“Недоімперія не зупиниться”: як Путін хоче використати Молдову, щоб “розвалити НАТО та ЄС зсередини”

Про те, як саме Росія намагається використати Молдову проти Заходу, чи реальні плани Путіна та чим це загрожує Україні – у матеріалі "Шелтера".

Яким є план Путіна?

У грудні 2025 року російський диктатор Володимир Путін у зверненні до військового командування розкритикував європейських лідерів за "розпалювання істерії" щодо загрози нападу з боку РФ. 

Однак, за даними американської газети The New York Times, незабаром після цього Путін скликав воєначальників на секретну нараду, під час якої поставив їм завдання на 2026 рік – "розвалити НАТО та ЄС зсередини". Як стверджує видання, ключову роль у цих зусиллях Кремля має відіграти Молдова. 

NYT опублікувала велике розслідування про російський вплив у Молдові 14 серпня. Журналісти посилаються на низку анонімних співрозмовників, зокрема представників європейських та американських розвідслужб. Стенограми наради кремлівського диктатора у публічному доступі немає.

Неназвані члени західних спецслужб заявили, що в ієрархії пріоритетів Москви на першому місці стоїть завоювання України, а на другому – встановлення контролю над Молдовою.

Посадовці пояснили, що ця держава стала б для Росії ідеальним плацдармом для подальшої агресії проти України або Заходу. Вони також додали, що Путін досі хоче захопити частину півдня України, щоб створити сухопутний коридор, який з’єднає РФ із Молдовою.

У матеріалі NYT розлого розповідається, що під час парламентських виборів у Молдові 2025 року Росія застосувала весь спектр гібридного тиску: від кібератак і дезінформації до прямого підкупу та підготовки провокаторів у таборах ГРУ в Сербії. До кремлівських схем залучили навіть молдовських священиків, які за російські гроші переконували парафіян голосувати проти євроінтеграції.

Радник президентки Молдови з питань національної безпеки та оборони Станіслав Секріеру сказав журналістам, що Москва прагне використовувати його країну як "плацдарм для ворожих дій проти України, а також проти її головного захисника та фінансового спонсора – ЄС".

Водночас речник Кремля Дмитро Пєсков назвав інформацію про втручання у справи Молдови "неправдивою та безпідставною".

Чи може Росія "розвалити" НАТО?

Однак "безпідставними" дані NYT точно не назвеш. Останніми місяцями російські шахеди, зокрема реактивні, регулярно залітають на територію Молдови. Один із найрезонансніших випадків стався 17 серпня – тоді в Молдові вибухнув російський баражуючий боєприпас "Бандероль".

Президентка Молдови Мая Санду вважає, що деякі дрони потрапляють у повітряний простір країни випадково, а інші – навмисно. Вона нагадувала, що подібні випадки вже фіксували в Румунії та Польщі.

Інститут вивчення війни (ISW) у травні цього року попереджав, що Росія може готувати удари по Молдові або атаку під чужим прапором проти цієї країни в майбутньому. Аналітики оцінювали, що для Путіна ризик порушення повітряного простору країн НАТО та Молдови став прийнятною ціною за продовження ударів по Україні. 

Молдова неодноразово страждала через атаки РФ на Україну. У березні в країні відключилась ключова лінія електропередач через атаку на енергетичну інфраструктуру на півдні України. Тоді Кишинів запровадив надзвичайний стан в енергетиці на два місяці. 

Того ж місяця російський удар по Дністровській ГЕС у Чернівецькій області спровокував екологічну тривогу в Молдові. Аварія спричинила забруднення річки Дністер, від якої критично залежить водопостачання Молдови.

Командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем "Ахіллес" у складі Сил безпілотних систем Збройних сил України, Герой України Юрій Федоренко (позивний "Ахіллес") вважає, що до оприлюдненої розслідувачами NYT інформації варто ставитися максимально серйозно. 

За його словами, йдеться про плани військово-політичного керівництва РФ перевести гібридну війну проти Європи у більш гарячу фазу. Основних напрямків розколу два: перевірка НАТО на міцність через диверсії, кібератаки чи обмежений напад, а також дестабілізація або захоплення влади в Молдові.

