Відмови і “Резерв+” для жінок: з якими проблемами стикаються українці через нові вимоги ЄС до отримання захисту

"Шелтер" пояснює, як працює нова система, чи потрібен жінкам "Резерв+" та що чекає на чоловіків.

Кого стосуються оновлені вимоги?

Наприкінці липня Рада ЄС продовжила тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року, але посилила вимоги. За новими правилами, громадяни України зможуть отримати статус лише за відсутності проблем з військово-обліковими документами.

Ця інформація не стала сюрпризом: в європейських столицях протягом року роздумували, що робити з українськими чоловіками, які прибувають до ЄС.

Рішення Ради ЄС набрало чинності 5 серпня 2026 року і стосується лише тих заяв, які подані після цієї дати. На українців, які вже мають тимчасовий захист у державі-члені ЄС, оновлені вимоги не поширюються – хоча тут є важливий нюанс, до якого ми повернемося пізніше.

Для чого, власне, потрібен тимчасовий захист? Цей механізм надає українцям, які виїхали через повномасштабну війну, право на проживання, працевлаштування, медичну допомогу та освіту в ЄС. На відміну від класичного статусу біженця, його можна оформити значно швидше та простіше, отримавши при цьому ширший обсяг прав.

У коментарі "Шелтеру" адвокатка, голова комітету Асоціації правників України з військового права, військової юстиції та захисту прав ветеранів Катерина Аніщенко сказала, що всі держави ЄС повинні дотримуватись нових правил надання статусу, але з урахуванням законів, які діють в кожній окремій країні.

В офіційному рішенні Ради ЄС йдеться, що Брюссель має враховувати "мінливі потреби України у сфері оборони". Цей документ – наразі єдиний, який пояснює, як працюють нові правила отримання тимчасового захисту.

У ньому наголошується, що Україна має зберігати "бюджетні та військові засоби" для подальшого стримування російської агресії. Саме тому ЄС надаватиме тимчасовий захист лише тим громадянам, які "зможуть надати докази того, що вони мали дозвіл на законний виїзд з України й виконали свої військові обов’язки".

Документ називає два варіанти того, як підтвердити легальність свого виїзду з України. Перший і найпростіший – штамп про перетин кордону у закордонному паспорті. Другий (якщо штампа немає) – офіційний документ про виконання чи звільнення від військового обов'язку у застосунку "Резерв+".

Ці умови стосуються всіх українців "незалежно від віку та статі". Призовний вік в Україні – 25-60 років. Чому в офіційному рішенні ЄС немає такого вікового обмеження? Річ у тім, що це могло б розцінюватися як дискримінація за віком, тому Брюссель сформулював вимогу загальною фразою. Однак очевидно, що йдеться саме про повнолітніх громадян.

Гендерне питання викликало окремий резонанс. Очікувалось, що чоловіки проходитимуть важку процедуру отримання тимчасового захисту, а жінок це стосуватись не буде. Але в ЄС вирішили перевіряти всіх, оскільки в Україні є категорія жінок, які підлягають обов'язковому військовому обліку – це фахівчині з медичною та фармацевтичною освітою.

Чому виникає плутанина з документами?

Після запровадження нових правил українці в ЄС почали бити на сполох. Різноманітні чати "Українці в Європі" переповнені питаннями про нові вимоги та історіями тих, хто вже зіткнувся з ними на практиці.

З оновленими вимогами виникла низка складнощів. Головна причина – розбіжності у вимогах різних країн Євросоюзу. В одних державах від українців взагалі не вимагали "Резерв+", в інших – запитували розширений пакет документів для підтвердження легальності виїзду.

(1/2)

Також виникла плутанина з формулюваннями: люди скаржаться, що отримують відмови, якщо в "Резерв+" вказано статус "не на обліку", адже чиновники вимагають відмітку "знятий з обліку".

Адвокатка Катерина Аніщенко зауважила, що це питання наразі залишається відкритим через відсутність єдиної практики та наявність багатьох неузгоджень на старті роботи нових правил.

Щоб уникнути подальшої плутанини, Європейська комісія пообіцяла "найближчими тижнями" надати країнам-членам роз'яснення щодо застосування нових правил. Проте чекати на них до вересня навряд чи варто – європейські чиновники масово перебувають у відпустках.

Ба більше, відмінностей між країнами все одно не уникнути, адже в Єврокомісії заявили, що остаточна оцінка кожного випадку залишається за національними органами окремої країни.

Своєю чергою у МЗС України підкреслили, що передали Єврокомісії всі необхідні роз'яснення від українських відомств.

При цьому у МЗС закликали потурбуватися про те, щоб на виїзді з України прикордонники поставили у закордонному паспорті відповідний штамп. Однак ті, хто регулярно виїжджають за кордон, знають, що останні роки прикордонники штампи не ставлять.

Тож Катерина Аніщенко зауважила, що українці повинні просити прикордонників ставити штамп: "Я не чула зі слів своїх клієнтів, щоб для когось це була проблема".

Чи можна змінити країну прихистку?

Водночас ті, хто вже перебувають за кордоном і не мають штампа, але потребують підтвердження перетину кордону, можуть отримати довідку через офіційний запит до ДПСУ або так само пред’явити "Резерв+".

Для чого підтвердження тим, хто вже перебуває в ЄС, якщо правила діють для нових заявників? Ось тут і є нюанс, про який згадувалось раніше. Якщо громадянин України мав захист в одній країні Євросоюзу, але вирішив переїхати до іншої, йому доведеться проходити оновлену процедуру.

Як пояснила адвокатка, біженці, які виїхали раніше і вже мають оформлений статус у певній країні, перебувають у безпеці до березня 2028 року. Проте у разі зміни країни проживання на українців розповсюджуватимуться оновлені вимоги.

Тобто доведеться заново надавати підтвердження легального перетину кордону, а також військово-обліковий документ із зазначенням статусу, на підставі якого відбувся виїзд (для чоловіків) – чи це відстрочка, чи навчання, чи інвалідність.

Якщо чоловік, наприклад, був заброньований, але після виїзду не повернувся до України, під час спроби змінити країну прихистку йому, скоріш за все, відмовлять у наданні нового статусу.

(1/2)

Юристка уточнила, що у такому разі громадянину доведеться або повертатися до України, або подаватися на звичайне біженство, чи залишатися в країні на нелегальному становищі. Останнє тягне за собою ризик депортації.

З жінками процедура простіша, хоча новації й викликали хвилю паніки. Речник ДПСУ Андрій Демченко запевнив, що під час виїзду з України від українок не вимагають військово-облікових документів чи застосунку "Резерв+". Його потрібно буде показати вже при оформленні тимчасового захисту в країні ЄС. У жінки, яка не підлягає обов'язковому військовому обліку, у "Резерв+" буде статус "не на обліку".

Що підготувати для отримання захисту?

Для тих, хто зараз планує виїжджати до ЄС і оформлювати тимчасовий захист, Катерина Аніщенко дає чіткий алгоритм дій.

Перш за все чоловікам необхідно впорядкувати свої військово-облікові документи: мати підтвердження зняття з обліку за станом здоров'я чи оформлену належним чином відстрочку.

Також адвокатка радить перевірити закордонний паспорт, щоб термін його дії не закінчувався в найближчий рік, оскільки оновити його за кордоном зараз складно. Після прибуття до обраної країни обов'язково потрібно стати на консульський облік.

Що стосується термінів розгляду та очікування статусу, то все залежить від конкретної держави.