Як киянам готуватися до зими: “Шелтер” розпитав експертів про основні загрози

Про підготовку Києва до зими "Шелтер" розпитав профільних експертів з енергетики. Їхні оцінки різняться в деталях, але сходяться в головному: місто готується активніше, ніж будь-коли за роки війни, проте жодна підготовка не гарантує захисту, якщо ворог зробить ставку на балістику й морози одночасно.

Чому цю зиму порівнюють з найважчою за весь час війни

Зима 2025-2026 років стала для українців найтяжчою за роки повномасштабного вторгнення. Причина – поєднання прицільних ударів по великих об'єктах енергетики й аномальних морозів, найсильніших з 2011 року. У пікові дні без світла, тепла й води лишалися мільйони людей.

Цього літа сигнали дедалі тривожніші. У липні Росія випустила по Україні 166 балістичних ракет за місяць – рекордна кількість, яка перевищує навіть власну виробничу стелю ворога, тобто в хід уже йдуть накопичені резерви. Лише за перші п'ять днів серпня – ще 25 пусків.

Через дефіцит перехоплювачів Patriot ефективність ППО щодо балістики впала різко: у ніч на 1 серпня українці, за даними Повітряних сил ЗСУ, збили лише одну ракету з 27, а в ніч на 5 серпня – жодної з 24. Кожна масована атака – це 30-40 балістичних ракет, і Росія проводить три-п'ять таких атак щомісяця, каже Зеленський.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко у коментарі "Шелтеру" не виключає прямих ударів по тепловій генерації ще до старту опалювального сезону. За його оцінкою, ризик втратити ТЕС чи ТЕЦ під ворожим ударом цього літа – реальний, і сумнівів у цьому в нього "майже немає".

Чотири системи, від яких залежить життя міста

Реальний рівень готовності Києва видно, якщо розкласти інфраструктуру на чотири системи життєзабезпечення окремо: що вже захищено, що лишається вразливим і що можуть зробити самі кияни.

Електроенергія: перший рік системної підготовки

До початку опалювального сезону країна розраховує додати 6-6,5 ГВт потужності за рахунок ремонтів теплової та гідрогенерації, завершення робіт на атомних блоках і запуску нової розподіленої генерації. Разом із наявними 13 ГВт загальна потужність може сягнути 18 ГВт – приблизно стільки, скільки країна в середньому споживає взимку за температури близько -5°C. Для порівняння: минулої зими дефіцит сягав до 6 ГВт.

Харченко назвав цю підготовку "першим разом за час війни, коли можна казати про системний підхід". За даними DiXi Group, на кінець липня в Україні встановлено 1,8 ГВт розподіленої газової генерації, ще 532 МВт будуються, а потужність накопичувачів енергії перевищила 600 МВт.

Головний виклик – не обладнання, а захист. Експерт з енергетики Геннадій Рябцев, в коментарі "Шелтеру" пояснив, що найбільш вразливими лишаються трансформаторні підстанції та відкриті розподільчі пристрої - їхнє пошкодження обмежує видачу потужності з АЕС, ГЕС і ТЕС у мережу.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко додав, що щороку запас міцності енергосистеми зростає: збільшилася розподілена генерація, з'явилися накопичувачі, відновлено частину сонячної генерації до довоєнного рівня.

На рівень захисту самих підстанцій вказував і очільник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин в інтерв'ю ZN.UA (розмова відбулася до того, як він подав заяву про відставку; станом на публікацію матеріалу він формально ще залишався на посаді): за його словами, об'єкти, які перебувають у зоні відповідальності Агентства, забезпечені шелтерами другого рівня та антидроновими сітками, а одна з підстанцій в Україні витримала 60 ударів дронів і продовжує працювати.

Опалення: доля трьох ТЕЦ і 2,5 тисячі беззахисних будинків

Опалення Києва на 68% залежить від трьох об'єктів – Дарницької ТЕЦ, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Замінити такий обсяг теплової потужності котельнями просто неможливо.

