Безпрецедентна кількість країн ЄС блокує нові санкції проти РФ: який сигнал отримує Кремль та що кажуть у Зеленського

ЄС планував затвердити новий пакет санкцій проти РФ до 15 липня 2026 року через дедлайн оновлення цінової стелі на російську нафту. Метою було не допустити нових наддоходів Росії від продажу нафти, ціни на яку підскочили через загострення на Близькому Сході та блокування Ормузької протоки.

Однак посли Євросоюзу не змогли погодити санкції ні 13, ні 14 липня. Зрештою, під час засідання 15 липня постійні представники країн-членів ЄС знову не дійшли згоди щодо 21-го пакета санкцій. Натомість вони вирішили заморозити чинну цінову стелю на російську нафту (44,1 долара за барель) до 23 липня.

Як повідомляли журналісти, наступна спроба затвердити санкції запланована на середу, 22 липня. Це засідання Комітету постійних представників буде останнім перед виходом на літні канікули. Тож якщо посли ЄС знову не дійдуть згоди, ухвалення 21-го пакета санкцій відкладуть аж до вересня.

Новий пакет санкцій проти Росії містить заходи, спрямовані проти енергетики, фінансових послуг, криптовалюти, торгівлі та рибальства.

Хто блокує санкції та що про це кажуть у Зеленського?

20 липня британська газета Financial Times з посиланням на неназваних дипломатів написала, що Євросоюз "стикається з різким падінням підтримки" нових санкцій проти Росії, оскільки деякі країни-члени відмовляються підтримувати обмеження, які можуть завдати шкоди їхнім провідним компаніям.

Греція блокує 21-й пакет санкції, вимагаючи дозволу на транспортування російського скрапленого газу (СПГ) до третіх країн. В Афінах це пояснили прагненням не допустити збитків для компаній відомого грецького мільярдера-судновласника Джорджа Прокопіу.

В уряді Греції пояснювали, що будь-який новий пакет санкцій "має бути ретельно збалансований", щоб максимально посилити тиск на Москву, але мінімізувати "небажані наслідки" для підприємств, споживачів та конкурентоспроможності ЄС.

Водночас Португалія та Німеччина наполягають на скасуванні заборони на закупівлю російської риби. Обидві країни намагаються захистити власні рибопереробні галузі.

Франція та Італія, як головні туристичні напрямки, прагнуть послаблення заборони на видачу віз ЄС російським військовим, які брали участь у війні проти України.

Своєю чергою Австрія повторила давню вимогу розморозити російські активи на суму 2 млрд євро, щоб компенсувати Райффайзен Банку штраф, накладений Москвою.

Один з дипломатів сказав FT, що це "серйозна криза для всієї системи санкцій". На його думку, "якщо всі вимагатимуть винятків і лазівок, то в підсумку кожен пакет санкцій перетвориться на порожню коробку".

Інший дипломат також вказав, що всі європейські країни спочатку погоджуються на жорстку риторику та розмови про солідарність, але потім "усе це розчиняється". У Брюсселі визнають, що нинішні масштаби спротиву новим санкціям проти РФ досягли "безпрецедентного рівня".

Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі "Шелтеру" підтвердив, що різні держави-члени ЄС висловлювали "застереження щодо окремих пропозицій санкційного пакета".

Але, за словами Власюка, компроміси були знайдені. Він також не погодився з тим, що в Євросоюзі падає підтримка нових санкцій проти Росії.

"Звичайна історія. На мій погляд, це не означає падіння підтримки нових санкцій. Це, скоріше, наслідок високого рівня амбітності пропозицій. При цьому нагадаю партнерам, що найбільшу ціну платить український народ, а не, наприклад, окремі перевізники СПГ", – зазначив Власюк.

Компроміси навколо патріарха Кирила

Цікавий кейс також пов’язаний з Болгарією, яка на початку липня зажадала прибрати з 21-го пакету санкцій патріарха Російської православної церкви Кирила та експрезидента російської нафтової компанії "Лукойл" Вагіта Алекперова.

Запровадження санкцій проти патріарха Кирила також не підтримала Італія. Видання Politico з посиланням на анонімного дипломата акцентувало, що занепокоєння Риму походить з Ватикану та пов’язане з побоюваннями щодо санкцій проти "лідера християнської конфесії".

