Шелтер

FT: Рютте закличе лідерів європейського ВПК наростити інвестиції та виробництво

FT: Рютте закличе лідерів європейського ВПК наростити інвестиції та виробництво

Марк Рютте
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте Getty Images
Оксана Короленко
Оксана Короленко

редакторка стрічки новин

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наступного тижня проведе у Брюсселі нетипову за своїми масштабами зустріч із керівництвом провідних європейських оборонних концернів.

Про це повідомляє видання Financial Times із посиланням на власні джерела.

Як зазнаає видання, головна мета - змусити європейський ВПК оперативно наростити виробництво та інвестиції, не чекаючи великих державних замовлень. Таким чином Альянс намагається закрити власні критичні дефіцити та продемонструвати промислове зростання президенту США Дональду Трампу напередодні липневого саміту НАТО в Анкарі.

Хоча Марк Рютте регулярно спілкується із представниками оборонного сектору, одночасне залучення такої кількості топменеджерів є екстраординарним кроком. Напередодні зустрічі від компаній уже затребували детальні звіти щодо їхніх інвестиційних планів та спроможності оперативно масштабувати потужності.

У Брюсселі очікують лідерів європейського ринку озброєнь, серед яких:

  • Rheinmetall (Німеччина)
  • Safran та Airbus (Франція/міжнародні)
  • Saab (Швеція)
  • Leonardo (Італія)
  • MBDA (європейський ракетний консорціум)

Наразі компанії утримуються від офіційних коментарів щодо майбутніх переговорів.

Поспіх керівництва Альянсу пов'язаний із необхідністю показати реальні результати виконання вимог Дональда Трампа. На торішньому саміті в Гаазі члени НАТО погодилися підняти оборонні витрати до безпрецедентних 5% від ВВП.

Тепер на саміті в Туреччині Альянс має презентувати конкретні підписані контракти, щоб Трамп міг продемонструвати американським виборцям ефективність свого тиску на Європу. За оцінками експертів, якщо європейські країни досягнуть планки у 5% ВВП, це означатиме додатковий $1 трильйон інвестицій в оборону щорічно до 2035 року (порівняно з показниками 2024-го).

Потреба у терміновому розширенні ВПК стала очевидною після кількох критичних подій:

  1. Через війну з Іраном Сполучені Штати витратили власні обсяги критично важливих боєприпасів, на накопичення яких пішли роки.
  2. На тлі політичного конфлікту між Дональдом Трампом та німецьким канцлером Фрідріхом Мерцом щодо іранської кампанії, Пентагон оголосив про виведення 5 тисяч американських військових із ФРН.

Ці фактори стали для європейських столиць сигналом, що більше не можна повністю покладатися на американський оборонний парасольку. Наразі Європа критично залежить від США у чотирьох сферах, які Рютте прагне закрити внутрішнім виробництвом: протиповітряна оборона, далекобійні ракети, космічні супутники та системи розвідки.

Яскравим прикладом є Берлін: через брак європейських альтернатив Німеччина наразі змушена купувати американські крилаті ракети Tomahawk, паралельно вимагаючи від власних виробників прискорити створення європейських аналогів.

Останніми роками між європейськими урядами та зброярами тривали взаємні звинувачення. Бізнес скаржився на відсутність довгострокових фінансових гарантій, а міністерства оборони – на занадто повільний темп розгортання ліній. Рютте планує особисто вислухати перелік бар'єрів, які заважають компаніям рухатися швидше.

За даними FT, частина оборонних концернів уже наступного тижня представить готові плани щодо відкриття нових заводів, найму тисяч працівників та забезпечення ланцюжків постачання сировини. Крім того, одним із стратегічних питань зустрічі стане мінімізація або повна відмова від використання китайських та тайванських компонентів у європейській військовій техніці задля уникнення майбутніх логістичних блокад.

Нагадаємо, на початку травня Рютте зазначив, що європейські країни – члени Альянсу – "зрозуміли натяк" президента США та дбають про те, щоб угоди про використання військових баз виконувалися.

  • Автор

    • Оксана Короленко
      Оксана Короленко

      редакторка стрічки новин

      Навчалася на факультеті журналістики Запорізького національного університету (ЗНУ) . У журналістиці – з 2015 року. Працювала у виданнях "Ділова Одеса", "Слово і діло", "Відомо".

      Усі матеріали