За оцінкою Харченка, з погляду відновлення опалювальних потужностей київські ТЕЦ уже фактично готові до роботи: більшість необхідних ремонтів завершено, зараз триває підсилення фізичного захисту й відновлення електричної частини станцій.

Захистити такі об'єкти повністю здатна лише протиповітряна оборона, а саме антибалістичних ракет для Patriot наразі бракує. Тому паралельно місто вирішує інше завдання – автономне живлення насосів, які прокачують теплоносій по будинках.

"Один ключовий фактор – забезпеченість циркуляційних насосів будинку резервним живленням. Без них навіть якщо тепло є в місті, ваш будинок фактично лишиться без опалення", – пояснив Харченко. Другий фактор, за його словами, – утеплення під'їздів, горищ і технічних приміщень: минулої зими саме через вибиті вікна на сходах і неутеплені горища тепло йшло з труб просто на мороз.

Для міста ключовий показник – 230-240 МВт муніципальних і приватних резервних потужностей, які потрібні насосним станціям, розподільчим вузлам і котельним. На кінець липня в робочому стані було близько 80 МВт – трохи більше як третина від плану. Решта в процесі встановлення, а темп, за словами Харченка, стримують самі удари по енергетиці – вони заважають швидкій реалізації проєктів.

Найбільш вразливими лишаються приблизно 2-2,5 тисячі багатоповерхівок, розкиданих по Голосіївському, Печерському, частково Дніпровському районах і Троєщині – переважно в зонах обслуговування ТЕЦ-4, 5 і 6. Для решти близько 9-10 тисяч будинків місто розвиває схему перемикання між різними джерелами тепла: якщо одна котельня чи ТЕЦ виходить з ладу, район підключають до сусіднього джерела, нехай і з нижчою температурою в квартирах – орієнтовно 15-17 градусів замість штатних показників. "Буде трохи прохолодніше, але це вже нормальний рівень, де можна жити", – каже Харченко.

Для будинків без резервної схеми готують мобільні котельні та мобільні генератори, які можна швидко під'єднати в аварійному режимі.

Що буде замість зруйнованої Дарницької ТЕЦ

Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4), пошкоджена під час російської атаки в ніч на 3 лютого, електрику вже не виробляє, а тепла дає значно менше, ніж закладено проєктом. За оцінкою Сергія Сухомлина на основі споживання газу, реальна теплова потужність станції зараз – близько 400 МВт замість проєктних 1256 МВт.

Замінити її мають п'ять нових теплових станцій, які Агентство будує прискореними темпами для Дарницького й Дніпровського районів. Разом вони повинні дати 500 МВт тепла й гарячої води – із запасом. Навіть мінімум у 250-280 МВт дасть змогу тримати у квартирах 12-14°C: некомфортно, але це вже не залишити людей узимку без опалення взагалі.

Усі п'ять станцій отримають газові потужності, які раніше йшли на Дарницьку ТЕЦ, і будуть напівзаглибленими – з бетонними шелтерами й антидроновими сітками. Повністю під землю їх не ховають через вимоги безпеки: потрібні отвори для притоку повітря й на випадок витоку газу.

За словами Сухомлина, 350 МВт із запланованих потужностей мають запрацювати до 1 грудня, решту – у січні. Термін зрушився через те, що Київрада майже на два місяці затримала виділення земельних ділянок під станції, а без точної локації неможливо розрахувати підключення до мереж.

Фінансування самого будівництва – окрема історія. Держава виділила на підготовку Києва до зими поки лише 3 з обіцяних 14 млрд грн. Ще складніша ситуація – з 1,25 млрд грн, які місто раніше передало державному бюджету саме на закупівлю обладнання й резервної системи теплопостачання: через бюрократичні розбіжності між відомствами щодо порядку використання таких міжбюджетних трансфертів ці гроші кілька місяців "простояли" на казначейських рахунках, так і не дійшовши до жодного проєкту, – після чого місто забрало їх назад.

Ще одна проблема – неможливість швидко децентралізувати опалення. Минулої зими Харків показав, що резервне теплопостачання може працювати: після знищення головної міської ТЕЦ тепловики відновили подачу теплоносія з резервних джерел усього за три години – завдяки заздалегідь готовим запасним станціям і перемичкам.