Нагадаємо, що патріарх Кирило проповідує доктрину "русского мира" та підтримує російську збройну агресію проти України.

Зрештою, ЄС пішов на поступки та вилучив патріарха та олігарха Алекперова з санкційного пакета. Після цього у Болгарії пообіцяли, що більше не будуть блокувати пакет санкцій.

Про це в інтерв’ю "Шелтеру" згадував експосол України в ЄС Андрій Веселовський. Він сказав, що Україна залишається важливою для європейських держав, але лише після захисту власних інтересів.

"ЄС дуже серйозно вносить 21-й пакет, вони торгуються через те, чи включити туди прізвище Гундяєва Кирила, патріарха Московського, чи ні. Ну, це ж важливе питання. Це ж від цього планети не так починають обертатись навколо сонця. Це ж така видатна особа. Він такий внесок зробив в мир, дружбу і так далі. Він той, який благословляв: "Ідіть і убивайте". Ну, і це говорить християнська держава Болгарія", – саркастично прокоментував Веселовський.

Директорка з питань партнерств та співробітництва Ради економічної безпеки України (ESCU) Агія Загребельська пояснила "Шелтеру", що позиція Болгарії викликана впливом РПЦ у цій країні. При цьому вона закликала не сприймати це "як якусь унікальну історію".

"Кожного разу, коли говоримо про релігію та застосування санкційних інструментів проти релігійного сектору, це завжди така чутлива сфера, де ми маємо там діяти скальпелем. Звичайно, це поганий приклад. Звичайно, патріарх Кирил уже давно мав бути санкціонований", – вказала експертка.

На її думку, українські дипломати, політики, правоохоронці, розвідувальники та медіа мають працювати для того, щоб патріарх Кирил таки був санкціонований.

Чи вичерпано санкційний потенціал ЄС?

Владислав Власюк прогнозує, що ЄС все ж таки ухвалить 21-й пакет санкцій проти Росії найближчими днями: "Головне – це наслідки санкцій для економіки РФ, а нам своє робить. Думаю, буде 21-й пакет цього тижня, і вже почалася робота над наступними санкційними рішеннями. Тиск на РФ буде посилюватись".

Агія Загребельська припускає, що у фінальному пакеті санкцій не буде повної заборони на в'їзд російських військових. Лобізм Афін на користь однієї компанії перевізників СПГ вона називає звичною практикою, яку Греція використовувала і раніше. А позицію Німеччини та Португалії щодо рибної галузі Загребельська вважає дивною, адже, за її словами, російський ринок риби не настільки великий, щоб завдати велику шкоду їхній економіці.

Водночас позитивним кроком експертка називає санкції проти приблизно 2500 осіб, серед яких будуть компанії-посередники з Китаю, Туреччини та інших країн, що допомагають російському ВПК купувати компоненти та верстати.

На запитання, чи рекордна кількість країн блокує санкції проти РФ, Загребельська відповіла: "Це рекордна кількість країн, про яку ми дізналися. Ми з вами чули про Угорщину, потім ми з вами починали чути про Словаччину. Але насправді країн було більше, просто публічно ця інформація нікуди не виходила".

Вона визнала, що кожен наступний пакет санкцій буде все важче ухвалювати ЄС, оскільки легкі рішення вже закінчилися. Наразі Європа постала перед вибором: або ухвалювати малодієві санкції, або узгоджувати кроки, на які раніше не наважувалася. Саме тому навколо питання санкцій зараз виникає дуже багато суперечок.

"Чи можна вважати це колапсом санкційної політики? Я б не робила таких далекоглядних висновків. Так, дійсно важко, так, буде важче з кожним наступним пакетом все більше", – наголосила експертка.

Загребельська додала, що європейські країни, які блокують санкції, керуються короткостроковими інтересами й не звертають уваги на довгострокову стратегію.

"Кремлю це демонструє, що санкційний потенціал ЄС майже вичерпаний. Це ніяким чином не стимулює Кремль до того, щоб сісти за стіл переговорів і вести свідомо переговори про припинення вогню. Тобто це якраз, навпаки, підкріплює теорію Путіна про те, що він може пережити Європейський Союз. Це дає Кремлю обнадійливі сигнали, мотиваційні, і це погано", – підсумувала вона.