Головна альтернатива Patriot: чи розв’яже проблему балістики оновлена система SAMP/T в Україні

заступниця головного редактора

Україна готується першою у світі отримати модернізовані франко-італійські ЗРК SAMP/T NG, які можуть стати основною альтернативою американським системам Patriot.
"Шелтер" розпитав експертів про можливості SAMP/T NG: чи здатні вони збивати російські балістичні ракети, які мають переваги й недоліки та чи підійдуть Україні.
Що відомо про передачу SAMP/T NG Україні?
У грудні минулого року оглядач військової допомоги French Aid to Ukraine першим повідомив, що у 2026 році Франція передасть Україні модернізовані комплекси SAMP/T NG.
Тоді оглядач наголосив, що SAMP/T NG стане "найпотужнішою системою протиповітряної оборони" в Україні.
Наразі Київ гостро потребує альтернативи американським ЗРК Patriot. Україні критично бракує ракет PAC-2 та PAC-3, а загострення на Близькому Сході лише поглибило дефіцит цих перехоплювачів у світі.
У дописі French Aid to Ukraine не було інформації про те, скільки оновлених ЗРК передадуть Україні. Однак військовий портал "Мілітарний" писав про вісім комплексів SAMP/T NG, кожен з яких включатиме шість пускових установок.
Українські військові вже використовують SAMP/T попереднього покоління – першу батарею Франція та Італія передали ще у 2023 році. Комплекс добре показав себе проти крилатих ракет РФ, однак мав складнощі з перехопленням балістики.
Версія NG має виправити цей недолік. Серійний випуск модернізованої системи розпочався лише у 2026 році. Президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна першою отримає та випробує нові посилені ЗРК. Він також казав, що SAMP/T NG – це нове покоління європейських систем, яке є аналогом Patriot.
За оцінкою Defense Express, модернізований ЗРК буде ефективнішим проти балістики насамперед через новий радар Ground Fire 300. Він замінить РЛС Arabel і розширить можливості комплексу: дальність виявлення збільшиться з 80 до 400 км, а кількість супроводжуваних цілей – зі 130 одразу до 1000.
Плюси та мінуси оновленого SAMP/T
За створення SAMP/T відповідає європейський консорціум Eurosam – спільне підприємство оборонних гігантів Thales та французького й італійського підрозділів MBDA.
Модернізований комплекс SAMP/T NG суттєво відрізняється від попередніх версій, але має свої технічні особливості.
Авіаційний експерт Костянтин Криволап у коментарі "Шелтеру" розповів, що у ЗРК SAMP/T NG суттєво покращили систему управління, додали більш швидкісні та далекобійні ракети, а також оновили радари.
Він наголосив, що випробування компанії MBDA у грудні підтвердили роботу системи по балістиці. Однак один нюанс експерт вважає спірним:
"Одна з таких, на мою думку, не дуже вдалих фішок – це те, що MBDA не пішла на технологію hit-to-kill (тобто прямого кінетичного ураження балістичної ракети). Здається, вони пішли на те, що зробили такий підривач, який, наближаючись дуже близько до балістичної ракети, робить вибух важкими уламками. Не звичайна хмара уламків, як у російських ракетах, а від комплексу Aster 30 – такий дуже концентрований струмінь, на відміну від прямого кінетичного влучання на кшталт hit-to-kill", – вказав авіаексперт.
Авіаційний експерт та офіцер Повітряних сил ЗСУ у резерві Анатолій Храпчинський сказав "Шелтеру", що SAMP/T NG є перспективним комплексом. Порівнюючи систему з Patriot, він звернув увагу на базові речі:
Радар у системи SAMP/T бачить на 360 градусів. У Patriot бачить секторально. Якщо у системи Patriot вертикальний виліт ракети – тобто пусковій не треба бути направленою в зону враження, – то в системі SAMP/T направленої дії: пускова під кутом стоїть і в напрямку загрози здійснюється пуск ракети. Тобто пускову треба доворочувати, а це все час
Анатолій Храпчинськийавіаційний експерт та офіцер Повітряних сил ЗСУ у резерві
Водночас Храпчинський зауважив, що, якби Україна активно експлуатувала цю систему так само, як Patriot, то це б дало їй швидкий розвиток і покращення можливостей на практиці.
Потенційне виробництво ракет Aster в Україні
Щодо ракетного озброєння, то розкрити весь потенціал SAMP/T NG мають саме новітні Aster 30 B1NT. Як повідомляла наприкінці серпня італійська газета La Repubblica, Рим і Париж дадуть Україні дозвіл на їхнє виробництво.
