“Виглядає, що Трамп йде у ва-банк”: чого боїться президент США і чому його провали майже не допомагають демократам

Адже традиційно подібні масштабні партійні конвенції проводять у рік президентських виборів, коли партія висуває свого кандидата. Цей з'їзд фактично став способом поставити Дональда Трампа в центр кампанії.

"Уявіть, що я сам у бюлетені", – закликав своїх прихильників Трамп зі сцени. До проміжних виборів у Конгрес, які відбудуться 3 листопада залишилося менше двох місяців, тому Республіканці підвищують ставки. "Шелтер" розібрався, навіщо Трампу знадобилося перетворювати вибори до Конгресу фактично на ще одну кампанію за себе, враховуючи, що його рейтинги невисокі та які шанси має Республіканська партія зберегти контроль над Конгресом.

Як Трамп планує виплатити $5000 тим, хто проголосує за республіканців?

"Якщо республіканці переможуть, ви переможете разом з нами і отримаєте $5000", – ця заява Трампа стала найбільш цитованішою і шокувала не тільки виборців, а і частину самих республіканців. Конгресмен-республіканець від Аризони Девід Швайкерт заявив Reuters, що доклав би "всіх сил", аби зупинити виплати по $5000. "Це насправді завдасть працюючим людям більше шкоди, ніж будь-коли зможе їм допомогти", – сказав Швайкерт.

За його словами, масштабне вливання грошей може ще більше підштовхнути процентні ставки вгору. Фактично, наголосив конгресмен, американці отримають ці $5 тисяч "на власну кредитну картку" коштом подальшого збільшення державного боргу. Швайкерт попередив, що така політика лише наблизить США до боргової спіралі.

За підрахунками іноземних ЗМІ, при приблизно 270 млн дорослих американців потенційна вартість таких виплат може сягнути $1,3 трлн. Щоправда після цієї заяви Джею Ді Венсу довелося уточнювати, що, можливо, гроші отримають не всі, зокрема не найбагатші американці, серед джерел фінансування він назвав тарифні надходження. Але цього навряд чи вистачить, адже цього року тарифні надходження становили лише близько $167 млрд.

Роман Шеремета, професор економіки університету Кейс Вестерн Резерв, США вважає, що Республіканська партія такими заявами перетворюється на Комуністичну партію.

"Давайте на мить забудемо, що це просто хабарництво і популізм, і зосередьмося лише на цифрах. У Сполучених Штатах проживає приблизно 270 мільйонів дорослих. 270 мільйонів × $5 000 = $1,35 трильйона. По-перше, Америка вже має майже $40 трильйонів боргу. Додавання ще $1,35 трильйона витрат створить ще більший тиск на вже величезне фінансове навантаження. По-друге, ми вже чули подібні обіцянки раніше. Раніше Трамп обіцяв тарифні дивіденди у розмірі $2,000 і випустив дивіденди DOGE на $5,000. Жоден із них не привів до надсилання чеків американцям", – пише Шеремета.

Олександр Краєв, експерт "Української призми" вказує, що подібні заяви незаконні, а також це можна вважати прямим підкупом виборців і тиском на приватний бізнес та приватний капітал.

"Як Трамп заявив під час своєї промови, виплати фактично мають фінансуватися коштом "хороших бізнесів", готових витратити на це власні гроші. Варто нагадати, що Трамп уже не вперше обіцяє американцям подібні виплати. На початку свого другого президентського терміну він говорив про $2000 із доходів від нових тарифів. Також обіцяв кожному дорослому американцю чек на $5000 завдяки економії, якої нібито досяг Департамент урядової ефективності під керівництвом Ілона Маска. Мовляв, держава заощадила стільки грошей, що частину можна роздати громадянам. Однак ані першої, ані другої обіцянки Трамп не виконав. Тому, якщо чесно, я дуже сумніваюся, що він виконає й третю", – говорить Краєв.

Економіст Борис Кушнірук звертає увагу на стан економіки США і говорить про те, що навряд чи Трамп може дозволити собі такі обіцянки.

За його словами, поки що Сполучені Штати можуть фінансувати дефіцит завдяки емісії долара та особливому статусу американської валюти, який дозволяє їм купувати товари за межами країни.

