“Без каналізації 3-5 днів – і місто зупиняється”: чи може РФ зруйнувати єдину станцію аерації Києва та чим це загрожує

Політолог і ветеран російсько-української війни Віктор Таран 5 серпня опублікував на своїй сторінці у Facebook розлогий допис, який почав зі слів: "Росіяни знову відпрацювали балістикою по Бортницькій станції аерації". Таран стверджував, що це був "черговий удар за останній рік", а також перерахував загрози, які можуть виникнути у разі зупинки об’єкта. 

Офіційна реакція не змусила себе чекати. Речник Генерального штабу ЗСУ Дмитро Лиховій того ж дня заявив, що інформація про удар по Бортницькій станції аерації (БСА) не відповідає дійсності. Він зазначив, що "колись усе може статися, але станом на зараз – це фейк".

Після цих заяв "Шелтер" вирішив з'ясувати: чи реально зруйнувати станцію та яких наслідків чекати у разі її зупинки.

Що може зупинити роботу станції? 

Бортницька станція аерації – це масштабний комплекс інженерних споруд, обладнання та комунікацій, призначений для повного біологічного очищення стічних вод і обробки сміття. 

Станція приймає всі побутові та промислові стоки не лише Києва, а й прилеглих міст і селищ області (зокрема Ірпеня, Вишгорода, Вишневого та Софіївської Борщагівки). Будь-яка альтернатива цій системі відсутня. 

У своєму дописі Таран зауважив, що станцію важко знищити фізично, але зупинити її роботу можна, позбавивши її живлення на кілька діб. 

Голова "Спілки споживачів комунальних послуг", експерт з питань ЖКГ Олег Попенко у коментарі "Шелтеру" висловив думку, що зруйнувати станцію площею близько 300 гектарів "вкрай складно і практично неможливо". 

За його словами, для цього росіянам довелося б зосередитися на її нищенні протягом тривалого періоду, але навіть це не обов'язково призведе до зупинки, адже басейни, підстанції та насосні вузли розташовані на величезній відстані.

Оцінюючи ризик знеструмлення станції, Попенко підтвердив, що теоретично це можливо, однак об'єкт має резервні джерела живлення. Експерт зауважив, що у 2023 році на закупівлю генераторів для БСА було виділено 500 мільйонів гривень. При цьому він уточнив, що точні дані про кількість генераторів і тривалість їхньої автономної роботи є закритою інформацією.

Своєю чергою директор "Інституту міста" Олександр Сергієнко сказав "Шелтеру", що інформація про загрози для БСА суттєво перебільшені. Він каже, що місцева влада передбачила сценарій із відсутністю електрики: всі насосні станції водовідведення обладнані резервними генераторами, а в Києві планується введення 200 МВт додаткових потужностей для критичної інфраструктури.

Сергієнко також розповів, що спілкувався з очільником Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергієм Сухомлином. Той запевнив, що трансформаторні підстанції Києва захищені або будуть захищені до кінця опалювального сезону другим рівнем захисту (бетонний шелтер та антидронова сітка). 

Чи загрожує Києву екологічна катастрофа?

Таран описав власне бачення того, що станеться в разі повної зупинки станції. За його розрахунком, каналізаційні стоки Києва хлинуть назад – у підвали та на перші поверхи будинків. Далі неочищена вода потрапить у Дніпро, отруївши питні ресурси для кількох областей. Усе це, застерігає Таран, спричинить спалах гепатиту А та дизентерії, а додатковою проблемою стане детонація "екологічної бомби" – мулових полів, що "десятиліттями" накопичувалися біля житлових масивів столиці.

Олег Попенко погодився, що зупинка БСА призведе до "повного колапсу" столиці, оскільки за короткий час фізично неможливо побудувати обхідні шляхи водовідведення. 

Однак, щодо можливого отруєння Дніпра Попенко сказав, що у разі зупинки станції стоки підуть в мулові поля (ділянки для збору та висушування відходів із каналізації). Він вказав, що ці поля в ідеалі потрібно очищувати, але у поточних умовах це питання не найближчої перспективи. 

Водночас Олександр Сергієнко категорично заперечив допис Тарана: "Не треба нас лякати, що ми можемо потонути в нашому власному потоку фекалій через переповнення цієї системи, тому що цього просто не може відбутися ніколи. Якщо припиняється робота системи водовідведення, то водоканал відразу перекриває постачання води".

