Принцип “купуй європейське”: чи зможе Франція завадити Україні купувати ракети до Patriot за кошти кредиту ЄС

"Шелтер" розібрався, які мотиви стоять за позицією Парижа та чи реально це втілити на практиці.

Яка небезпека криється в умовах кредиту? 

У квітні Європейський Союз схвалив надання Україні довгоочікуваного кредиту у 90 млрд євро. Позика розрахована на 2026-2027 роки та передбачає 30 млрд євро на економічну підтримку й 60 млрд євро – на військову допомогу.

Президент України Володимир Зеленський заявляв, що кошти спрямують, зокрема, на виробництво зброї, закупівлю необхідної зброї в партнерів, а також на підготовку енергетики та критичної інфраструктури до наступної зими.

Перші 3,9 млрд євро з цього кредиту надійшли в Україну вже у червні. Цей транш обіцяли витратити на фінансування "пріоритетних оборонних потреб". 

Кредит на 90 млрд євро виявився багатостраждальним для України, оскільки його схвалення місяцями блокували Угорщина та Словаччина. Обидві країни вимагали відновити транзит нафти трубопроводом "Дружба", який був пошкоджений внаслідок російського обстрілу. Будапешт і Братислава погодилися на виділення коштів лише після завершення ремонту нафтопроводу. 

Однак на цьому проблеми з кредитом для України, схоже, не закінчилися. Як повідомляє видання Euronews, Франція хоче обмежити Україні закупівлю неєвропейської зброї коштом позики. 

За умовами кредиту, Київ може витратити на зброю за межами ЄС та Європейського економічного простору не більше 35% коштів. Решта 65% мають піти європейським виробникам.

Україна має право попросити про виняток з правил. Це дозволено, якщо потрібної зброї в Європі немає взагалі або ж європейські компанії не здатні забезпечити необхідні обсяги, ціну чи швидкість постачання.

Нині українська влада звернулася до ЄС із проханням про два винятки. Перший стосується китайських компонентів для дронів, а другий – американських ракет-перехоплювачів до ЗРК Patriot. 

Європейська комісія схвалила обидва прохання Києва, визнавши, що Європа наразі не має достатніх виробничих потужностей щодо цих двох позицій. Проте Франція наполягає на тому, щоб ці винятки були тимчасовими.

Що насправді стоїть за позицією Парижа?

Не важко здогадатись, що Париж прагне, щоб Україна купувала більше європейського та, звісно ж, французького озброєння. 

Річ у тім, що Франція має одну з найбільших оборонних промисловостей у Європі. Зокрема, вона виробляє разом з Італією ЗРК SAMP/T, який є найближчим європейським аналогом американської системи Patriot.

Інформація про те, що Париж хоче обмежити купівлю неєвропейської зброї для України, – не новинка. Видання Politico ще у січні писало про прагнення Франції запровадити для Києва пункт "Купуй європейське".

Для товарів зі списку винятків в Євросоюзі передбачили додатковий фільтр. Документацію має погодити спеціальна комісія з національних експертів. Це дає змогу країнам-членам ЄС брати участь у розгляді та за потреби накладати вето. 

Важливим є те, що винятки з правил потрібно погоджувати заново перед кожним наступним платежем. Тобто Єврокомісія зможе відмовити Києву у винятку, якщо в Європі з'явиться аналогічна зброя з відповідною ціною, обсягами та термінами постачання. 

Крім того, неофіційно Єврокомісія здатна обмежити й сам термін співпраці України з іноземними виробниками – наприклад, поставивши більш жорсткі строки виконання контрактів із ними.

Однак загалом в Євросоюзі прагнуть, щоб Україна отримувала необхідне озброєння без зволікань. У липні дев’ять країн ЄС закликали Єврокомісію якнайшвидше дозволити Києву купити американські ракети для ППО за рахунок 90-мільярдного кредиту.

У спільному листі міністри оборони Нідерландів, Німеччини, Фінляндії, Швеції, Литви, Естонії, Латвії, Данії та Польщі попросили Єврокомісію "не чекати завершення аналізу європейської оборонно-технологічної та промислової бази, а також не вимагати додаткових досліджень ринку перед затвердженням згаданих графіків поставок продукції".

Чи здатна Європа самостійно закрити українське небо?

Французькі амбіції розбиваються й об сувору технічну реальність. Засновник БО "Реактивна пошта", військовий експерт Павло Нарожний у коментарі "Шелтеру" зазначив, що європейські розробки наразі просто не здатні повноцінно замінити американські Patriot через повільні темпи виробництва.

Минулого місяця президент Зеленський оголосив, що Україна першою отримає нові посилені системи SAMP/T NG. Окремо Франція надасть країні два комплекси SAMP/T. Київ також отримає ліцензії на виробництво ракет SCALP, бомб AASM і спільно з Італією ракет Aster 30. У відповідь на посилення російських атак президент Франції Еммануель Макрон анонсував додаткову партію ракет-перехоплювачів для української ППО.

Утім, як пояснив Нарожний, модернізований SAMP/T NG – це нова система, яка в реальності існує лише в одиничних екземплярах. Франція обіцяє, що нова версія точно буде збивати балістичні ракети (адже попередня мала із цим проблеми), але здатність перехоплювати цілі – це лише одна частина проблеми. Інша полягає в масштабах та швидкості виробництва ракет Aster 30.

За його словами, концерн публікує лише загальні цифри – орієнтовно 100-120 ракет усіх типів на рік, тоді як потрібних Україні протибалістичних Aster 30, за найсміливішими оцінками, випускають до 70 одиниць на рік.

Військовий експерт також наголосив, що залежність України від американського ВПК не обмежується лише протиповітряною обороною. Повітряні сили ЗСУ наразі орієнтовані на винищувачі F-16, що змушує купувати в США запчастини та ракети до них (зокрема AIM-9 та AIM-120), а також далекобійні керовані авіабомби JDAM-ER.

Крім того, Європа поки не має прямого аналога системі зв'язку Starlink і значно повільніше виготовляє артилерію та бронетехніку.