"Ахіллес" зауважив, що за допомогою безпілотників РФ "промацує" слабкі сторони європейської протиповітряної оборони, а самі гібридні атаки мають розвідувальну складову і є провісниками реальних ударів. 

Він також навів слова генерального інспектора Збройних сил Німеччини Карстена Бройєра про те, що, попри війну в Україні, Росія вже переорієнтує свою армію, готуючись до "більш масштабного конфлікту із Заходом".

Федоренко звертає увагу на парадоксальність ситуації, адже РФ зазнає колосальних втрат, її економіка на межі колапсу, а можливості контрактної системи вичерпуються.

Характеризуючи подібні наміри Кремля, "Ахіллес" застеріг від недооцінки ворога.

Чому Кремль взявся саме за Молдову? 

Попри відсутність членства в Євросоюзі чи НАТО, Молдова має стратегічне розташування між країнами-членами Альянсу та Україною. Саме ця геополітична позиція та внутрішні вразливості роблять її привабливим інструментом для спроб Росії послабити Захід.

Голова Керівної Ради Центру безпекових досліджень "CENSS" Вадим Черниш, який досліджує Молдову та Придністров’я, висловив "Шелтеру" скепсис щодо здатності росіян "розвалити" ЄС за один рік.

Молдова та Україна є єдиними пострадянськими країнами, яким Москва ще не змогла повністю заблокувати рух до Євросоюзу через внутрішні розколи. У той час як Вірменію та Грузію росіянам уже вдалося відвернути від євроінтеграції, Кишинів і Київ отримали статус кандидатів.

Як розповів Черниш, стратегія Росії полягає у грі на випередження: затягнути проросійські сили до влади в Молдові, щоб після її вступу до ЄС дестабілізувати блок ізсередини й експлуатувати його в російських інтересах за прикладом експрем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

За його словами, зараз у Європі змагаються два підходи. Перший – перетворити Молдову й Україну на "буферну зону" між РФ та Заходом. Другий – принципова відсутність "сірих зон", адже "сіру зону" неминуче поглинає Росія.

При цьому експерт вказав, що Молдова надзвичайно вразлива до російського впливу через невирішені структурні проблеми. Насамперед ідеться про Придністров’я, де досі дислокуються російські війська та знаходиться база ФСБ для розвідувальної діяльності, що позбавляє Кишинів повного контролю над своєю територією. Іншою точкою напруги є автономна Гагаузія, де Москва постійно підігріває сепаратистські та проросійські настрої.

Ці внутрішні розколи Росія підкріплює гібридними інструментами: на тлі складної економічної ситуації Кремль активно скуповує голоси через криптовалюту та розрахунки картками "Промсвязьбанку" через керівництво Гагаузії, а також залучає близько 900 священників до агітації проти ЄС.

Черниш підкреслив, що молдовський кейс показує всю небезпеку гібридних атак РФ. Без урахування закордонних дільниць на останніх виборах у Молдові перемагав проросійський кандидат. І лише виборці за межами країни, на яких Кремль не мав такого впливу, змогли втримати Кишинів від розвороту в бік Москви.

Як гібридна війна РФ у Молдові створює ризики для України? 

Збереження проєвропейської Молдови є критично важливим безпосередньо для України.

Вадим Черниш пояснює, що в Молдові досі перебуває російський контингент. Якщо уявити, що в тилу України опиниться контрольована Росією держава – умовна "друга Білорусь", українцям буде дуже складно. 

Крім того, Молдова – це важливий транзит. Україна має з цією країною понад тисячу кілометрів спільного кордону, тому важливо мати сусіда зі спільними пріоритетами, цінностями та стандартами.

"Ахіллес" також підсумував, що наразі молдовське суспільство відбило всі гібридні атаки Кремля, але війна не закінчена і є питання, чи залишатиметься вона лише гібридною.

На його думку, європейці починають розуміти те, що українці знають давно: "недоімперія не зупиниться, якщо її не зупинити".