"Тому робити карколомні висновки про неминучі фундаментальні зміни поки зарано. Однак США, як і більшість західних країн, переживають системну кризу, яка не має простого розв’язання. Тому найближчий період для них буде дуже непростим", – пояснює Кушнірук.

Шоу Трампа, щоб не сталося імпічменту?

Як пояснює очільник Інституту стратегічних досліджень та прогнозів "Янус" Ігор Гринів, республіканці фактично проводять одразу кілька паралельних кампаній.

"Перша – це сам Трамп, який залишається основним інструментом мобілізації твердого, відданого йому електорату. Саме він забезпечує максимальну мобілізацію своїх виборців. Трамп це дуже чітко використовує: він працює, їздить по штатах, постійно присутній у кампанії, ви бачите, він усюди", – пояснює "Шелтеру" політтехнолог.

Самі ж республіканські кандидати, за його словами, намагаються виходити за межі традиційного MAGA-електорату та залучати поміркованих виборців. Однак роблять це переважно за допомогою гучних економічних обіцянок і залякування.

"Фактично одночасно ведуться дві паралельні кампанії. Одна – мобілізаційна, де головним інструментом залишається Трам. Друга – популістська, спрямована на розширення електоральної бази за допомогою простих і зрозумілих обіцянок", – зазначає Гринів.

Політтехнолог звертає увагу на те, що паралельно з обіцянками грошей Трамп використовує інший традиційний для себе інструмент – страх. Американців переконують, що перемога демократів принесе країні нестабільність і катастрофу.

На думку експерта, за такою агресивною кампанією стоїть не лише прагнення республіканців зберегти більшість у Конгресі. Для самого Трампа результат виборів має особисте політичне значення.

"Кампанія дуже різка, і виглядає так, що Трамп йде у ва-банк. Йдеться не лише про більшість у Сенаті чи Палаті представників. Звучить слово "імпічмент". І цього слова Трамп боїться", – наголошує Гринів.

Цікаво, що сам Трамп попереджає однопартійців про те, що якщо республіканці втратять контроль над Палатою представників, демократи можуть запустити нову процедуру імпічменту. За словами Гриніва, президент використовує цю загрозу, щоб домогтися від партії максимальної дисципліни.

"Він уже сьогодні, звертаючись до своїх однопартійців і мотивуючи їх до активної роботи, сказав, що розуміє: якщо ми програємо, наступним кроком буде просто імпічмент. І тоді всі його плани опиняться під загрозою. Тому це вже не просто виборча стратегія. Для Трампа ці вибори мають фактично особисте політичне значення", – пояснює експерт.

Так само оцінює ситуацію й Олександр Краєв. За його словами, незвичний для проміжних виборів масштаб конвенції свідчить, що президент і його команда сприймають становище республіканців як справді небезпечне.

"Саме проведення цієї конвенції показує, що не все гаразд у "Данському королівстві". Трампу необхідно було ще раз закріпити образ свого "імперського президентства" та продемонструвати силу. Проведення таких масштабних заходів під час кампанії перед проміжними виборами є незвичним для республіканців", – пояснює Краєв "Шелтеру".

Головну мотивацію президента експерт формулює ще пряміше.

"Як сам Трамп сказав своїм прихильникам: якщо ми програємо ці вибори, мені оголосять імпічмент і тоді наша казка закінчиться. Саме для того, щоб підтримати цей образ і продовжити цю "казку", йому знадобилося провести настільки масштабний і показовий захід", – вважає Краєв.

Чому республіканці досі тримаються за Трампа?

Попри падіння рейтингу президента, який оцінюється близько 33%, Республіканська партія поки що не має іншої фігури, здатної настільки ж ефективно мобілізувати виборців. За роки політичного домінування Трамп змінив партію під себе і став її головним кадровим арбітром.

"Трамп є так званим kingmaker – людиною, яка визначає, хто саме отримає можливість балотуватися від партії. Ми бачимо це на праймеріз до Конгресу: там перемагають майже виключно кандидати, яких підтримав Трамп або які є близькими до нього", – зазначає Краєв.

Внутрішньопартійна опозиція залишається слабкою, хоча відсутність частини відомих республіканців на заході показала, що партія не настільки одностайна, як хоче продемонструвати президент.

