Побиті за українську мову та акцент: що насправді відбувається з ксенофобією в Польщі

"Шелтер" проаналізував останні напади на українців у Польщі та дослідив причини цієї негативної тенденції.

Тривожні цифри 

За першу половину 2026 року поліція Польщі отримала 180 заяв про злочини на ґрунті ненависті проти українців. Це на понад 30% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.

Важливе уточнення: наведені цифри стосуються лише поданих до поліції заяв, а не виявлених злочинів. Точну кількість випадків не можливо визначити, бо деякі жертви не хочуть повідомляти про злочин через страх.

Консульство України у Вроцлаві підтверджувало, що останнім часом у Польщі почастішали випадки насильства та агресії, жертвами яких стають українці. У консульстві зазначили, що кожен подібний випадок потребує ретельного розслідування та належної правової оцінки. 

У Польщі передбачено до трьох років позбавлення волі за публічну образу людини через її національну, етнічну, расову чи релігійну приналежність.

Факт збільшення нападів також підтверджує те, що польська поліція посилила протидію злочинам на ґрунті ненависті щодо українців. З травня 2026 року дані щодо злочинів проти громадян України виокремлюються в переліку ймовірних злочинів на ґрунті ненависті. 

Водночас заступниця міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Маґдалена Роґуська заперечила збільшення у країні кількості нападів чи інших агресивних дій щодо українців. На її думку, окремі інциденти отримують значний інформаційний резонанс. 

Досвід потерпілої родини

В Україні за липень зафіксовано вісім гучних ситуацій з нападами на українців у Польщі. "Приводом" для нападників усе частіше стає українська мова чи акцент у громадських місцях. Агресія подекуди сягає абсурду: у Лодзі поляка побили, переплутавши з українцем, а в Познані місцевого жителя відправили до лікарні із частковою втратою пам'яті лише за те, що він заступився за українця в трамваї.

Найбільш резонансним став випадок у Вроцлаві, де наприкінці липня троє чоловіків жорстоко побили молоду пару – хлопця та дівчину – через їхній український акцент. Нападників уже затримала поліція, їм загрожує до п’яти років ув'язнення, а справа набула широкого розголосу. Паралельно по всій країні фіксують інші інциденти: від побиття 19-річного юнака у тому ж Вроцлаві та словесних нападок на дівчат-підлітків у Бельсько-Бялій.

Окремим резонансним інцидентом став напад на дітей у Легниці 18 липня. Про цей випадок на своїй сторінці у Facebook написала мати двох постраждалих дівчаток – Аліна. За її словами, її доньки гралися разом з іншими підлітками біля басейну, коли до них підійшла місцева мешканка з власними дітьми та зробила зауваження через те, що ті розмовляли між собою українською мовою. 

Як стверджує мати потерпілих, жінка ще кілька разів чіплялася до підлітків, а згодом вдарила кулаком одну з дівчат і хлопця, який намагався їх захистити. Жінка також нібито заявила дітям, що зробила це саме через їхнє українське походження. Згодом у польській поліції підтвердили факт інциденту та повідомили про затримання підозрюваної.

У коментарі "Шелтеру" Аліна розповіла, що вона з чоловіком переїхала до Польщі у 2021 році, а дітей забрала з України в березні 2022 року. Вона наголосила, що польська поліція реагувала на випадок оперативно.

Жінка підкреслила, що місцева прокуратура та консульство України у Польщі працюють з родиною напряму: "Справу завели кримінальну. І вже в понеділок у нас буде дитина свідчити в суді. Тому з нами і прокурор спілкується, і вже до суду викликали, тобто спілкування йде напряму. До консульства ми не зверталися, консульство випередило нас: вони сконтактували буквально на другий день і тримають руку на пульсі. На сьогодні справа динамічно розвивається, тому будемо дивитися, як буде все далі".

Аліна зауважила, що раніше з подібною жорстокістю не стикалася, хоча напруга в суспільстві відчувалася. На її думку, значну роль у цьому відіграє те, що дорослі транслюють удома.

Чи все настільки погано? 

Поряд з новинами про напади існує й інший бік медалі: мільйони українців роками живуть у Польщі без жодного досвіду прямої агресії. Проте навіть вони останнім часом починають відчувати тривогу – насамперед через антиукраїнські заяви польських політиків.

