Перший місяць Драпатого: що він уже змінив у ЗСУ і чого чекати далі

журналістка
/p/7/72/efd4dffb9741ade6f7617b6ffb53f727.png)
22 серпня виповнився місяць відтоді, як Михайло Драпатий очолив ЗСУ. Його призначення відбулося на тлі гучної кадрової кризи після відставки міністра оборони Михайла Федорова та протестів, учасники яких, зокрема, вимагали зміни військового керівництва.
Місяць – надто короткий термін, щоб оцінювати нового головкома за конкретними змінами на фронті, проте можна вже побачити його управлінські пріоритети. За цей час Драпатий провів перші кадрові перестановки, почав перегляд принципів комплектування окремих підрозділів, зробив акцент на автономії армійських корпусів та змін підходів до мобілізації.
"Шелтер" поспілкувався з військовими експертами та чинними військовослужбовцями і попросив оцінити перший місяць Михайла Драпатого на посаді головнокомандувача.
Перші кадрові рішення: Драпатий формує свою команду
"Сьогодні новий головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий приступив до виконання обовʼязків – уже зміни відбулись. Разом з Михайлом та Євгенієм Хмарою визначили, що новим начальником Генерального штабу Збройних сил України стане Ігор Скибюк – рішення теж уже є. Хлопці бойові, досвідчені. Війська їх знають – Драпатого, Хмару, Скибюка", – сказав місяць тому у своєму відеозверненні президент Володимир Зеленський.
Призначення Драпатого отримало схвальну оцінку з усіх боків: його бойовий досвід та репутація викликають повагу як серед військових, так і у суспільстві, в тому числі мітингувальників "картонкових протестів".
Традиційно, нове призначення починається з формування власної команди та кадрового перезавантаження. З приходом Драпатого майже відразу було звільнено начальника штабу заступника командувача Сухопутних військ Олександра Грузевича. У Силах логістики Володимира Карпенка замінили на Юрія Погрібного. Командувача Ракетних військ і артилерії Андрія Маліновського повернули з відрядження в Генштаб на його основну посад, а звільнення командира 93-ї бригади Шаміля Круткова, розпочате за Сирського, скасували і залишили його командувати бригадою.
17 серпня Зеленський після розмови з Драпатим повідомив про підготовку кадрових рішень для посилення найбільш інтенсивних напрямків фронту. "Погодив першу частину кадрових призначень, які ми обговорювали з Михайлом Драпатим. П’ять рішень уже є, будуть ще", – зазначив президент. Наступні перестановки очікуються на рівні командирів корпусів та угруповань військ, насамперед на Слов'янському, Костянтинівському та Покровському напрямках.
Однак у розмові з "Шелтером" опитані співрозмовники вказують, що порівняно із Сирським у Драпатого немає такої свободи дій, адже кадрові зміни проходять в`яло та повільно, і станом на сьогодні, досі не підписане президентом жодне зі звільнень, поданих Драпатим, а частина нових людей досі працює під ТВО (тимчасово виконувач обов'язків – ред.).
Він начебто головнокомандувач, але призначити на ключові позиції: всі генеральські чини, всі посади в Генштабі, командувачі родів військ, не може. Тобто призначає та звільняє верховний головнокомандувач – Зеленський. Треба зрозуміти, чи президент реально довірив йому армію чи номінально. Бо зараз виходить начебто ти керуєш, але не керуєш
Геннадій Друзенкоправник, співзасновник першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова
Він зазначає, що досі є кадрова плутанина і неясність, що не йде на користь державі. Друзенко також акцентує увагу, що попри декілька призначень частина ж кандидатур досі не підписані.
"По Медичних силах, що мені ближче, Анатолія Казмірчука наче звільнили, але ми, знову ж таки, не бачимо, хто замість нього. Ми знаємо, що частина подань, які Драпатий вже зробив, не затверджені президентом. І це дуже дивно. Бо коли ти призначаєш нову людину на таку посаду, то це фактично людина, яка має вести війну і ти маєш давати повний карт-бланш, а відповідно від неї вимагати результату. Тому тут питання: чи це карт-бланш від президента, чи це швидше політична гра, політичний хід, щоб злити негатив, який накопичився на Сирському, а поставити популярну військову людину, але без реальних повноважень? Це на сьогодні відкрите питання", – говорить Друзенко.