"Добре, що в Республіканській партії досі залишаються люди, готові демонструвати незгоду. Одностайність, про яку ми говоримо, все-таки має певні винятки. Це свідчить про те, що партія не настільки монолітна, як Трамп намагається її представити", – говорить експерт.

Проте наразі більшість республіканців не готові відкрито виступити проти президента. По-перше, Трамп зберігає контроль над твердим партійним електоратом. По-друге, його підтримка часто визначає результат республіканських праймеріз.

"Трамп встиг настільки змінити американську політичну систему, що його вплив є майже абсолютним, як на виконавчу, так і на законодавчу владу. Тому республіканцям доводиться йому потурати та підігравати його амбіціям і політичній позиції", – пояснює Краєв.

Крім того, республіканці продовжують вважати Трампа політично ефективним.

За його словами, партія сподівається, що ядерний електорат Трампа, представники якого вже контролюють чимало партійних структур на місцях, знову забезпечить республіканцям якщо не переконливу, то хоча б формальну перемогу.

Чи зможуть демократи скористатися слабкістю Трампа?

Падіння рейтингів Трампа і Республіканської партії мало б автоматично посилювати демократів. Однак цього не відбувається. Опозиція також втрачає підтримку і не демонструє американцям переконливої альтернативи.

"За логікою політичної науки, популярність опозиції мала б зростати пропорційно до втрат її головних опонентів. Демократи мали б запропонувати альтернативний курс і продемонструвати активну та продуктивну діяльність. Проте опозиція нічого цього не робить", – констатує Краєв.

Однією з головних проблем демократів залишається відсутність яскравого загальнонаціонального лідера.

"Я часто ставлю своїм студентам риторичне запитання: хто зараз є лідером Демократичної партії? Гевін Ньюсом претендує на цю роль. Ані Чак Шумер, ані лідер меншості в Палаті представників Хакім Джеффріс не є настільки сильними політиками, щоб кинути виклик Трампу або комусь іншому з провідних республіканців", – зазначає Краєв.

Ігор Гринів також вважає, що демократи не мають свого мобілізаційного центру, тоді як у республіканців ним залишається Трамп.

"Демократи зараз можуть мати ширшу ідеологічну підтримку, ніж республіканці, але вони не мають такого мотиваційного стрижня, сильного лідера чи набору ідей, заради яких їхній виборець обов’язково прийде на дільницю. Небажання голосувати за Трампа ще не означає бажання голосувати за демократів", – пояснює експерт.

За його словами, демократи поки що фактично поступаються Трампу інформаційною ініціативою.

"Величезний з’їзд республіканців був масштабним шоу. Трамп щось сказав правильно чи неправильно, – неважливо. Його все одно цитують. Звучить історія про $5 тисяч, і це все займає інформаційний простір. А з боку демократів поки все значно спокійніше. Мені здається, що вони занадто швидко розслабилися", – застерігає Гринів.

Додатковою проблемою для демократів економіст Борис Кушнірук називає посилення лівого крила партії після перемоги Трампа.

"Це може призвести до того, що виборці з більш центристськими поглядами не голосуватимуть за республіканців, але зовсім не обов’язково підтримають демократів. Частина прихильників демократів може просто не прийти на дільниці", – пояснює Кушнірук.

Саме тому погіршення позицій Трампа ще не означає автоматичної перемоги його опонентів.

"Я б не стверджував, що республіканці точно програють. Найімовірніше, вони втратять Палату представників. Однак за останні сто років лише зрідка траплялося, щоб президентська партія не програла проміжні вибори до Палати представників. Як правило, вона втрачає там позиції, тому до цього слід ставитися як до закономірності американської політичної моделі", – зазначає економіст.

Таким чином, демократи мають реальний шанс перебрати контроль над Палатою представників, але результат буде залежати насамперед від явки. Трамп має нижчий рейтинг, проте зберігає відданий і добре мобілізований електорат. Демократи можуть мати ширше коло потенційних прихильників, але поки що не запропонували їм ані сильного лідера, ані достатньої мотивації прийти на вибори.

У розмові з "Шелтером" експерти резюмують основну думку: шоу в Далласі було для Трампа не просто партійною конвенцією. Це була спроба перетворити особисту харизму на голоси, утримати Конгрес і захистити себе від загрози імпічменту.