Зустрічі з Трампом і Бернемом: з чим Зеленський повернувся з Лондона та Вашингтона

На перший погляд, обидві зустрічі не принесли гучних сенсацій чи нових пакетів допомоги на десятки мільярдів доларів. Однак, дипломати та політичні аналітики наголошують, що перед Зеленським стояли інші стратегічні завдання: забезпечити безперервність британської підтримки після зміни уряду, закріпити нову модель військово-технологічної співпраці із союзниками, і найголовніше – перезавантажити відносини з адміністрацією Дональда Трампа.

Переговори у Вашингтоні

Зустріч Зеленського з Трампом стала вже четвертою у Білому домі. Попередня, у 2025 році, шокувала не лише політичні кола, а й суспільство по обидва боки Атлантики. Суперечка в Овальному кабінеті, слова про "відсутність карт" в українського президента та жорсткі випади Джей Ді Венса стали однією з найбільш обговорюваних дипломатичних сцен останніх років, якщо не десятиліть.

З того часу багато що змінилося і для Трампа, і для Зеленського. Україна дедалі більше позиціонує себе як держава, що не просто просить підтримки, а як партнер, який пропонує технології та рішення, які довели свою ефективність на реальному полі бою.

Сам Трамп опинився у складнішій позиції. Переговори щодо завершення російсько-української війни зайшли у глухий кут, а на близькосхідному напрямку Вашингтон також поки не має результату.

Трамп, який любить говорити мовою перемог, козирів і сильних карт, цього разу сам опинився без реальної перемоги, яку міг би продемонструвати американському виборцю.

Офіційним приводом для візиту Зеленського став похорон Ліндсі Грема, одного з найвпливовіших прихильників України серед американських республіканців. За даними ЗМІ зустріч Зеленського та Трампа була організована швидко, всього за декілька годин, а також без присутності преси. За підсумками переговорів обидві сторони назвали зустріч "хорошою".

За його словами, зараз не варто очікувати якихось проривних домовленостей, адже немає передумов для кардинальної зміни ситуації у відносинах з Росією.

"Таких важелів немає ні в України, ні, якщо говорити словами самого Трампа, у нього також поки немає "карт", які могли б швидко змінити перебіг подій", – пояснив він в ефірі телеканалу “Суспільне“.

Згідно з публічними повідомленнями, одним з ключових результатів переговорів стало просування питання локалізації виробництва систем Patriot. Йдеться не лише про отримання нових комплексів, адже Україна прагне отримати ліцензії та виробничі можливості для ремонту, обслуговування й у перспективі часткового виробництва окремих компонентів на своїй території. Якщо цей процес буде реалізований, це означатиме якісну зміну всієї системи української протиповітряної оборони.

Втім, політик, дипломат і надзвичайний та повноважний посол України Роман Безсмертний має іншу інтерпретацію переговорів Зеленського і Трампа. На його думку, офіційно озвучені теми: виробництво Patriot, фінансування та ліцензії, могли бути лише публічною частиною порядку денного.

За словами Безсмертного, питання ліцензій, передачі ракет чи виділення $400 млн не потребують годинних переговорів.

"Якщо Пентагон готовий передати ракети, то їх передадуть. Якщо буде політичне рішення щодо $400 млн, його реалізують. Це технічні питання", – наголосив він у коментарі “Шелтеру“.

Натомість дипломат припускає, що закрита частина зустрічі могла стосуватися значно чутливіших тем. На його думку, події останніх тижнів у районі Новоросійська та Каспійського моря, зокрема атаки на нафтову інфраструктуру, безпосередньо зачіпають економічні інтереси, пов'язані з родиною Трампа.

Безсмертний зауважив, що сторони могли обговорювати межі українських дій щодо російської нафтової логістики в Чорному та Каспійському морях, а також питання експорту казахстанської нафти через порт у Новоросійську. За його словами, у цьому регіоні переплітаються інтереси американського бізнесу, великих енергетичних компаній і родини президента Трампа.

Саме цим, вважає дипломат, можна пояснити закритий формат переговорів.

"Я не думаю, що головною темою переговорів були ракети чи ліцензії. Не випадково зустріч відбулася за зачиненими дверима", – сказав Безсмертний, додавши, що після публічних звинувачень щодо можливих конфліктів інтересів родини Трампа оприлюднення деталей такої розмови могло бути політично чутливим, насамперед для американського президента.

Опитані дипломати зазначають, що для України зараз ситуація виглядає більш сприятливою, ніж раніше. І справа не лише у фронті чи підтримці Європи, а й у внутрішньополітичній логіці США та виборах, які відбудуться на початку листопада цього року.

Павло Клімкін, колишній глава МЗС, каже “Шелтеру“, що для Трампа війна в Україні та ситуація на Близькому Сході – це взаємопов'язані виклики.

