Ціна вступу до ЄС: чого Угорщина вимагає від України для своєї меншини на Закарпатті

"Шелтер" з’ясував, чого Будапешт вимагає для угорської меншини на Закарпатті та що залишається каменем спотикання у відносинах між країнами.

Блокування кластерів

17 липня під час засідання Робочої групи Ради ЄС з питань розширення Угорщина відмовилася дати старт відкриттю перемовних кластерів №2 та №3 для України. Водночас Будапешт підтримав відкриття кластера №3 для Молдови. 

Інші держави-члени ЄС виступили проти розділення України та Молдови, які досі рухалися переговорним треком пліч-о-пліч. Через це розгляд питання перенесли на 22 липня.  

Але й наступна зустріч не принесла зрушень. Угорщина повторно відмовилась затвердити результати скринінгу кластерів №2 та №3 для Києва. Дискусію відклали на вересень, проте на осінніх засіданнях досягти консенсусу так і не вдалося. 

Станом на вересень Україна відкрила два переговорних кластери з ЄС. Йдеться про найважливіший кластер №1 "Основи" та кластер №6 "Зовнішні відносини". 

Українські посадовці вже кілька місяців озвучують оптимістичні прогнози щодо відкриття кластерів, які не справджуються. Усі напрями планували відкрити ще до липня, але на практиці процес загальмував уже на кластерах №2 "Внутрішній ринок" та №3 "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання". 

І це при тому, що справа ще навіть не дійшла до найскладніших для Києва кластерів №4 "Зелений порядок денний" та №5 "Сільське господарство". Варто також зазначити, що наразі кластери лише відкривають – це початок шляху. Попереду – реформи, які можуть тривати роками, та подальша процедура закриття кластерів. То чого ж очікувати далі?

Багатостраждальне питання нацменшин 

Новий віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов пояснив, що ключовою причиною угорського блокування переговорів залишається питання національних меншин.

При цьому він запевнив, що Україна виконала всі необхідні умови для відкриття другого та третього переговорних кластерів. Питання нацменшин стосується першого переговорного кластера, який Україна вже відкрила, тож блокування Будапешту виглядає необґрунтованим.

Важливо нагадати, що Угорщина погодилася розблокувати відкриття першого кластера лише після того, як 12 червня український уряд схвалив і передав до Брюсселя оновлений план захисту нацменшин у редакції, узгодженій із державами-членами ЄС. 

Тож Будапешт мав би зняти претензії до української євроінтеграції. Однак протидія з боку Угорщини має довгу історію: уряд колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана штучно блокував відкриття кластерів упродовж 17 місяців. Зміна ж влади в країні ситуацію кардинально не змінила – новий уряд теж дав зрозуміти, що права меншин залишаються для Будапешта безумовним пріоритетом. 

Чинний прем’єр Угорщини Петер Мадяр погрожував: "Якщо Україна не виконає у встановлені строки свої зобов’язання щодо прав угорської меншини, вона не зможе рухатися далі в процесі вступу до ЄС". 

Крім того, він заявляв, що Україна "не готова приєднатися до Євросоюзу", а її шлях до членства має ґрунтуватися на загальних засадах – без жодних винятків чи прискорених процедур.

Схоже, більшість українсько-угорських розбіжностей могла б владнати особиста зустріч Мадяра та Зеленського. Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий під час пресконференції 8 вересня повідомив "Шелтеру", що зустріч двох лідерів може відбутися найближчим часом. 

Тихий розповів, що Україна передала Угорщині нову пропозицію щодо того, коли й де могли б зустрітися Зеленський з Мадяром.

Чого вимагає Будапешт? 

Тихий також прокоментував блокування переговорних кластерів Угорщиною. З його слів стало зрозуміло, що Будапешт досі навіть не окреслив Києву свої вимоги для їх відкриття.