Києву повторити такий результат заважає власна географія опалення. Усі районні й промислові теплостанції в столиці розташовані на правому березі Дніпра й побудовані ще за радянських часів. Лівий берег натомість формувався з 1960-х як спальний район: там працює лише 20% робочих місць міста, а живе третина населення. Саме для нього звели дві гігантські ТЕЦ – Дарницьку та ТЕЦ-6, яка додатково гріла й частину правого берега, Поділ та Оболонь. У Харкові такого перекосу немає, тому там і вдалося швидше підключити резерв.

Водопостачання і каналізація: найменш публічна, але найкритичніша ланка

Про стан захисту водоканалів і Бортницької станції аерації публічно відомо найменше – з міркувань безпеки такі дані не розкривають. Натомість зафіксовано, що спроби ударів по системах водопостачання й водовідведення вже траплялися в попередні роки війни.

Рябцев вказує на технічну вразливість, яка стосується всієї теплокомуненергетики й водоканалів: під час знеструмлення насосне обладнання зупиняється, і мережі втрачають тиск. Проблема не завжди у відсутності газу чи ресурсу – вона у ланцюжку електропостачання, від якого залежить кожен насос.

Харченко додає, що плани стійкості, які розробляють області й Київ, здебільшого сфокусовані саме на захисті теплової системи й водопостачання – тобто до атак на ці об'єкти готуються цілеспрямовано, включно з автономним енергопостачанням насосних станцій.

Три сценарії зими: від спокійного проходження до аварійних графіків

Аналітики на основі поточного стану підготовки, як йдеться у матеріалі видання "Економічна правда", називають три сценарії опалювального сезону, які залежать від комбінації погоди, інтенсивності ударів і темпів підготовки.

●     Оптимістичний. Ремонти завершені вчасно, масованих ударів немає або енергетики встигають швидко відновлювати пошкодження, морози помірні. Можливі лише короткі локальні відключення вранці й увечері, з теплом і водою проблем немає.

●     Базовий (найімовірніший). Удари по енергетиці тривають упродовж усієї зими, частину об'єктів вдається оперативно відновлювати, але не повністю компенсувати втрати. У морози до -10°C диспетчери балансують систему аварійними й погодинними відключеннями тривалістю 8-14 годин на добу.

●     Песимістичний. Серія масштабних атак накладається на тривалі морози -10...-15°C з окремими днями до -20°C і нижче. Електропостачання доступне лише 4-8 годин на добу, бізнес вимушено переходить на генератори, зростає ризик каскадних аварій.

Опитані "Шелтером" експерти вважають малоймовірним "апокаліптичний" сценарій повного знищення енергосистеми: для цього Кремлю треба одночасно зруйнувати значну частину генерації, магістральні підстанції та заблокувати імпорт з ЄС – надто багато умов, щоб збіглися одночасно.

Доктор економічних наук, керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп у коментарі "Шелтеру" оцінює перспективи стриманіше-оптимістично: за його словами, електроенергетична система з кожним роком стає стійкішою, а найгірший сценарій для теплопостачання – це повторення минулорічних сильних морозів на тлі дефіциту антибалістичних ракет.

"Є причини очікувати, що перша половина зими буде спокійнішою, а що буде в другій половині – зараз сказати складно", – зазначив експерт.

Рябцев не поділяє обережного оптимізму.

"Зима буде не менш важкою за всі попередні. Готовність окремих міст залежатиме не від відсутності ударів, а від швидкості відновлення після кожного з них", – каже він.