Другою історією Клімкін називає: виділити один трек, на якому піднімати ставки, і другий трек, на якому активно просуватися в сенсі переговорів, умовно кажучи, дипломатичним шляхом. Або, навпаки, знизити ставки і там, і там.

"Я вважаю, що, оскільки це в голові Трампа перемішується, ну або щонайменше переплітається, нам потрібно розуміти близькосхідну логіку", – пояснює він.

Колишній глава МЗС та посол у Великобританії Вадим Пристайко вважає, що не варто переоцінювати вплив української тематики на майбутні американські вибори.

"Як би трагічно це не звучало для нас, війна в Україні не є тим фактором, який визначатиме результат голосування у США. Більшість американців розуміють російську загрозу і підтримують Україну, тому для республіканців існує багато інших тем, на яких вони можуть будувати свою кампанію", – заявив він в ефірі Радіо NV.

Голосування сенату та підтримка України

Позитивним сигналом для України стало те, що вчора, 28 липня, у американському Сенаті відбулось перше процедурне голосування за законопроєкт про санкції проти Росії та Ірану, над яким понад два роки працював нині покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем.

"Символічно, що саме сьогодні, в день прощання із сенатором Ліндсі Гремом, у Сенаті відбулося процедурне голосування за законопроєкт щодо санкцій проти Росії, над яким він так багато працював. Це перший крок до реалізації планів Ліндсі й точно крок до миру. Важливо, щоб цей інструмент спрацював", – йдеться в заяві Зеленського.

Володимир Огризко, колишній очільник МЗС України (2007-2009), пояснює, що це ще не означає його остаточного ухвалення. Попереду документ має пройти наступні етапи законодавчої процедури, зокрема узгодження остаточної редакції та набуття чинності.

Попередній санкційний закон, який стосувався противників США, зокрема Росії, фактично втратив свою силу. Через це виникла своєрідна правова прогалина: сьогодні ніщо не зобов'язує президента США посилювати санкційний тиск, а в окремих випадках він навіть має можливість скасовувати чинні обмеження. Саме тому новий законопроєкт є настільки важливим, бо він має знову законодавчо закріпити санкційний механізм щодо Росії.

Однак, попри окремі критичні зауваження демократів, наразі вони не виглядають достатньо вагомими, щоб зупинити просування санкційного законопроєкту. Найбільшим випробуванням для документа, ймовірно, стане розгляд у Палаті представників, де позиції законодавців щодо цієї ініціативи традиційно менш консолідовані. Політики кажуть, що швидкого розгляду очікувати не варто, адже через серпневу перерву в роботі Конгресу голосування відклали щонайменше до вересня.

Якщо Палата представників підтримає документ, останнім етапом стане підпис президента США. На цьому етапі суттєвих ризиків наразі не прогнозують, оскільки американський лідер уже неодноразово публічно висловлювався на підтримку санкційної ініціативи, започаткованої Ліндсі Гремом.

"Трамп дедалі частіше говорить про слабкість російської економіки. Для нього, як для бізнесмена, саме економічний фактор може стати одним із ключових у визначенні подальшої стратегії щодо Росії. Я дуже сподіваюся, що США оберуть тактичний сценарій: знизять рівень ескалації навколо Ірану і водночас підвищать ставки щодо Росії. Для України це був би найкращий варіант", – говорить Клімкін.

Лондон: сигнал, що британська політика щодо України не змінюється

Зеленський став першим іноземним лідером, якого прийняв новий прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем. Сам цей факт мав символічне значення. 

Володимир Огризко пояснює, що у британській політиці перший закордонний гість нового прем'єра часто демонструє зовнішньополітичні пріоритети уряду. Вибір України означає, що навіть після зміни влади, Київ залишається серед головних партнерів Лондона, про що раніше писав "Шелтер".

Важливо, що Україні передали інтелектуальну власність на нову британську систему радіоелектронної боротьби Stone Cloak. Тепер країна отримує право самостійно виробляти систему, масштабувати її та інтегрувати у власні безпілотники. Водночас британська армія планує використати український бойовий досвід для створення нового покоління власних далекобійних систем.

Серія інших міжнародних зустрічей Володимира Зеленського продовжується, однак після візиту в США для України починається не менш складний етап.

Попереду призначення нового посла у Вашингтоні, робота над остаточним ухваленням санкційного законопроєкту, реалізація досягнутих оборонних домовленостей та підготовка до нового етапу дипломатичних переговорів.

У найближчі місяці саме від ефективності української дипломатії залежатиме, чи вдасться перетворити політичні сигнали підтримки з боку США на конкретні рішення, які вплинуть як на перебіг війни, так і на майбутні переговорні позиції України.