Речник МЗС нагадав, що у травні та червні відбулося три раунди українсько-угорських експертних консультацій. Їхнім підсумком стало узгодження оновленого "Плану заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України".

Цей документ є у відкритому доступі. План складається з дев’яти стратегічних цілей, реалізація яких здебільшого передбачає зміни до українського законодавства.

Серед пунктів узгодженого плану чітко видно, чого саме Будапешт хоче для угорської меншини на Закарпатті.

• В освіті: вимагає повернення офіційного статусу "школи нацменшини" для закладів, де навчання ведуть мовою громади; право випускників складати НМТ та вступні іспити угорською мовою; вести шкільний документообіг двома мовами.  
• На виборах: наполягає на гарантованих квотах чи механізмах проходження представників меншин до Верховної Ради, а також на праві вільно вести передвиборчу агітацію мовою меншини.  
• У міському просторі: просить дозволу повернути історичні (угорські) назви населених пунктів і вулиць, а також дублювати угорською мовою таблички, дорожні вказівники та публічні написи. 
• Щодо національної символіки: домагається прямого дозволу законом вільно використовувати національні символи – вивішувати угорський триколор, використовувати герб та виконувати гімн на публічних заходах і святах.  
• У захисті прав і боротьбі з дискримінацією: вимагає суворого покарання за будь-які прояви етнічної нетерпимості, чіткої криміналізації мови ворожнечі щодо меншин.

Документ, зокрема, передбачає ухвалення акта про засудження злочинів Російської імперії та сталінського режиму проти національних меншин і корінних народів України. У цьому напрямі український парламент уже зробив помітний крок. 

3 вересня Верховна Рада України першою у світі визнала злочином радянські репресії проти угорців на Закарпатті у 1944-1946 роках. Тоді підрозділи НКВС і СМЕРШ без суду вивезли до таборів ГУЛАГу тисячі цивільних закарпатських угорців, більшість із яких не пережила голоду, хвороб і нелюдських умов заслання.

Своєю чергою, у парламенті Угорщини привітали рішення ВР, але закликали якнайшвидше та в повному обсязі виконати червневу угоду про права меншин.

Які розбіжності є між сторонами? 

Народна депутатка, співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Угорщиною Юлія Гришина розповіла у коментарі "Шелтеру", що питання нацменшин було і ще багато років залишатиметься вирішальним між Києвом і Будапештом.

Причина такої безкомпромісності криється в устрої самої Угорщини, де меншини історично мають широкі права й державне фінансування – від власних шкіл і церков до самоврядування та гарантованих мандатів у парламенті, а захист співвітчизників за кордоном прямо зафіксований у Конституції країни.

Гришина підкреслила, що сторони тривалий час працювали над вимогами, висунутими Угорщиною. Більшість із них стосуються рівня підзаконних актів, проте Будапешт наполягає саме на рівні закону, аби виключити будь-які зміни на місцях.

Головним каменем спотикання залишається вимога гарантувати меншинам пряме представництво в органах влади та створити для цього спеціальні виборчі округи за угорським зразком.

Багато вимог стосуються освітньої галузі. Зокрема, йдеться про повернення на рівні закону офіційного статусу "школи нацменшини" та використання національної символіки. Хоча зараз заклади мають широку автономію, угорська сторона прагне чітких законодавчих гарантій від будь-якого звуження прав у майбутньому. Щодо прапорів та гімнів у школах, за словами Гришиної, компромісу в проєкті вже досягли, спираючись на дзеркальний досвід українських шкіл в Угорщині.

Вона нагадала, що Україна вже зробила чимало кроків назустріч: повернуто мову навчання, а в державі повноцінно функціонують і фінансуються з бюджету понад 90 угорських шкіл. 

На думку Гришиної, в українсько-угорських стосунках "дуже багато надуманих проблем".

Зараз уряд виходить на фінішну пряму з підготовкою рамкового законопроєкту за підсумками літніх урядових домовленостей, проте попереду – найскладніший етап.