Утім, SAMP/T NG сумісний і з базовими Aster 30. Італія має намір передати Києву частину цих ракет із власних арсеналів уже до жовтня. Франція зі свого боку обіцяла надати ліцензії на їхнє виробництво. Але на практиці цей процес має багато підводних каменів.
Костянтин Криволап пояснив, що пускова установка підходить і для звичайних Aster 30, і для модернізованих Aster 30 B1NT, які мають додаткові двигуни та витримують маневри з перевантаженням. При цьому на початку повномасштабної війни одну ракету збирали до 48 місяців, і лише потім цей строк скоротили до 18.
На думку експерта, Україна не буде одразу повністю виробляти ці ракети, тому що вони мають складну компоненту базу.
Початково це буде вузлова збірка з комплектуючих. Ми будемо виробляти окремі елементи, які спроможні робити – механічна обробка, окремі вузли. Головне – персонал повинен зрозуміти, як працює ця ракета, як її перевіряти, контролювати процеси, забезпечувати якість
Костянтин Криволапавіаційний експерт
Анатолій Храпчинський теж зазначив, що наразі обсяги випуску ракет становлять лише близько 300 одиниць на рік. До того ж ліцензія сама по собі не вирішує питання без верстатів, ліній збірки та навчання людей.
"У ракеті Aster – твердопаливний двигун. Тобто він є системою складною для збору. Якщо ми кажемо, наприклад, про космічні ракети, де звичайний реактивний двигун, то у нас є досвід – ми ж виробляємо умовно "Нептун". Тут питання в тому, чи зможемо ми виробляти якісь окремі елементи", – акцентував він.
Офіцер додав, що масштабування також впирається в небажання європейських політиків брати на себе відповідальність.
Тобто постає питання збільшення обсягів виробництва ракет та інтерцепторів, тих же самих Aster 30 B1NT – це збільшення робочих місць. А потім війна закінчиться – і що ми будемо робити? Будь-який політик європейський не захоче брати на себе відповідальність за переведення економіки на військові рейки
Анатолій Храпчинськийавіаційний експерт та офіцер Повітряних сил ЗСУ
Чи може SAMP/T розв’язати проблему балістичних ударів?
Потреба України в захисті від російських балістичних ракет критична, але чи варто сприймати SAMP/T NG як повноцінну заміну Patriot?
Костянтин Криволап вважає, що це взагалі не єдиний засіб оборони, а проблему треба вирішувати значно ширше.
Зрештою, від балістики треба не лише збивати, а й знищувати пускові установки: ОТРК, які виходять на позиції, ті самі пуски KN-23. Знищувати виробництва – ракетні, приладобудівні заводи чи підприємства, де виробляються ракетні двигуни. Достатньо того, що в нас з'являються можливості, якими ми користуємося і будемо працювати далі
Костянтин Криволапавіаційний експерт
Анатолій Храпчинський підкреслив, що Україні наразі необхідні два послідовних кроки: оперативне забезпечення наявних засобів ракетами-перехоплювачима та стратегічне бачення власного протиракетного захисту.
Експерт наводить приклад Німеччини, яка придбала ізраїльську систему Arrow, що перехоплює балістику ще на точці апогею, доки вона навіть не встигла зійти на ціль.
Для України ж, за його словами, стратегічним рішенням є створення незалежного інструменту – або розгортанням власної системи, або в тісній взаємодії з європейськими партнерами.
Саме тому найперспективнішим кроком він вважає майбутню систему Freya.
Це найперспективніше, тому що вона імплементує європейські країни в єдину систему, ОПК європейський в єдину систему, яка допоможе побудувати рішення, що дозволять нам діяти разом з Європою і протидіяти будь-яким загрозам
Анатолій Храпчинськийавіаційний експерт та офіцер Повітряних сил ЗСУ
До того ж Храпчинський застеріг, що питання посилення ППО та масштабування виробництва потрібно постійно доносити західним партнерам.
"Тому тут насправді треба рухати Європу і пояснювати їм, що: "Слухайте, це поки що до вас не долітає, а потім буде пізно"
Автор

Єва Сластнова заступниця головного редактора
Сфери експертності: Міжнародна політикаУсі матеріалиНавчалася на факультеті журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка за спеціальністю "Міжнародна журналістика". Три роки працювала у виданні NV.


