але сумніваються, що зміна прем'єра сама по собі змінить щось кардинально.
"Я за Сергія Корецького не голосував. Очевидно, що він розумна людина, яка має значний управлінський досвід у своїй сфері. Але, знаєте, Contra spem spero – без надії таки сподіваюся. Хочеться вірити, що кожна кадрова зміна може принести позитивний результат. Хочеться, щоб нова людина змогла щось змінити. Однак, я не можу сказати, що налаштований надто оптимістично. Саме тому я й не підтримав його кандидатуру", – пояснює народний депутат від фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко.
Політолог Володимир Фесенко звертає увагу, що відбулося майже консенсусне голосування. Кандидатуру Сергія Корецького підтримали 289 народних депутатів. За його словами, для українського парламенту це високий показник. Зазвичай, коли "за" голосують близько трьохсот депутатів або трохи більше, це фактично максимум того, що можна зібрати в нинішньому складі Рада.
Широкий консенсус, який сформувався навколо кандидатури нового прем'єр-міністра, є позитивним сигналом. Значною мірою це стало результатом того, що напередодні голосування Сергій Корецький активно працював з парламентом, зустрівся практично з усіма депутатськими фракціями та групами
Володимир Фесенко політолог
Політолог каже, що це правильний підхід, адже у його попередниці, Юлії Свириденко, були складні відносини з Верховною Радою. Натомість Корецький від початку продемонстрував прагнення вибудувати конструктивну взаємодію з парламентом.
Міністерства, які в режимі очікування
Міністр оборони і міністр закордонних справ мають особливий порядок призначення. На відміну від інших членів Кабміну, їхні кандидатури вносить до Ради не прем’єр, а президент України. Після цього парламент повинен окремо проголосувати за кожного кандидата, що прямо передбачено Конституцією.
"Шелтер" вже детально писав про ситуацію, яка склалася навколо колишнього міністра оборони Михайла Федорова. Спочатку основним кандидатом на його заміну називали Ігоря Клименка, який очолював Міністерство внутрішніх справ.
Однак після різкої реакції суспільства, все змінилося. Навколо кандидатури Клименка виникли проблеми: для його призначення не було достатньої кількості голосів і він сам не погодився очолити Міноборони.
Увечері 16 липня Зеленський доручив виконувати обов’язки міністра оборони генерал-майору Євгенію Хмарі – керівнику Центру спеціальних операцій "А" СБУ, який з січня також тимчасово виконував обов’язки голови СБУ.
Президент заявив, що після завершення необхідних юридичних процедур звернеться до Верховної Ради з проханням підтримати кандидатуру Хмари вже як повноцінного міністра. Серед його переваг Зеленський назвав досвід проведення далекобійних операцій, управління бойовими підрозділами та контроль за внутрішньою ситуацією у складових Сил оборони.
Не дивлячись на шалену підтримку та бажання народу повернути Федорова у крісло міністра залишається неможливим.
Повернутися назад і знову призначити Михайла Федорова міністром оборони означало б продемонструвати слабкість президента та фактично визнати його політичну поразку. Тому зараз бачимо третю кандидатуру – це не Клименко, не Федоров. Формально наступний пленарний день Ради запланований лише на 18 серпня. Але навряд чи чекатимуть так довго. Ще місяць залишатися без повноцінно призначених міністра оборони та міністра закордонних справ було б не зовсім правильно
Володимир Фесенко політолог
За його словами, щойно президент визначиться з кандидатурою міністра оборони, скоріш за все буде скликане позачергове засідання, на якому депутати розглянуть і ухвалять ці кадрові рішення.
Нардеп Гончаренко звертає увагу на юридичний статус Хмари, адже він є чинним військовослужбовцем, тоді як законодавство передбачає, що Міноборони має очолювати цивільна особа.
"Українське законодавство передбачає, що міністр оборони має бути цивільною особою. У цьому й полягає сама ідея цієї посади – забезпечувати цивільний контроль над Збройними силами. Ще нагадаю, що виходячи із законодавства, президент не має права одноосібно призначати тимчасового виконувача обов'язків міністра. Таке рішення має ухвалювати Кабінет міністрів", – пояснює Гончаренко.
