Шелтер
Шелтер

Новий навчальний рік в Україні: які зміни чекають на школярів та студентів

Новий навчальний рік в Україні: які зміни чекають на школярів та студентів

Новий навчальний рік в Україні: які зміни чекають на школярів та студентів
Школа, вчитель, ілюстративне фото Facebook Надії Лещик
Вікторія Вітер
Вікторія Вітер

редакторка стрічки новин

1 вересня в Україні стартував новий навчальний рік. Цьогоріч понад 3,5 млн школярів розпочинають навчання у майже 12 тисячах шкіл, а заклади вищої освіти прийняли майже 295 тисяч вступників на бакалаврат і магістратуру.

У Міністерстві освіти і науки розповіли про головні цифри та зміни нового навчального року.

Школи: понад 3,5 млн учнів

У 2026 році навчання розпочинають понад 3,5 млн школярів, серед них – 243 398 першокласників. Освітній процес забезпечуватимуть понад 366 тисяч педагогів.

Понад 8 тисяч шкіл працюватимуть очно, ще 2 211 – у змішаному форматі. Дистанційне навчання організують у 1 306 закладах.

Понад 82% шкіл, які працюють очно, мають доступ до укриттів. На будівництво та облаштування захисних споруд у школах держава цьогоріч спрямувала 5 млрд грн.

Шкільні автобуси забезпечують підвезення 346 181 учня. Загалом громади мають 7 473 автобуси, а на закупівлю нового транспорту для 22 областей передбачили ще 2 млрд грн.

Що змінилося для учнів

Для школярів 5–9 класів спростили систему оцінювання. Відтепер учитель може не зазначати індекси груп результатів для кожної поточної оцінки, а за семестр виставляти одну оцінку з предмета або інтегрованого курсу.

У 7–9 класах збільшується кількість годин на історію та громадянську освіту.

Водночас стартує третій етап реформи Нової української школи – профільна старша школа. Понад 10 500 десятикласників навчатимуться у 150 пілотних академічних ліцеях. Учні зможуть самостійно обирати профілі, предмети та курси відповідно до своїх інтересів.

У таких ліцеях також працюватимуть кар’єрні освітні радники, які допомагатимуть школярам визначатися з подальшою освітньою та професійною траєкторією.

На обладнання навчальних просторів у пілотних ліцеях держава виділила 1,2 млрд грн. Повноцінне загальнонаціональне впровадження моделі профільної школи заплановане на 2027 рік.

Англійська стане обов’язковою у старших групах садочків

Із 1 вересня 2026 року англійська мова стала обов’язковою складовою освітнього процесу для дітей 5–6 років у старших групах дитячих садків.

Загалом цього року працюватимуть 11 622 заклади дошкільної освіти, які відвідуватимуть майже 713 тисяч дітей.

9 301 садочок працюватиме очно, 1 111 – у змішаному форматі, ще 1 210 – дистанційно.

Безкоштовне харчування

Безоплатним гарячим харчуванням охоплять близько 3 млн учнів 1–11 класів, які навчаються очно або у змішаному форматі.

На харчування у 2026 році держава спрямувала 7,4 млрд грн. Ще 1 млрд грн виділили на модернізацію шкільних їдалень. Уже оновили 2 023 харчоблоки, ще у 272 роботи тривають.

"Захист України" та цифровізація

У школах продовжують розвивати осередки "Захисту України". Наразі працює 1 027 таких осередків, навчання в яких охоплює близько 80% старшокласників.

Учні вивчають, зокрема, тактичну медицину, пілотування дронів, стрілецьку підготовку та тактику. На створення й облаштування осередків цього року спрямували 500 млн грн.

Водночас розширюється функціонал застосунку "Мрія". Ним уже користуються 670 тисяч учнів, батьків і педагогів у 4 600 школах.

Відтепер учні зможуть надсилати домашні завдання через застосунок, а батькам будуть доступні електронні довідки про відсутність дитини та історія змін середнього бала.

Восени у "Мрії" також почнуть тестувати систему гейміфікації освіти – із вікторинами, внутрішньою валютою та винагородами.

Що змінилося у вищій освіті

Цьогоріч вступники подали 1,2 млн заяв на перший курс бакалаврату та медичної магістратури – це найбільший показник від початку повномасштабної війни.

На бакалаврат і магістратуру вже зарахували 294 831 людину, з них 98 564 – на бюджет. Водночас вступна кампанія ще триває, тому ці цифри є попередніми.

Одна з головних змін з 1 вересня – академічні стипендії для студентів закладів вищої та фахової передвищої освіти зростають удвічі.

Крім того, вступники до магістратури вперше зможуть отримати державні академічні гранти у розмірі 27 тисяч або 40 тисяч гривень на навчальний рік. Кошти можна буде використати для повної або часткової оплати контрактного навчання.

Загалом новий навчальний рік у закладах вищої освіти розпочинають близько мільйона студентів.

Діти за кордоном та з окупованих територій

Для українських дітей, які перебувають за кордоном, продовжують працювати 120 верифікованих освітніх осередків. За межами України зараз навчаються близько 315 тисяч українських дітей.

Також спростили процедуру визнання результатів навчання для дітей із тимчасово окупованих територій. Більшість предметів зараховуватимуть автоматично на підставі освітньої декларації. Додатково підтверджувати знання потрібно буде лише з предметів українознавчого компонента.

У МОН зазначають, що цьогоріч освітня система продовжує працювати з урахуванням воєнних ризиків, безпекової ситуації та потреб дітей і педагогів.

Нагадаємо, що напередодні 1 вересня навчальні заклади Львівської громади проходили вже традиційну перевірку готовності. Спеціальні комісії у складі фахівців ДСНС, Держпродспоживслужби, ювенальної превенції та освітян інспектують кожен кабінет і підвальне приміщення. Проте підготовка до нового освітнього сезону – це не лише про ремонти та акти готовності, а й про демографічні зміни, новації в навчальних програмах та безпеку під час повітряних тривог.

Детальніше про це для журналістки “Шелтера” розповіла заступниця директора департаменту – начальниця управління розвитку освіти департаменту освіти та культури Львівської міської ради Олеся Мандзюк.

  • Автор

    • Вікторія Вітер
      Вікторія Вітер

      редакторка стрічки новин

      Навчалася на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Досвід роботи у журналістиці - понад 5 років. Спеціалізується на оперативних новинах і соціально важливих темах. У фокусі - життя міст, робота органів влади та історії людей. Працювала у польському виданні "Wprost", "Львівській мануфактурі новин", "Сихів.Медіа", "Інформер".

      Усі матеріали