Процедура внесення застави потребує змін, – детектив НАБУ

Про це заявив керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов.

Абакумов зазначив, що в кримінальному провадженні застава має дуже зрозумілу мету. Вона не має бути кешбеком від вкрадених активів. 

Як приклад, він навів справу “Мідас”. Механізм достатньо простий. Джерелом коштів є готівка, акумульована в результаті протиправної діяльності. А розцінки за таку послугу були різними.

Абакумов наголосив, що співучасники злочину можуть використовувати кошти злочинного походження без належної перевірки їх законності, щоб забезпечити звільнення з-під варти іншого учасника цієї ж злочинної діяльності.

Він зазначив, що саме тому правила визначення застави та процедура її внесення потребують негайних законодавчих змін.

Нині зареєстровано законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року. Він може стати хорошою основою для таких змін. Держава повинна перевіряти компанію, яка раптом вирішила внести за підозрюваного десятки мільйонів гривень: хто її реальний власник,  звідки гроші й чи мають вони законне походження.

Нагадаємо, НАБУ та САП викрили масштабну схему відмивання ₴150 млн для сплати застави у справі “Мідас” за участю топпосадовців ОП та “Сенс Банку”. Фігуранта справи завдяки цим коштам звільнили з-під варти 29 червня 2026 року.

У квітні Вищий антикорупційний суд продовжував запобіжний захід колишньому міністру енергетики Герману Галущенку. Його підозрюють у причетності до розкрадання коштів в Енергоатомі.

Уже 26 червня за нього внесли 105 млн грн застави з визначених судом 150 млн грн, а 29 червня за Германа Галущенка внесли повну суму застави, останні 45 млн грн із якої сплатили дві приватні компанії.