Заяви про екологічну катастрофу для міст нижче за течією Дніпра Сергієнко також вважає "залякуванням людей на порожньому місці". Він навів розрахунки, за якими міський обсяг стоків у мільйон кубометрів на добу становить менш ніж 1 % від щодобового потоку річки у 118 мільйонів кубометрів. 

Експерт наголосив, що в Канівському водосховищі завдяки повільній течії відбуватиметься природне очищення: "Казати, що якесь буде отруєння води й цю воду п'ють далі в Дніпрі чи Запоріжжі – це явне перебільшення. Якщо та вода буде проходити очистку, то практично жодного впливу неочищеної води з Бортницької станції на водозабезпечення тих міст не буде".

Крім того, Сергієнко додав, що мулові поля не несуть загрози людям, а для їхнього потрапляння в річку потрібні форс-мажорні обставини.

Якими ж можуть бути воєнні рішення? На це питання Віктор Таран чітко відповів наприкінці свого допису. На його думку, необхідні укриття для розподільчих пристроїв і насосних вузлів, генератори із запасом палива, розосереджений ремонтний резерв обладнання, а також пріоритетне прикриття об'єкта засобами протиповітряної оборони нарівні з енергетикою.

Водночас він визнав, що жодна країна світу не здатна прикрити кожен критичний об'єкт від балістики. Саме тому, за його словами, рішення полягає в ураженні пускових майданчиків, виробництва та логістики ракет на території Росії.

Наскільки вразливе водопостачання до атак РФ? 

Нещодавно міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що наразі метою Росії є знищення систем водопостачання України: "Минулої зими вони націлилися на електропостачання та опалення, але під час відключень електроенергії ще можна було вижити, якщо у вас був газ і вода. Без води та каналізації вижити довше трьох днів важко". 

Утім, ці попередження не нові. Президент Володимир Зеленський ще на початку весни застерігав, що росіяни намагатимуться бити по водопостачанню країни. 

Нині ця загроза особливо актуальна, адже через дефіцит ракет до ЗРК Patriot Україна не здатна відбивати балістичні атаки РФ. Для прикладу, у ніч проти 5 серпня росіяни випустили 24 "Іскандери" та чотири "Циркони", і ППО не вдалося збити жодної цілі. А під час удару 1 серпня українські військові перехопили лише одну балістичну ракету з 27.

Голова асоціації "Укрводоканалекологія" Дмитро Новицький у коментарі "Шелтеру" зазначив, що найбільший ризик для систем водопостачання полягає в їхній абсолютній залежності від електроенергії. Забезпечення міст-мільйонників резервним живленням є особливо складним завданням, адже звичайними дизель-генераторами тут не зарадити. 

За словами Новицького, самі підземні мережі водовідведення та водопостачання зруйнувати вкрай важко. Натомість об'єкти потребують фізичного захисту. Більшість підприємств вже облаштувала перший рівень захисту – габіони та щити, і зараз переходить до другого рівня – захисних сіток від дронів. Водночас ідею зведення масивних укриттів третього рівня Новицький вважає недоцільною.

"Третій рівень захисту – це спорудження укриттів. Це дуже складне, спірне питання. Вартість будівництва такого шелтера може перевищувати вартість самого об'єкта. Від прямого влучання ракети воно не спасе", – акцентував експерт.

На думку очільника асоціації, державний пріоритет має полягати у формуванні резервного фонду обладнання. Йдеться про деталі, які за кордоном виготовляються під замовлення протягом кількох місяців. Новицький наголосив, що таке обладнання має заздалегідь зберігатися на складах в Україні.

Додатковою проблемою Новицький назвав кадрову кризу. Через застарілі тарифи, які не коригувалися з 2021 року, та законодавчі колізії водоканали втрачають фахівців. На тлі низьких зарплат працівники звільняються, що ускладнює формування аварійних бригад для швидкого реагування на прильоти.

Натомість Олександр Сергієнко наголосив, що столиця має високий запас міцності. За його твердженням, насосні станції Києва заглиблені та розкидані по всій території міста, тому знищити їх усі фізично неможливо.

"У нас є система артезіанських свердловин – це близько 200 свердловин. Всі вони заглиблені, мають насоси і дублювальні резервні системи електропостачання, тому артезіанське водопостачання знищити неможливо", – запевнив він.

Ба більше, як стверджує Сергієнко, міська влада вже створила додаткові резервні джерела водозабору, які дозволяють швидко відновити подачу води у разі точкових пошкоджень.