Що вже зроблено для захисту Києва

Попри розбіжності в оцінках, експерти перелічують схожий перелік кроків, які вже реалізують державна й міська влада:

●     ремонт і посилення фізичного захисту теплоелектроцентралей;

●     будівництво модульних котелень і когенераційних установок для районів без стабільного теплопостачання;

●     закупівля й монтаж резервних генераторів для насосних станцій водоканалу та теплокомуненерго (ТКЕ);

●     формування резерву мобільних котелень і мобільних генераторів на випадок виходу з ладу основних джерел тепла;

●     часткова дерегуляція процедур – наприклад, наприкінці червня НКРЕКП змінила методику розрахунку втрат газу під час розподілу, що було потрібно саме для будівництва нових теплостанцій;

●     підвищення автономності багатоквартирних будинків за рахунок додаткового міського фінансування – за словами Харченка, у Києві фінансування планів стійкості розподілене 50 на 50 між урядом і містом, і місто продовжує вкладати кошти навіть за затримок з боку держави.

Що лишається слабким місцем

Водночас у підготовці залишаються прогалини, на які вказують експерти й представники громадянського сектору.

Соціальний експерт Андрій Павловський назвав підготовку Києва фактично провальною: попри обіцянку мера Віталія Кличка встановити 40 МВт резервних потужностей, плани будівництва погодили лише на початку липня, і немає гарантій, що об'єкти запрацюють до грудня. Він також звернув увагу, що частина бюджетних коштів іде на ремонт доріг і плитку замість закупівлі палива й обладнання для мереж.

За найгіршого сценарію під загрозою опиняються не абстрактні мегавати, а конкретні квартири: ідеться про ті самі 2-2,5 тисячі багатоповерхівок без резервної схеми опалення, про які йшлося вище, – десятки тисяч киян можуть лишитися саме без запасного джерела тепла, а не просто без стабільного графіку.

Рябцев називає ще одну системну проблему – касові розриви й борги теплокомуненерго та водоканалів, які обмежують здатність підприємств проводити ремонти.

"Безглуздо вимагати від підприємств ТКЕ дива порятунку, коли їхні рахунки заблоковані через старі борги", – каже експерт.

Як наслідок – середній рівень виконання регіональних планів стійкості по країні поки не перевищує 50%, а частину планів розробляли без достатнього технічного аналізу – деякі громади закуповують обладнання, не до кінця розуміючи стан власних теплових мереж.

Що варто зробити киянам уже зараз

Харченко наголошує, що звичайним киянам варто зосередитися передусім на власному будинку – саме там закладено найбільше можливостей вплинути на ситуацію без державних рішень.

Практичний чек-лист для родини й будинку:

●     З'ясувати, чи має циркуляційний насос будинку резервне живлення. Якщо ні – варто порушити питання на зборах ОСББ: невеликого генератора чи інвертора з батареєю для насоса зазвичай достатньо.

●     Перевірити утеплення під'їзду, горища й технічних приміщень, де проходять труби опалення – вибиті вікна та відсутні фрамуги різко підвищують тепловтрати всього будинку.

●     Зробити запас питної води з розрахунку на кілька днів для родини.

●     Придбати павербанк або зарядну станцію, за можливості – газовий пальник для приготування їжі.

●     Сформувати запас ліків, які приймають члени родини на постійній основі.

●     Тримати вдома копії важливих документів.

●     За наявності домашніх тварин – запас корму окремо.

●     Домовитися з родичами чи сусідами про план дій на випадок тривалого відключення.

●     Знати, де розташоване найближче укриття і пункт незламності.

●     Тримати вдома запас готівки на випадок збоїв у роботі терміналів.

Наскільки ця зима відрізнятиметься від попередньої

Порівняно з минулими роками влада вперше системно готується заздалегідь, а не реагує на удари постфактум – у цьому сходяться і Харченко, і Рябцев, і Прокіп. Водночас жоден з експертів не береться обіцяти, що зима пройде легше: надто багато залежить від кількості перехоплювачів для Patriot, погоди і того, чи зміниться тактика російських ударів у бік водоканалів і газової інфраструктури.

Для мешканця конкретної квартири це означає одне: чи буде тепло вдома цієї зими, вирішить не лише робота ТЕЦ і Укренерго, а й те, чи знайшовся у під'їзді генератор для насоса й чи утеплили горище над головою.

Як підсумував Рябцев, ця зима "буде черговим раундом бою на витривалість, де головним показником успіху стане не відсутність вимкнень, а швидкість відновлення після кожного удару".