Українка Софія, яка живе в Польщі вже вісім років, поділилась з "Шелтером" своїм досвідом. Дівчина розповідає, що за весь цей час жодного разу не стикалася з особистою ксенофобією чи образами в спину.

На її думку, частина поляків формує уявлення про іноземців не через особистий досвід спілкування, а під впливом того, що транслює телебачення, де нерідко лунають негативні наративи щодо мігрантів. Утім, у реальному житті відверто антиукраїнські заходи виглядають швидше маргінальними й не мають масової підтримки.

"Нещодавно, коли я була в Любліні, відбувався якийсь парад проти українців, де кричали: "Українка ніколи не буде моєю сестрою, українець ніколи не буде моїм братом". Але насправді цей парад виглядав як троє дивакуватих людей і перехожі поруч, які не розуміють, що відбувається, сміються й знімають на камеру. Коли я розповіла це своїм польським друзям, вони сказали, що їм соромно за існування таких поляків", – згадує Софія.

Утім, попри відсутність персонального негативного досвіду, останні півтора-два роки дівчина відчуває себе менш безпечно. Головною причиною вона вважає специфіку висвітлення подій у медіа та соцмережах, де новини подаються без контексту та створюють атмосферу постійної тривоги.

Посол України в Польщі Василь Боднар, реагуючи на останні інциденти, висловив сподівання, що це "тимчасове явище і воно мине". На його думку, останні напади на українців у Польщі "не є тенденцією, а лише окремими випадками". 

"У цій ситуації, коли тема набула політичного розголосу, увага до України посилилася, тож очевидно, що медіа та політики приділяють цьому досить велику увагу", – зауважив Боднар. 

Хто насправді сіє ворожнечу? 

Речник уряду Польщі Адам Шлапка пов’язав зростання кількості нападів на українців із риторикою та діями політиків правого спрямування. Він визнав, що деякі політики дедалі частіше вдаються до риторики, подібної до заяв Гжегожа Брауна – проросійського діяча з ультраправими націоналістичними поглядами.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, коментуючи побиття українців у Вроцлаві, закликав президента Кароля Навроцького перестати мовчати про інциденти. 

"Добру репутацію Польщі руйнують політично одержимі злочинці, а кожен, хто б’є українських жінок на вулиці, сприяє поширенню найгірших уявлень про Польщу та підтримує бандерівців", – вважає Туск. 

Свою роль також відіграло цьогорічне загострення у польсько-українських відносинах. Як свідчать результати свіжого опитування IBRiS, у третини поляків погіршилось ставлення до українців після рішення президента Володимира Зеленського надати одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесну назву імені "Героїв УПА".

Речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий сказав в інтерв’ю "Шелтеру", що Україна виступає за рівноправність та взаємну повагу у відносинах із Польщею, а складні сторінки спільної історії, зокрема Волинську трагедію, не варто заперечувати чи ігнорувати.

"Але коли починається використання окремими політиками просто цієї карти, щоб підживлювати електоральні настрої, ну, вибачте, це інше. Тут ідеться вже не про пошук рішення. Йдеться про те, щоб в минулому знайти приводи для ненависті в теперішньому. Оце ми засуджуємо, бо це ця ненависть потім виплескується в такі інциденти, як цими днями у Вроцлаві або перед тим", – розповів він.

Однак Тихий наголосив, що реакція польських правоохоронців на злочини оперативна і справедлива: "Цих людей: А – затримують, Б – низка заяв публічних все-таки засуджує ці дії, засуджують ксенофобію. Тобто ми вдячні польським правоохоронцям, які реагують на ці випадки, але випадків, на жаль, стає більше. А зараз ще почнеться навчальний рік і діти підуть в школу і там теж будуть різного роду випадки".

За його словами, деякі польські політики не розуміють, що їхня риторика трансформується в конкретне фізичне насильство. 

Отже, ситуація зі сплеском ксенофобії в Польщі не означає тотальної ворожості польського суспільства до українців. З одного боку, статистика та гучні інциденти дійсно фіксують зростання напруги, яку активно підживлюють праві політики. З іншого – польська правоохоронна система реагує на злочини, а більшість поляків залишаються дружніми до українців.