Кадрові зміни, які розпочав Михайло Драпатий, військовий аналітик Василь Пехньо загалом оцінює позитивно. Зокрема, йдеться про призначення нового керівництва на окремих напрямках, зміни в командуванні Сил логістики та залучення військових, які раніше залишалися на другорядних позиціях. Водночас головною проблемою для нового головкома стає обмежений кадровий резерв.
"У нас зараз така складна ситуація за останні роки у війську – кадрів не вистачає. По деяких напрямках, де були прибрані старі кадри, зараз утворюється вакуум – туди не вистачає людей. Можливо, навіть когось зі старих кадрів на деяких позиціях ми побачимо назад", – зазначає експерт.
На його думку, проблема накопичувалася протягом попередніх років: частина перспективних командирів, які потенційно могли претендувати на найвищі посади, була відсунута на менш помітні позиції.
"За часів головнокомандувача Сирського дуже багато людей, які потенційно, в тому числі сам Драпатий, могли складати конкуренцію головнокомандувачу, були, умовно кажучи, трішечки затерті і відсунуті в бік. Тому в нас в армії потрібно зараз дещо відновити кадровий резерв", – вважає Пехньо.
Друзенко зазначає, що свого часу, у Сирського були повністю "розв’язані руки", і він усунув всіх аж до полковників, хто працював із Залужним.
"Сирський не був рейтинговим конкурентом, тому в нього був карт-бланш. Створення полків, які за розміром були з корпус, аж до закривання очей на різні неподобства. Якщо у Драпатого справді буде такий карт-бланш, то, сподіваюся, на фронті ми маємо шанси на дуже добрий результат. Поки такого карт-бланшу я й близько не бачу", – говорить Друзенко.
Бойовий командир "Ахіллеса" Юрій Федоренко називає Драпатого генералом сучасної генерації і майбутнього українського війська. За його словами, він бачить величезне, широке поле для реформи, яка має відбутися в українському війську. Щодо кадрової політики Федоренко не вважає, що у Драпатого є якісь обмеження, а повна довіра від всіх.
Є напрямки ключові, на яких кадрові зміни відбулися вже. Зайшла та команда, яка вміє працювати, в тому числі топові позиції. На всіх інших рівнях ви бачитимете поетапні та системні кадрові зміни там, де вони справді потрібні. Зокрема, можуть бути й гучні кадрові рішення. Політики, яку сповідує головком – призначення на посади не зручних, а дієвих та прогресивних професіоналів
Юрій Федоренкобойовий командир "Ахіллеса"
"У випадку генерала Драпатого не потрібно мати якихось зв’язків або людину, яка замовить за вас слівце. Достатньо бути дієвим солдатом, сержантом чи офіцером, добре виконувати свою роботу і ви можете претендувати на вищу посаду та брати на себе більшу відповідальність. Це дуже важливо", – додає він.
Нові підходи та нова надія війська
Командир Третього армійського корпусу, підполковник ЗСУ Максим Жорін каже, що ще дуже завчасно давати оцінку роботі Михайла Драпатого, адже дуже важко проявити себе та реалізувати якісь задуми та рішення за такий короткий період.
"Ми вже можемо побачити певні кадрові зміни, абсолютно логічні для нового керівника, але оцінку їм також можна давати лише згодом. Головне, що виділю – вже очевидний більш справедливий підхід до розподілу засобів та особового складу. Також є ініціатива щодо змін у самому підході до задіяння людей – в сторону більш технологічного в першу чергу", – говорить Жорін.
За його словами важливо, як ситуація буде розвиватися надалі. Чи буде все реалізовано, чи буде якісна співпраця з міністром оборони, з командирами корпусів та окремих підрозділів. І наскільки серйозно буде переосмислення в цілому принципу застосування військ на полі бою.
Окремим напрямком Драпатий визначив подальший розвиток корпусної системи та збільшення автономії корпусів. Сам перехід на корпусну структуру почався ще за Сирського, але після призначення Драпатого Зеленський окремо поставив завдання підготувати наступні кроки корпусної реформи.
У розмові з "Шелтером" експерти та військові позитивно оцінили підхід Драпатого дати корпусам більшу самостійність в управлінні.