За його словами така важлива посада не залишатися без керівника протягом місяця і найближчим часом Кабмін ухвалить рішення щодо тимчасового керівництва Міністерством оборони.
"Зараз там фактично панує кадровий хаос, і нічого доброго в цьому немає. Позапопередній міністр оборони Денис Шмигаль пропрацював лише чотири місяці, після нього Михайло Федоров – приблизно шість місяців. Скільки днів чи місяців працюватиме Хмара, зараз ніхто не знає. Постійна зміна керівництва не посилює міністерство, а навпаки лише послаблює його. На цю хвилину Україна фактично не має повноцінного міністра оборони, повноцінного міністра закордонних справ, повноцінного голови Служби безпеки України та повноцінного керівника Служби зовнішньої розвідки. На мою думку, це виглядає абсурдно", – наголошує Гончаренко.
Однак з Міністерством закордонних справ ситуація виглядає більш прогнозованою. Попри відставку уряду, Андрій Сибіга з великою ймовірністю збереже свою посаду. Очікується, що президент внесе його кандидатуру до нового складу Кабміну, після чого Рада окремим голосуванням має затвердити його на посаді міністра закордонних справ.
Хто став новим міністром
Віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції замість Тараса Качки призначили Всеволода Ченцова. До переходу в Кабмін він представляв Україну при Європейському Союзі. Його призначення можна розглядати як посилення дипломатичної та переговорної складової євроінтеграції.
Народний депутат від "Слуги народу" Віталій Безгін став міністром у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб. Уряд фактично створив окремий політичний напрям, у назві якого вперше безпосередньо зафіксували відповідальність за проблеми внутрішньо переміщених українців.
Міністерство освіти і науки замість Оксена Лісового очолив Андрій Бутенко, колишній голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Новим міністром внутрішніх справ став Іван Вигівський, який до цього очолював Національну поліцію. Він замінив Ігоря Клименка, котрого спочатку називали головним кандидатом на посаду міністра оборони.
Міністром аграрної політики та продовольства призначили Тараса Висоцького, який працював першим заступником керівника цього відомства.
Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту очолив колишній керівник Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник. Міністром у справах ветеранів став колишній начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім, який змінив Наталію Калмикову.
Міністром економіки та довкілля призначили Олександра Кравченка, керівного партнера українського офісу міжнародної консалтингової компанії McKinsey & Company. Він замінив Олексія Соболева.
Міністерство юстиції очолив народний депутат Денис Маслов, який керував парламентським Комітетом з питань правової політики.
Новою міністеркою цифрової трансформації стала Оксана Ферчук. До призначення вона працювала заступницею міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Вона фактично має продовжити цифровий напрям, який протягом попередніх років асоціювався з Михайлом Федоровим.
Загалом до уряду Корецького разом з прем’єр-міністром увійшли 17 посадовців, десятеро членів Кабміну отримали нові посади, шестеро зберегли попередні портфелі.
Хто залишився у Кабінеті міністрів
Свої посади в уряді Корецького зберегли шестеро представників попереднього Кабміну.
Денис Шмигаль залишився першим віцепрем’єр-міністром - міністром енергетики. Тетяна Бережна продовжить працювати віцепрем’єр-міністеркою з гуманітарної політики - міністеркою культури.
Матвій Бідний зберіг посаду міністра молоді та спорту, Віктор Ляшко – міністра охорони здоров’я, Сергій Марченко – міністра фінансів. Денис Улютін залишився міністром соціальної політики, сім’ї та єдності.
Збереження саме цих урядовців говорить про те, що кадрові зміни були вибірковими. У фінансовому, медичному, соціальному, енергетичному та гуманітарному блоках влада зробила ставку на управлінську безперервність, тоді як правоохоронний, інфраструктурний, ветеранський, освітній та цифровий напрями отримали нових керівників.
"На жаль, система управління, яка сьогодні вибудувана в Україні, працює так, що ключові рішення ухвалює одна людина – Зеленський. Від зміни прем'єр-міністра сам Зеленський не зміниться. Саме тому великих сподівань на ці кадрові перестановки в мене немає", – резюмує Гончаренко.
Автор

Катерина Шумило журналістка
Усі матеріалиУ журналістиці з 2013 року. Працювала у виданнях "Апостроф", Forbes, УНН, "Фокус" та NV.