З 2024 року Росія воює великими об’єднаннями: корпусами, арміями. Тому для України надзвичайно важливо перебудовуватися. Така перебудова дасть можливість зробити наше військо і оборону загалом більш стійкими. Корпус має власний комплект військ, зокрема свою артилерію. Тобто це вже не придані підрозділи. З переходом на корпусну систему ми переважно залишимо в минулому практику приданих підрозділів можливо, не на 100%, але на 90%. Раніше ця система мала дуже негативні наслідки, особливо для підрозділів територіальної оборони
Валентин Бадракдиректор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
За його словами таке рішення справді може багато чого змінити на полі бою і зробити оборону України більш стійкою. "Фактично йдеться про укрупнення військ, яке дає військовим менеджерам значно більше можливостей для оперативного управління силами", – пояснює військовий експерт.
Геннадій Друзенко теж вказує на те, що самостійність командирів корпусів може реально змінити ситуацію на полі бою. За його словами, корпус має бути фактично невеликою армією, яка має у своєму складі все необхідне: повноцінний медичний підрозділ, безпілотні системи, механізовані підрозділи. У командира є своя зона відповідальності, і він має повністю закривати її власними силами та засобами в межах загального стратегічного задуму.
"Зараз на фронті часто виходить "збірна солянка": різні частини, придані підрозділи, "пожежні команди" штурмових полків. Це створює дуже нездорову атмосферу. Натомість має бути корпус, у підпорядкуванні командування якого перебувають командири бригад і батальйонів, а вся вертикаль несе персональну відповідальність за виконання поставлених завдань, якщо ці завдання, звичайно, не є абсурдними чи злочинними", – пояснює він.
Це дозволяє командиру повноцінно планувати операції, визначати пріоритети, розподіляти ресурси та маневрувати силами і засобами. "Тобто конкретну ділянку фронту має закривати конкретний корпус, а не мікс різних підрозділів, який постійно доводиться підсилювати "пожежними командами"", – говорить Друзенко.
Федоренко добавляє, що ще одним з пріоритетів, які вже почалися – зміни підходу до розподілу мобілізаційного ресурсу між військовими частинами. Якщо раніше поповнення пріоритетно спрямовували до одних формувань, тоді як інші системно недоотримували людей, то тепер вирівнюють комплектування, зокрема посилюючи бригади, які раніше залишалися поза основним фокусом.
"Паралельно змінюється і принцип розподілу самих військовослужбовців, мобілізованих, тих, хто повернувся із СЗЧ, та інших категорій. Їх мають спрямовувати на конкретні посади відповідно до професійних навичок і попереднього досвіду, щоб цивільна спеціальність людини максимально ефективно використовувалася у війську. Результати цього ми побачимо в майбутньому. Це складне питання, яке неможливо вирішити за декілька днів. Але якщо ми сіємо ці рішення сьогодні, то необхідні результати пожинатимемо за пів року", – говорить командир "Ахіллеса".
Жорін говорить, що надзвичайно важлива оцінка самого поля бою: яким буде планування й стратегічне бачення застосування військ.
"Нам необхідно перейти від рефлексивних дій, ситуативних реакцій на дії ворога до більш спланованих, тактичних рішень, а також до реального масштабування успішного досвіду підрозділів – в тому числі Третього армійського корпусу. Окремо зазначу, що військові рішення у нас не мають бути політизовані, а повинні бути більш практичними та відповідати стану та положенню на полі бою. І, врешті, хотілось би викорінити систему позитивних доповідей, які не відповідають дійсності", – каже Жорін.
У розмові з "Шелтером" неодноразово звучала думка, що призначення Драпатого, його досвід та репутація, дали надію війську на позитивні зміни, і це теж можна вважати досягненням.
"На сьогодні головний результат – це надія, якийсь новий імпульс, який, безумовно, асоціюється з Драпатим. Але якщо він не буде підкріплений конкретними управлінськими рішеннями, скажімо, і конкретними змінами на рівні керівної ланки військ, то ця надія швидко згасне", – резюмує Бадрак.
Автор

Катерина Шумило журналістка
Усі матеріалиУ журналістиці з 2013 року. Працювала у виданнях "Апостроф", Forbes, УНН, "Фокус" та NV.